Тема 3.5. Фортепіанна твор­чість і виконавство В.А. Моцарта - 1 год

Лекція № 13

Тема заняття: Фортепіанна творчість та виконавство В.А. Моцарта.

Особливості інтерпретації творів В. Моцарта у піаністичній практиці

ХХ ст., редакції його сонат.

План заняття:

1. Фортнепіанне письмо класичного стилю.

2. Кристалізація музичного класицизму в творчості В.А. Моцарта,

3. Читання і розшифровка текста.Тенденція і типізація виразових засобів.

4. Виконавських шлях В.А. Моцарта.

5. Найбільші піаністи ХХ сторіччя - виконавці творів В. Моцарта: К.Ігумнов,

В. Гольденвейзер, Л.Оборін, Г. Гульд, А. Шіфф

Література: Н. Кашкадамова. Мистецтво виконання на клавішно –струнних інструментах. К. «Освіта України», 2010.(стр. 219 – 250),_Алексеев А.Д. История фортепианного искусства. М.Музика, 1988 (стр. 93 – 110; стр. 180 - 192););Аберт Г. В.А. Моцарт. – В 2 частинах,Бадура –Скода Е.П. Інтерпретація Моцарта Приложение; Л. Баренбойм. Как исполнять Моцарта? – М.: Музика, 1972).

Фортепіанна твор­чість В. Моцарта та його характерні риси. Концерти, варіації, фантазії. Фортепіанні сонати В. Моцарта як зразок класичного сонатного циклу. Форма і структура класичного сонатного алегро. Класичний фортепіанний концерт: новаторський підхід Моцарта до цього жанру. Моцарт – виконавець, його імпровізаторське мистецтво. Вплив виконавського стилю Моцарта на піаністичне мистецтво початку ХІХ ст..

Зміст

1. Протягом XVIII століття в багатьох країнах (Італія, Німеччина, Австрія, Франція та ін) відбувалися процеси формування нових жанрів і форм інструментальної музики, остаточно сформованих і досягли своєї вершини в так званій «віденській класичній школі».
Віденська класична школа, органічно ввібрала в себе передові досягнення національних музичних культур. Представниками даного художнього напряму були Й. Гайдн, В.А. Моцарт, Л. ван Бетховен. Кожен з них був яскравою індивідуальністю. Так, стиль Гайдна відрізняється світлим світосприйняттям, провідною роллю жанрово-побутових елементів. Для стилю Моцарта більш характерним лірико-драматичний стиль. Стиль Бетховена – втілення героїчного пафосу боротьби. Однак поряд з відмінностями, котрі зумовили неповторність індивідуальності кожного з цих композиторів, їх об'єднують реалізм, життєствердження і демократичність.

Мистецтво віденських класиків внесло в світову музичну культуру потужну реалістичну і демократичну струмінь, засновану на багатствах народної творчості, і тому воно зберегло для нас всю свою цінність і художнє значення.

2. Художній стиль класицизм (від лат. Classicus - «зразковий») виник у XVII столітті у Франції. Грунтуючись на уявленнях про закономірності, майстри цього стилю прагнули до ясних і строгих форм, гармонійних зразків, втілення високих моральних ідеалів. Вищими, неперевершеними зразками художньої творчості вони вважали твори античного мистецтва, тому розробляли античні сюжети і образи. Класицизм протистояв стилю бароко з його пристрастю, мінливістю, суперечністю, стверджуючи свої принципи в різних видах мистецтва, у тому числі і в музиці.

Вершиною у розвитку музичного класицизму стала творчість Йозефа Гайдна, Вольфганга Амадея Моцарта та Людвіга ван Бетховена, які працювали переважно у Відні і утворили напрямок у музичній культурі другої половини XVIII - початку XIX століття – віденську класичну школу.

Діяльність композиторів віденської класичної школи була підготовлена ​​художнім досвідом їхніх попередників і сучасників, включаючи італійську і французьку оперу і інструментальну культуру, досягнення німецької музики. Величезну роль у становленні віденської класичної школи зіграли музичний побут Відня – найбільшого музичного центру, музичний фольклор багатонаціональної Австрії. Мистецтво віденських класиків тісно пов'язане із загальним підйомом австро-німецької культури, з просвітою, що відбив гуманістичні ідеали третього стану напередодні Великої французької революції. Творчі ідеї віденських класиків тісно стикаються з поглядами Г.Е.Лессінга, І.Г. Гердера, І.В. Гете, Ф. Шіллера, І. Канта, Г. Гегеля, з деякими положеннями французьких енциклопедистів.

Для мистецтва представників віденської класичної школи характерні універсальність художнього мислення, логічність, ясність художньої форми. У їх творах органічно поєднуються почуття й інтелект, трагічний і комічне, точний розрахунок і природність, невимушеність висловлення.

У творчості віденських класиків виражене динамічне розуміння життєвих процесів, що знайшло найбільш повне втілення в сонатній формі і зумовила симфонізм багатьох їх творів. З симфонізмом, в широкому сенсі, пов'язані розквіт провідних інструментальних жанрів епохи – симфонії, сонати, концерту й камерного ансамблю, остаточне формування 4-х-частинної сонатно-симфонічного циклу.

Музика композиторів віденської класичної школи – новий етап в розвитку музичного мислення; для їх музичної мови характерні сувора впорядкованість, централізованість в поєднанні з внутрішнім різноманітністю, багатством. У їхній творчості формуються класичні типи музичних структур – період.

Розквіт віденської класичної школи збігся із загальним процесом становлення симфонічного оркестру – його стабільного складу, функціональної визначеності оркестрових груп. Склалися головні класичні типи камерних ансамблів - фортепіанне тріо, струнний квартет і ін З музики для сольних інструментів особливо виділилася фортепіанна. Оперна творчість Моцарта відкрило широкі перспективи розвитку різних типів опери - ліричної і соціально-викривальної комедії, музичної драми, філософської опери-казки та ін.

Кожен з майстрів віденської класичної школи мав неповторну індивідуальність. Гайдну і Бетховену найбільш близькою виявилася сфера інструментальної музики, Моцарт рівною мірою проявив себе і в оперному, і в інструментальних жанрах. Гайдн більше тяжів до об'єктивних народно-жанрових образів, гумору, жарту, Бетховен – до героїки, Моцарт, будучи універсальним художником - до різноманітних відтінків ліричного переживання.

Творчість композиторів віденської класичної школи, що належить до вершин світової художньої культури, справила величезний вплив на подальший розвиток музики.

Як вже зазначалося вище, у творчості композиторів віденської школи багато музичних жанрів отримали свій класичний вигляд.

Дата добавления: 2017-01-13