Динамическое программирование

Лекція 15

Тема заняття: Клавірні школи ХУІІІ століття..

Структура та зміст заняття:

1. Французький клавесинізм ХУІІІ століття

· Клавесинна мініатюра у творчості Ф. Куперена та Ж.Ф. Рамо.

· Проблеми виконавства творів Ф. Куперана і Ж.Ф. Рамо

· Галантний стиль.

2. Нові стильові ознаки італійської музики.

· Д. Скарлатті, його сонати та їх інтерпретація.

3. Німецька клавірна школа.

· Й.С. Бах – геніальний композитор ХУІІІ століття.

4. Клавірна творчість Г. Генделя

Література: 1 О. Алексеев. «Історія фортепіанного мистецтва» М. 1962

2 Н. Харконкурт «музика, як мова звуків» «Собор» 2002р.

Домашнє завдання:Ознайомитися з клавірними творами Ф. Куперена, Ж.Ф. Рамо та

Д. Скарлатті.

Відіотека:

Зміст

Процес переходу в Європі від музичної культури феодального типу до буржуазної продовжується впродовж ХУІІІ ст. Остаточно закріплюється загальне панування світської музики. ЇЇ зміст охоплює широке коло тем і образів, в тому числі філософських, історичних, сучасних, громадянських. У композиторській творчості поряд з існуючими вже монументальними жанрами меси та ораторії в цей період виникає принципово новий жанр – опера.

У країнах, де в цей час триває процес становлення націй (Італія,Франція, Англія, частково Німеччина) формуються високорозвинені національні музичні культури. Розвиток клавесинізму у Франції тісно пов'язаний з умовами придворного та дворянського побуту. Для мистецтва Франції цього періоду характерна мініатюрність форм. В руслі галантного мистецтва розвивався французький клавесенізм. До плеяди французьких клавесиністів ХУІІІ ст.. відносяться Франсуа Куперен, Жан-Філіп Рамо, Луї Дакен, Франсуа Дандріє.

Ф. Куперен – автор 4-х збірок клавесинних п’єс, ансамблів для клавіру та струнних і духових інструментів. В п’єсах Куперена, як і в інших французьких клавесиністів, домінує багата на орнаментацію мелодія. Інші голоси витримані в одному руслі до кінця п’єси,тільки місцями виступають як самостійний голос. Мелодика вирізняється широтою дихання. В ній проглядається чітка періодичність. Важливим джерелом для вивчення цієї музики є трактат Ф. Куперена «Мистецтво гри на клавесині», в якому систематизовані характерні виконавські принципи французьких клавесиністів.

В розвитку музичного мистецтва ХУІІІ століття роль Італії дуже велика. Як явище нової буржуазної культури виступає і італійська клавесинна школа ХУІІІ століття. Розвиток її пов'язаний з іменем Доменіко Скарлатті, Фрвнческо Дуранте та інш. Важливою часткою творчості Д. Скарлатті є його клавірні сонати. Він писав їх на протязі всього життя. Пов’язана з італійським народним джерелом, музика Скарлатті пронизана сонцем, радісним життєсприйняттям, багато світлого гумору, але й багата душевною теплотою. Сонати Скарлатті багаті також на віртуозні знахідки. Віртуозні риси сонат Скарлатті пов’язані з їх педагогічним призначенням. Сам автор об’єднав видані ним сонати назвою «Вправи» і бачив в них «засіб для розвитку впевненості при грі на клавічембалло». Серед кращих виконавців інтерпретаторів сонат Скарлатті треба виділити Артуро Бенедетті Мікеланджелі, Еміля Гілельса, Олексія Соколова.

Вершиною композиторської музики цього періоду вважають творчість видатного німецького композитора Й.С. Баха. Й. С. Бах – німецький композитор, органіст і скрипаль, представник стилю бароко, один із творців світової музичної класики, вважається одним із найвизначніших композиторів світу. З його ім’ям пов’язують також початок панування в європейській музиці рівномірної темперації. Бах запозичує з багатющого арсеналу органної, скрипкової, оперної літератури стилістичні прийоми, особливості форм і робить їх надбанням клавірного мистецтва. Він ввів у творчу практику ряд жанрів, немислимих раніше в клавірній музиці. Він по –новому трактує клавірну сюїту, широко використовує імпровізаційні та імітаційні форми, що практикувалися раніше переважно в органній музиці. Застосовуючи досягнення скрипкового мистецтва, він сприяє утворенню нового жанру клавірного концерту. Жанрове багатство бамівської клавірної музики доповнюється великою кількістю всіляких варіацій і педагогічних п’єс.

Інструментальні твори Баха стали джерелом транскрипцій багатьох композиторів, зокрема Ференца Ліста, Феруччо Бузоні, Сергія Рахманінова. Фортепіанні транскрипції деяких органних творів Баха зробили й українські композитори – Левко Ревуцький, Григорій Беклемішев. Своєрідним експериментом став «Ричеркар» Баха в пуантилістичному інструментуванні Антона Вебера для октету.

Георг Фрідріх Гендель – композитор німецького походження епохи бароко, який жив у Великобританії. Найвідоміший твір – «Месія», ораторії на тексти Біблії короля Якова, що звичайно виконується на Різдво. Глибоко вплинув на багатьох пізніших композиторів, включаючи Й. Гайдна, Моцарта і Бетховена.

Гендель вважається найбільшим, окрім Й.С. Баха, композитором пізнього бароко. Він створив новий музичний жанр - «Англійську ораторію», яка відрізняється від італійської більш пісенною мелодикою та монументальним аранжуванням. Моцарт вважав Генделя найбільшим майстром хорового письма. Генделю приписують створення популярної музики, принаймні він керував оркестром на відкритому повітрі, ці виступи міг слухати кожен. Прикладами популярної барокової музики можуть слугувати «Музика на воді» (1717) та «Королівський феєрверк» (1749), які в своєму роді не мають рівних.

Музика Генделя легка і в той же час потужна, кипить життям та енергією. Вона також може бути дуже драматичною. Гендель був також майстром гри на органі. Любителі музики в Німеччині мріяли про «дуель» Генделя з Бахом в органній вправності. Двічі таку зустріч намагалися влаштувати і сам Й.С. Бах за допомогою сина Вільгельма Фрідемана, проте музиканти так і не зустрілися.

Як і багато інших композиторів того часу, Гендель творив у «галантному» стилі, що був перехідним від бароко до класицизму. У подібному стилі творив також Георг Філіп Телеман та сини Й.С. Баха, тоді як сам Йоган Себастьян лишився прихильником «чистого» бароко.

Гендель при житті користувався великою славою по всій Європі. Британці вважають Генделя гордістю своєї нації поруч з Генрі Перселом.

Питання для самоконтролю:

1. Основні характерні риси творчості клавесиністів різних національних шкіл ХУІІІІ століття.

2. Які стильові ознаки творчості Д. Скарлатті, як представника італійської школи.

3. Охарактеризуйте творчість Й.С. Баха, як вершини німецького бароко.

4. В яких жанрах творив Г. Гендель.

(продолжение)

Предположение 1.

Задача оптимизации интерпретируется как n -шаговый процесс управления.

Предположение 2.

Состояние системы в конце k -го шага:

, (1)

– уравнения состояний.

Показатель эффективности – целевая функция:

(2)

где .

Предположение 3.

Целевая функция (2) является аддитивной от показателя эффективности каждого шага.

Дата добавления: 2017-01-13