Створення креслень з одним видом

Якщо креслення в кінцевому вигляді (на папері) являє собою один вид моделі (або одну проекцію тривимірної моделі), то можна працювати тільки в просторі моделі. Тоді висновок на друк відбувається з простору моделі. Це звичайний метод створення двомірних креслень. При використанні даного способу роботи геометричні об'єкти моделюються в масштабі 1: 1, а текст, розміри і анотації - в тому масштабі, який буде відповідати друкованої версії креслення.

1.5.2 Створення креслень з декількома видами

Якщо креслення в кінцевому вигляді (на папері) являє собою кілька видів з різними масштабами або декілька проекцій тривимірної моделі, то після моделювання в просторі моделі необхідно перейти в простір листа і оформити за допомогою спеціальних команд лист для друку, можливо навіть не один. Простір листа - це середовище (набір листів компоновок), в якому можна задавати формат, додавати основний напис, відображати різні види моделі, наносити розміри та примітки до креслення і т.д.

1.6 Галузі використання AutoCAD 2010

Каталоги компаній, які займаються поширенням програм для будівельного проектування, налічують сотні найменувань програм вітчизняних і зарубіж­них виробників з усіх розділів проекту. У межах цього конспекта роз­глянемо кілька типових програмних систем, що використовуються у практиці проектування конструкцій будівель та споруд для розрахунку, проектування та випуску робочих креслень. Передусім мова піде про так звані базові про­грами, на основі яких будуються різноманітні спеціалізовані додатки.

До універсальних базових програм належить один із найбільш популярних інструментів для випуску проектної документації — система AutoCAD ком­панії Autodesk. Добре продуманий графічний діалог із багаточисельними функціями, безперервний розвиток та підтримка (над графічною системою AutoCAD у фірмі Autodesk уже багато років працює понад 5000 спеціалістів) докорінно змістило акценти САПР у бік автоматизації чисто графічних робіт, тим більше, що випуск проектної документації на комп’ютерах став практично обов’язковим для більшості проектних фірм. На сьогодні AutoCAD — майже світовий стандарт у галузі систем автоматизованого проектування (САПР), реалізованих на персональних комп'ютерах. Формати файлів DWG і DXF системи AutoCAD стали стандартом обміну даних для більшості програм. Універсальність системи, крім того, забезпечує велика кількість спеціалізованих програмних "надбудов", створюваних багатьма незалежними розробниками та підключених до AutoCAD. До таких надбудов, наприклад, належать системи архітектурного проектування Architectural Desktop (Autodesk) та Project Studio (Consistent Software (CS), Москва), архітектурно-будівельна лінія МАЭСТРО (Група Маестро, Київ), додатки для оформлення архітектурно-будівельних креслень СПДС GraphiCS (CS) і ПАРКС (Медінвестпроект, Київ) та ін.

До базових, як правило, належать і системи архітектурного проектування. Це пов'язано з тим, що розробка більшості розділів проекту виконується на основі архітектурної моделі (об'ємно-планувального рішення, що є її основою), наявність цієї моделі становить якщо не обов'язкову, то бажану умову для автоматизації випуску проектної документації. Крім зазначених вище систем, широке застосування у практиці проектування знайшли системи ArchiCAD (Graphisoft, Угорщина) і ALLPLAN (Nemetschek, Німеччина), які використову­ють власне графічне середовище. Для створення нових додатків згадані системи у своєму складі мають спеціальні програмні засоби, які називають інтерфейсом прикладних програм — Application Program Interface (API). Ці засоби використо­вують розробники програмного забезпечення, з їхньою допомогою створені програми для передавання геометрії будівлі в системи розрахунку та проекту­вання конструкцій, просторового трасування систем повітроводів та кондицію­вання, розведення по будівлі мереж енергопостачання та багатьох інших.

Таким чином, можемо виділити декілька основних напрямів розвитку сучасних проектувальних систем:

· графічні системи (типу AutoCAD), що мають потужний апарат для створення на екрані комп’ютера графічного зображення об’єкта і здатні видавати проектні документи, що відповідають лише екранному зображенню;

· графічні системи (типу ArchiCAD, InteAr, Allplan, Architectural Desktop), що мають потужний апарат графічного діалога, який дозволяє створювати за екраном графічну модель об’єкта, що відображає його геометричні та видові властивості, і видають графічну інформацію про об’єкт на основі обробки цієї моделі;

· проблемно-орієнтовані проектувальні системи (типу SCAD, ЛІРА, NІSА, АNSIS, COSMOS), що мають дружній вузькопрофесійний інтерфейс, добре структуйовану цифрову модель об’єкта, ряд чисто проектних процедур, проте вирішують обмежений клас проблемних задач і вимагають від користувача глибоких професійних знань у предметній області;

· проектувальні системи, орієнтовані на максимальне використання можливостей системи «спеціаліст-комп’ютер», що включає розвиток моделі об’єкта, дружній інтерфейс, спеціалізовану експертну систему, базу знань і відповідають вимогам сучасних інформаційних технологій (типу МОНОМАХ);

· інтегровані системи, що базуються на цифровій моделі об’єкта (ЦМО).

У ЦМО об’єкт представляється як набір елементів (ригель, колона, опалювальний прилад, кондиціонер, елемент освітлення і т.п.), кожний з яких має набір реквізитів – геометричних і змістових.

До геометричних характеристик відносяться параметри, що визначають положення елемента у просторі. Це можуть бути просто координати чи узагальнені параметри (номер поверху, приміщення, стеля чи підлога), а потім – місцеві координати.

До змістових характеристик відносяться реквізити, що характеризують цей елемент (колона, її розміри, клас бетону, характеристики армування).

Таким чином, ЦМО є комп’ютерним відображенням об’єкта, який буде існувати в натурі. Іншими словами, ЦМО – це «віртуальний об’єкт».

«Віртуальний об’єкт» має бути сформований у вигляді тривимірної моделі, у якій кожна конструкція чи елемент будівлі розглядаються як об’ємні. Для кожного типу конструкцій із об’ємної моделі можуть бути отримані не лише їхні плоскі проекційні «картинки», тобто геометричний чи графічний образ, що відображається на кресленнях, але й інформація про матеріали, міцнісні та фізичні властивості, кольори, об’ємну вагу, вартість, виробника і т.д. Для всієї будівлі в цілому із моделі можна визначити об’єм, площу, енергоспоживання, тепловий і повітряний баланс, освітленість, інсоляцію, навантаження та багато іншого. При цьому зовсім не обов’язково на перших етапах визначати всі необхідні параметри об’єкта – важливо, щоб віртуальна модель будівлі дозволяла робити це на будь-якій стадії проектування.

1.7 Модифікації та нові можливості AutoCAD2010

AutoCAD 2010 є однією з найбільш очікуваних нових версій програм у цьому році, і має стільки нових можливостей, що кожен користувач знайде для себе щось цінне.

Дата добавления: 2015-07-13