Державне регулювання і контроль захисту населення і територій

Державна стандартизація з питань безпеки в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру спрямована на забезпечення:

- безпеки продукції (робіт, послуг) і матеріалів для життя й здоров'я людей та навколишнього середовища;

- якості продукції (робіт, послуг) і матеріалів у відповідності з рівнем розвитку науки, техніки і технології;

- єдності принципів виміру;

- безпеки об'єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення техногенних катастроф й інших надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Державна експертиза у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Державна експертиза проектів і рішень відносно техногенної безпеки об'єктів виробничого і соціального призначення, які можуть викликати надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру і вплинути на стан захисту населення і територій від їх наслідків, організовується і проводиться згідно із законом.

Державний нагляд і контроль у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру організовуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесені питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, іншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади.

Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків.

Порядок розробки декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, її зміст, методика визначення ризиків і їх прийнятні рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Висновок:

Провівши аналіз даного розділу дипломного проекту ми прийшли до висновку, що рівень національної безпеки не може бути достатнім, якщо в загальнодержавному масштабі не буде вирішено завдання захисту населення, об'єктів економіки і національного надбання від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Актуальність проблеми обумовлена тенденціями зростання втрат людей і шкоди територіям у результаті небезпечних природних явищ і катастроф. Ризик надзвичайних ситуацій постійно зростає. Інформування й оповіщення є основним і головним невід'ємним елементом усієї системи заходів захисту. Також, важливим є створення фонду захисних споруд. В умовах неповного забезпечення захисними спорудами, основним засобом захисту є евакуація населення і розміщення його в зонах, безпечних для проживання людей і тварин.

При проектуванні й експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення і навколишнього середовища, обов'язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту.

Висновки

На сьогоднішній день розвиток промисловості спрямовано на енергозбереження і зниження навантаження на навколишнє середовище. Стосовно до ГРС в даний час можна добитися висого економічного ефекту і заощадити енергоресурси за рахунок впровадження детандер-генераторних агрегатів (ДГА) замість традиційно використовуваних регуляторів тиску. ДГА при розширенні газу в них виробляють електроенергію. Тобто частково повертається енергія, яка була приведена до газу перед його транспортуванням по трубопроводах.

Основна проблема при впровадженні ДГА на ГРС полягає в тому, що при скороченні газу в регуляторах тиску температура газу знижується менше, ніж після розширення в детандере при однакових ΔР на вході і на виході.

Тому тема магістерської роботи, присвячена питанню підігріву газу на ГРС, що працює з ДГА, є актуальною.

В даний час для підігріву газу на ГРС з регулятором тиску, найчастіше використовують підігрівачі, в яких спалюється природний газ. У ряді випадків на ГРС з ДГА доцільно використовувати підігрівачі, які споживають електроенергію вироблену генератором.

У роботі була обрана схема, де газ перед розширенням в детандері підігрівається в конденсаторі теплового насосу. Для м'яких умов Одеської області застосування схеми з тепловим насосом, що споживає вироблену ДГА електроенергію, буде вигідніше, ніж прямий електронагрів і ніж нагрівання від спалювання природного газу.

У літературі зустрічалася інформація про те, що тепловий насос в даній схемі може споживати приблизно 20% від виробленої ДГА електроенергії.

На першому етапі мною був виконаний розрахунок температури газу на вході в ДГА і на виході, визначена необхідна темпеартура підігріву газу перед ДГА, виходячи з умов, що на виході з ГРС температура повинна бути не нижче -10 ºС (на вимогу ДСТУ). Тиск природного газу на вході в ГРС Р_вх = 2.5 МПа, на виході - Р_вых = 0.3 МПа. При такому великому перепаді тиску рекомендовано використовувати двоступеневе редукування газу. Температура підігріву газу перед редукуванням склала 45 ºС.

Для даної схеми був виконаний попередній розрахунок циклу парокомпресійного ТН на холодоагентах R134a, R410a, R600a, R245fa. Показано, що найбільшим коефіцієнтом перетворення володіє холодоагент R600а, який і був прийнятий для подальших розрахунків. Цей холодоагент R600а - ізобутан - є екологічно безпечним, дешевим, але горючим.

Далі була розглянута можливість підвищення енергетичної ефективності теплового насосу за рахунок використання глибокого переохолодження холодоагенту перед дроселюванням. Максимально можливе переохолодження холодоагенту, при використанні для охолодження природного газу з температурою на вході в переохолоджувач -12 ºС, склало 57 ºС.

Показано, що для зимового періоду при температурі навколишнього повітря мінус 0.5 ºС, температурі природного газу на вході в ГРС 3 ºС частка електроенергії, що виробляється ДГА, яка споживається ТН становить 28.15 %.

Далі був виконаний розрахунок конденсатора ТН де в трубках тече природний газ, що нагрівається, а в міжтрубному просторі - конденсується холодоагент. Геометричні характеристики трубного пучка і товщина стінок прийняті такими ж, як в підігрівачі газу ПТПГ-30. Отримана за розрахунками площа теплообмінної поверхні склала 54 м², був прийнятий стандартний теплообмінник з площею теплообмінної поверхні 70 м².

Виконано техніко-економічне порівняння приведених витрат при роботі підігрівача газу ПТПГ-30 і теплового насосу, показано перевагу використання теплового насосу перед традиційним способом підігріву.

Для обґрунтування вибору робочого тіла ТН на останньому етапі виконання магістерської роботи був виконаний еколого-енергетичний аналіз ТН на різних холодоагентах. Аналіз грунтувався на обліку емісії парникових газів за весь період роботи обладнання. Аналіз підтвердив доцільність використання холодоагенту R600а в розглянутому ТН. Крім того, було виконано еколого-енергетичне порівняння двох способів підігріву природного газу на ГРС - за допомогою підігрівача газу ПТПГ-30 і розглянутого ТН. Показано, що величина питомої емісії парникових газів при використанні теплового насоса, що споживає електроенергію ДГА становить 17·10^-6 кг(СО₂) на 1 м³ газу, що підігрівається, в той час як ця величина для ПТПГ-30 становить 0.0127, тобто в 747 разів більше. Отже, ТН з еколого-енергетичної точки зору є більш перспективним способом підігріву природного газу на ГРС.

У дипломі був також виконаний розділ охорони праці та розділ цивільної оборони.

Дата добавления: 2015-07-13