Зарубіжний досвід виробництва продукції рослинництва

На сьогоднішній день сільське господарство України знаходиться у кризовому стані, тому потрібно розробити систему заходів для виходу галузі з кризи. Цими заходами має бути передбачено:

1). Виявлення та подолання причин, які призвели до кризи;

2).Створення умов для нормального економічного зростання сільського господарства України.

Щоб не допустити помилок при проведенні аграрної реформи в країні, важливо ґрунтовно вивчити та врахувати вже набутий досвід функціонування аграрного сектора в країнах з розвинутою ринковою економікою, які до функціонування існуючої системи ефективного ведення сільськогосподарського виробництва йшли не один десяток років.

Досягнення стабільності в економіці ще не є гарантом різкого зростання ефективності виробництва продукції рослинництва, але це є базис для створення механізму задоволення інтересів товаровиробників, що в кінцевому підсумку сприяє ефективному функціонуванню аграрного сектора економіки.[28]

Ознайомившись з розвитком сільськогосподарського виробництва в різних країнах можна виділити основні його тенденції розвитку, що призвели до отримання позитивних результатів:

1. Створення різноманітних форм власності;

2. Наявність землі та її економічна оцінка;

3. Збільшення виробництва основних сільськогосподарських культур;

4. Запровадження технологій виробництва культур направлених на зниження витрат та охорону навколишнього середовища;

5. Державне втручання у процеси ціноутворення;

6. Державна підтримка ринкового механізму регулювання сільськогосподарського виробництва.

Практика функціонування аграрного сектора розвинутих країн з ринковою економікою показала, що ефективно можуть працювати та конкурувати товаровиробники з різними формами власності: державною, кооперативною, приватною, колективною, змішаною. Але основною умовою існування останніх має бути рівноправність і можливість розвитку в умовах ринкової системи та конкуренції.[14]

Так у сільськогосподарському виробництві США основною організаційною формою є фермерське господарство. В залежності від типу організації виробництва ферми поділяються на такі основні категорії:

- сімейні ферми, власники яких разом із своїми сім’ями здійснюють виробництво й керівництво, вкладають капітал та значну частину робочої сили;

- спільні ферми, які утворилися шляхом об’єднання власності двох або більше осіб для спільної діяльності;

- сільськогосподарські корпорації - акціонерні підприємства з виробництва сільськогосподарської продукції.

Для французького села є характерними два типи господарств: сімейні і

товарні.[14]

Земля є найбільшою цінністю для її володаря. Тому забезпеченість країн ріллею різнится.[20]

Таблиця 1.1

Площа ріллі (мільйони тонн)

Країна	рік	рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2011 в % до 2006
Україна	33.4	33.0	32.4	32.1	31.4	31.4	94.01
Весь світ	1381.9	1361.7	1380.8	1390.0	1364.2	1401.7	101.43
Великобританія	6.6	0.1	6.4	5.9	5.9	5.7	86.36
Данія	2.6	2.3	2.4	2.3	2.3	2.3	88.46
Канада	45.8	45.4	45.6	45.6	45.6	45.7	99.78
Китай	123.7		124.1	133.6	124.1	143.6	116.09

Продовження таблиці 1.1

Німеччина	12.0	11.8	11.8	11.8	11.8	11.8	98.33
Польща	14.4	14.2	13.9	14.1	14.0	14.0	97.22
Російська Федерація	...	131.0	126.0	125.0	125.0	123.9	...
США	185.7	185.7	177.0	176.4	177.0	175.2	94.35
Франція	18.0	18.3	18.3	18.4	18.4	18.4	102.22

Так світовий запас ріллі збільшується, але це не є позитивною тенденцією адже це здійснюється за рахунок земель несільськогосподарського призначення. Найбільшу площу ріллі має США 175.2 млн га, потім Китай, Росія. Україна має 31.4 млн га ріллі.[40]

Перехід сільського господарства до ринкових відносин неможливий без створення ринку землі.

Об’єктивно визначена ціна на землю дозволить прискорити дію ринкового механізму в агропромисловому секторі, надати власникам землі можливості ширше залучати інвестиції під заставу землі для розбудови сільського господарства.

Кожна країна, яка має пріоритетною галуззю рослинницьку виробляє три основні сільськогосподарські культури, такі як: зернові і зернобобові, цукрові буряки і картоплю. Проте результати діяльності різняться.

Таблиця 1.2

Дата добавления: 2015-07-13