Сучасна політична думка і політичні школи

Завдання 2.

Завдання 1.

ВАРІАНТ 7

Яка з ідеологій особливо наголошує на тому, що людина може змінюватися під впливом суспільного середовища?

Дати відповідь на тестове завдання.

Завдання 3.

Політичні вчення Західної Європи доби Середньовіччя та Відродження

Завдання 2.

Завдання 1.

ВАРІАНТ 6

Розкрити змістовне навантаження наступних понять: “Макіавеллізм”, “менталітет”, “регламент”, “фашизм”, “федерація”, “фемінізм”, “футурологія”.

План

1. Основні риси та особливості розвитку державно-правової думки доби Середньовіччя.
2. Ранньохристиянські уявлення про політику та державу (Аврелій Августин, Василій Великий). Вчення Томи Аквінського про державу, право і закон.

3. Державно-правова концепція Марсилія Падуанського та політико-правові погляди Вільяма Оккама.

4. Загальна характеристика державно-правових вчень доби Відродження та Реформації (Н. Макіавеллі та Ж. Боден).

5. Політичні та правові вчення в Голландії та Англії доби ранніх буржуазних революцій (XVII ст.)

1.До категорії конституційних монархій відносяться:

а) Саудівська Аравія;

б) Іорданія;

в) Іспанія;

г) Марокко;

д) Швеція;

е) Кувейт;

ж) Японія;

з) Норвегія.

2. Які з перерахованих нижче характеристик відносяться до парламентської форми республіканського правління:

а) вибори одночасно вирішують питання утворення парламенту й уряду;

б) парламент не має право відправляти уряд у відставку шляхом винесення йому вотуму недовіри;

в) парламент має таке право;

г) президент не має право на розпуск парламенту;

д) президент має таке право;

е) роль президента представницька, а не розпорядницька;

ж) повноваження глави держави і глави уряду концентруються в одній особі;

з) уряд відповідальний за свою діяльність тільки перед парламентом.

3.У якості складових єлементів до політичної культури входять:

а) політичні традиції;

б) діючі норми політичної практики;

в) ідеї, концепції про взаємовідносини між різними суспільними інститутами;

г) певні орієнтації людей у відносинах існуючої системи в цілому, її інститутів, принципів взаємовідносин окремої людини, суспільства та держави;

д) усі перераховані елементи разом.

а) фашизм;

б) марксистсько-ленінський соціалізм;

в) консерватизм;

г) класичний лібералізм.

Розкрити змістовне навантаження наступних понять: “харизма”, “централізація”, “цивілізація”, “плебісцит”, “політична культура”, “політичний режим”, “правова держава”.

План

1. Формування сучасної політичної науки (кінець ХІХ – кінець 40-х рр. ХХ ст.). Розробка та систематизація політичних поглядів у роботах Вільфредо Парето, Гаетано Моска, Роберта Міхельса та Макса Вебера.

2. Розширення сфери політологічних досліджень (кінець 40-х – друга половина 70-х рр. ХХ ст.). Нові теорії демократії (І.Шумпетер, Р.Даль, К.Макферсон, Дж.Вольф, Б.Барбер).

3. Обґрунтування нових парадигм у розвитку політичної науки (80-х рр. ХХ ст.) Нові концепції та теоретичні моделі політичної влади, концепції постіндустріального суспільства, інформаційного суспільства та елітної демократії у працях У.Кларка, А.Белла, З.Бжезинського, Г.Моргентау.

4. Основні національні школи (англо-американська, французька, німецька, польська) й проблемні підходи сучасної західної політології.

Дата добавления: 2017-01-13