Показники ефективності управління зовнішньоекономічної діяльності

Головною умовою проведення зовнішньоекономічної операції є її ефективність. Підприємства нерідко зазнають значних збитків унаслідок недостатнього техніко-економічного обґрунтування ефективності зовнішньоекономічної операції, відсутності в ньому оцінок вибору валюти ціни, валюти платежу та інших валютно-фінансових умов угоди.

Розрахунок економічної ефективності проводиться шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Під результатами розуміють грошове, вартісне оцінювання отриманого прибутку для підприємства: грошові надходження за відправлену продукцію, виконані роботи та послуги, вартість отриманого товару, робіт, послуг та ін. Під витратами розуміють грошове вартісне оцінювання виробничих ресурсів, які залучилися у господарський обіг: вартість сировини, матеріалів, енергії, трудових ресурсів, послуг сторонніх організацій, обов’язкові відрахування в різноманітні державні фонди та інші витрати, без яких торгова угода не може бути здійснена. Економічні результати та витрати ресурсів мають кількісний вимір. А тому й економічна ефективність може вимірюватися кількістю, тобто мати критерій ефективності.

Критерій – це головна ознака, що відрізняє його від інших класифікаційних одиниць. Критерій економічної ефективності неоднаковий для різних рівнів зовнішньоекономічної діяльності. Кожному рівню оцінювання відповідає свій вид економічних інтересів і свій критерій ефективності. Так, на макроекономічному (народногосподарському) рівні під економічною ефективністю зовнішньої торгівлі розуміють ступінь економії національної праці, що досягається країною її участю в міжнародному поділі праці та зовнішньоторговельному обміні. У цьому випадку критерієм економічної ефективності є економія національної праці як додаткове джерело зростання валового внутрішнього продукту та інших економічних і соціальних макропоказників [11, с. 39].

На рівні підприємства під економічною ефективністю зовнішньоторговельних операцій розуміють ступінь збільшення доходу від цих операцій. Критерієм економічної ефективності є прибуток як основна міра ефективності.

Визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій зумовлює ступінь зацікавленості підприємства у виході на світовий ринок, дає змогу обґрунтувати окремі пропозиції щодо закупівлі та продажу певних товарів. Одержані дані можуть бути використані при розробці планів експорту та імпорту підприємства, при оцінюванні структури та напрямів зовнішньоторговельного обігу.

Усю систему показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства, організації, фірми можна поділити на чотири групи [57, с. 44].

1 група. Абсолютні показники: обсяг експорту;

Система аналітичних показників ЗЕД: обсяг імпорту; обсяг накладних витрат на експорт/імпорт, середній залишок коштів, кількість отриманих рекламацій, сума рекламацій, кількість задоволених рекламацій, обсяг використання торговельної марки фірми, обсяг експорту нових товарів.

2 група. Відносні показники:

а) індекси динаміки: індекс вартості, індекс фізичного обсягу, індекс ціни, індекс кількості (наприклад, динаміка частки світового, європейського ринків, частка нових товарів в експорті, які з’явилися на ринках за останні 5 років, частка зниження витрат, яка одержана за рахунок використання нових технологій тощо);

б) коефіцієнти виконання зобов’язань з експорту та імпорту: за вартістю, за фактичним обсягом, за ціною;

в) середня тривалість обороту експортної (імпортної) операції;

г) коефіцієнт віддачі коштів від експортних/імпортних операцій.

3 група. Показники структури: товарна структура експорту або імпорту, географічна структура експорту або імпорту, структура накладних витрат на експорт або імпорт.

4 група. Показники ефективності (ефекту): валютна ефективність експорту / імпорту, ефективність експорту/імпорту, рентабельність експорту/імпорту, економічний ефект експорту/імпорту, інтегральний економічний ефект від експортно-імпортної діяльності, ефективність реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку, ефективність придбання і використання імпортного обладнання, ефективність придбання та продажу ліцензій.

Розрахунок показників економічної ефективності здійснюється за такими принципами [62, с. 32]:

- найповніший облік усіх складових витрат і результатів. Неповний облік витрат та отриманих результатів може спотворити висновки про оцінку ефективності того чи іншого рішення;

- необхідність порівняння з базовим варіантом. За базовий варіант може бути прийнятий стан справ до прийняття рішення. Неправильний вибір бази порівняння може призвести до спотворення оцінок;

- приведення витрат і результатів до однієї бази зіставлення;

- приведення різних за часом витрат і результатів до одного моменту часу;

- наявність достовірності інформації, системи збору та аналізу інформації.

Конкретний розрахунок показників ефективності залежатиме значною мірою від виду зовнішньоекономічної операції, її мети, умов та інших особливостей і конкретної угоди.

Для визначення ефективних напрямів діяльності підприємства у сфері зовнішньоекономічної діяльності потрібен ретельний аналіз її стану.

Проведення аналізу експортних та імпортних операцій включає:

- визначення виконання зобов’язань за вартістю, фізичним обсягом та ціною експортованих (імпортованих) товарів;

- визначення виконання зобов’язань за термінами їх поставок та якістю;

- установлення факторів і величин їх впливу на економічні показники;

- з’ясування причин недовиконання зобов’язань за тими чи іншими позиціями.

Процес проведення аналізу має чотири етапи. На першому етапі аналізується виконання зобов’язань за товарами та товарними групами, на другому – виконання зобов’язань за країнами експорту (імпорту), на третьому – виконання зобов’язань за країнами ближнього зарубіжжя, на четвертому – узагальнюються результати аналізу.

У ході аналізу виконання зобов’язань за торговими угодами з’ясовується: кількість та загальна сума укладених угод; кількість та сума виконаних торгових угод; кількість, види та сума прострочених контрактів та причини неповної реалізації угод і порушень термінів поставок товарів.

Визначення економічної ефективності та ефекту експортної діяльності підприємства доцільно проводити в наступній послідовності [22, с. 215]:

1) розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання);

2) розрахунок максимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні);

3) розрахунок економічного ефекту товару;

4) розрахунок економічної ефективності експорту товару.

При розрахунку показників ефективності експорту/імпорту необхідно враховувати наступні умови:

а) ціна за експортно-імпортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована в українській валюті;

б) ціна за експортно-імпортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн;

в) спосіб оплати за товар комерційний кредит.

1. Розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортно-імпортного товару (при відомих повних витратах) з врахуванням наведених умов виглядає наступним чином:

В _{ек. б. ц} = В _ек.в, (1.1)

де В _ек.б.ц. – беззбиткова експортно-імпортна ціна товару, грн.; В _ек.в – повні витрати на експорт товару (витрати, пов’язані із виробництвом товару

та його реалізацією на зовнішньому ринку), грн.

В _ек.б.ц1 = В _ек.з.: k _в.е. (1.2)

де В _ек.б.ц1 – беззбиткова ринкова ціна, грн.; k _в.е. – курс валюти за даними Національного банку України на розрахункову дату, грн./ вал. од.

В _ек.б.ц.2 = В _ек.з.: (k _в.е x k _кр.) (1.3)

де В _ек.б.ц2 – беззбиткова експортно-імпортна ціна товару, грн.; k _кр коефіцієнт кредитного впливу.

Використання комерційного кредиту (авансу) у здійсненні експортно-імпортних операцій, які забезпечують обмін продукцією у матеріально-речовій формі, обумовлює коригування показників економічної ефективності та ефекту за допомогою коефіцієнту впливу та розраховується за формулою:

k _кр = (В _ек.т. * Р * t): (1+Р _н) (1.4)

де k _кр – коефіцієнт кредитного впливу; В _{ек. т} – експортно-імпортна ціна товару, грн.; Р – розмір комерційного кредиту (авансу), %; t – термін надання комерційного кредиту (авансу), рік; Р_н – розмір додаткового прибутку.

Комерційний кредит (аванс) як спосіб розрахунку використовується зовнішньоторговельними операторами для реалізації міжнародних угод, пов’язаних із купівлею-продажем машин і устаткування.

2. Розрахунок максимально допустимих повних витрат на експорт визначеного товару (при відомій зовнішньоторговельній ціні) необхідно здійснювати з врахуванням наведених умов за наступними формулами:

В _{max ек} = В _{ек. т} (1.5)

де _{В mах ек} – максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.

В _{max ек 1} = В _ек.т x k _в.е (1.6)

де В _{mах ек 1} – максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.

B _{max ек 2} = В _ек.т х k _в.е. x k _кр. (1.7)

де В _{max ек2} – максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.

Якщо В _{max ек2} (В _{max ек1}, В _{max ек2}) > В _ек.т, то експорт обраного в даному випадку товару для підприємства є економічно недоцільним.

3. Розрахунок економічного ефекту експорту/імпорту товару необхідно проводити за формулами:

Е _ек.п = В _ек.т В _ек.в, (1.8)

де Е_ек.п – економічний ефект експорту/імпорту товару, грн.; В_ек.т – виручка від експорту/імпорту товару, грн.; В_ек.в – повні витрати підприємства на експорт товару, грн.;

Е _{ек. п 1} = В _{ек. т} В _{ек. в} = (В _ек.г + В _в.) – В _{ек. в} (1.9)

де Е _{ек. п 1} економічний ефект експорт товару, грн.

В _{ек. т} ⁼ В _ек.г + В _в, (1.10)

де В _ек.г – гривневий еквівалент відрахувань до валютного фонду підприємства, розрахований шляхом перерахунку валютної виручки у гривні за курсом Національного банку України на дату надходження валюти, грн.;

В _в – гривнева виручка від обов’язкового продажу валюти, грн.

Е _ек.п2 = (В _ск.г+В _в) х k _кр В _ек.в, (1.11)

де _{Е ек. п 2} – економічний ефект експорту/імпорту товару, грн.

Якщо Е _ек.п (Е _ек.п1, Е _ек.п2) є додатною величиною, то експорт вибраної продукції економічно вигідний, а тому слід шукати можливості для його збільшення з врахуванням досягнутого рівня виробництва.

4. Розрахунок економічної ефективності експорту/імпорту товару необхідно проводити за формулами:

ЕЕ _{ск. п} = В _{ек. т}: В _{ек. в}, (1.12)

де ЕЕ _{ек. п} – економічна ефективність експорту/імпорту.

ЕЕ _ек.п1 = (В _ек.г + В _в): В _ек.в, (1.13)

де Е _{ек. п 1} – економічна ефективність експорту/імпорту.

ЕЕ _ек.пЕ _ек.п2 = (В _ек.г + В _в) х k _кр: В _ек., (1.14)

де Е _{ек. п 2} – економічна ефективність експорту/імпорту.

Е _{ек. п 3} = О _ек.т: С _{ек. т}, (1.15)

де Е _ек.п3 – економічна ефективність експорту/імпорту; О _ек.т – обсяг експортних товарів у внутрішніх середньорічних цінах, тис. грн.; С _ек.т – виробнича собівартість експортних товарів, тис. грн.

ЕЕ _ек.г. = (В _ек.г. + В _в – В) х 100 х (В _ек.г. + В _в.) (1.16)

де Е _ек.п4 – економічна ефективність експорту/імпорту, %; К _ек.т – середньорічна вартість основного та оборотного капіталів при виробництві експортно-імпортної продукції, тис. грн.

На підставі показників, які визначаються за формулами (1.16), можна зробити наступні висновки про економічну ефективність експорту/імпорту:

1. Е _{ек. п} (Е _ек.п1, Е _{ек. п 2}), ЕЕ _{ек. п} (ЕЕ _{ек. п 1}, ЕЕ _{ек. п 2}), ЕЕ _{ек. п 3} > ЕЕ _{ек. п 4} доцільно розраховувати при укладанні кожної експортно-імпортної угоди з метою вибору найбільш оптимальної за критерієм максимуму Е _{ек. п} (Е _{ек. п 1}, Е _{ек. п 2}) та за умови ЕЕ _{ек. п} (ЕЕ _ек.п1, ЕЕ _{ек. п 2}) > Е _{ек. п 3};

якщо Е _{ек. п} (Е _{ек. п 1}, Е _{ек. п 2}) > 1, а Е _{ек. п} (Е _{ек.п 1}, Е _{ек. п 2}) > ЕЕ _{ек. п 3}, то експорт відповідних товарів є для підприємства економічно вигідним і слід шукати шляхи збільшення експорту/імпорту даних товарів з врахуванням найбільш вигідних напрямків експорту/імпорту;

ЕЕ _{ек.п 4} свідчить про рівень ефективності експорту/імпорту відповідних товарів, при цьому перша частина формули (1.16) показує, який відсоток доходу підприємство отримає від реалізації експортно-імпортної операції, а друга визначає, скільки разів за період, що розглядається, капітал, авансований на експорт, зміг обернутися. Відповідно, чим більше обидві частини даної формули, тобто величина ЕЕ _{ек. п 4}, тим вигідніше експорт відповідних товарів.

Таким чином, використання збалансованої системи показників оцінки у сфері управління ЗЕД підприємства дозволяє удосконалити систему прийняття стратегічних та тактичних рішень, оптимізувати використання обмежених внутрішніх резервів розвитку підприємства щодо подальшого розвитку конкурентних переваг як у короткострокових так і у довгостроковій перспективі.

Дата добавления: 2015-08-31