Форми контролю

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів надається перевага стандартизованим методам контролю: тестуванню, вирішенню ситуаційних задач, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем циклу. Система оцінки поточної навчальної діяльності студентів викладена у робочій навчальній програмі з дисципліни

1) При засвоєнні кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ох бальною традиційною шкалою: „5”(відмінно), „4”(добре), „3”(задовільно), „2”(незадовільно).

- Оцінку „5” (відмінно)- виставляють студенту, який глибоко засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно та методично його викладає, у відповіді якого тісно пов’язані теорія з практикою. При цьому студент не вагається з відповіддю при видозміні завдання, вільно справляється з задачами та питаннями другого та третього рівня оцінки знань, виявляє знайомство з монографічною літературою, вірно обгрунтовує прийняте рішення, володіє елементами лікарської техніки, різносторонніми навиками та прийомами виконання практичних робіт. Практичні навички виконує без помилок, вміє в професійній діяльності ефективно використовувати набуті знання.

- Оцінку „4” (добре) – виставляють студенту, який твердо знає програмний матеріал, грамотно та за суттю викладє його, який не допускає істотних неточностей у відповідях на запитання та виконанні необхідних практичних навичок.

- Оцінку „3” (задовільно)- виставляють студенту який має знання лише основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає неточності, недостатньо правильні формулювання, порушення послідовності викладення матеріалу, зазнає труднощів у виконанні практичних робіт або виконує їх з істотними помилками, з помилками вирішує ситуаційні задачі третього рівня контролю знань.

- Оцінку „2” (незадовільно)- виставляють студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнено виконує практичні роботи, не вирішує завдання ІІ-ІІІ рівня контролю знань.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань):

Оцінка за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості. Вона додається до оцінки, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється на Іспиті,

Іспит:

Іспит здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля.

До іспиту допускаються лише ті студенти, які не мають академічної заборгованості і мають середній бал за поточну навчальну діяльність не менше 3,00.

КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Порядок оцінювання навчальної діяльності студента

Поточна успішність

Оцінювання успішності вивчення кожної теми дисципліни виконується за традиційною 4-х бальною шкалою.

На практичному занятті повинно бути опитано не менше 50% студентів, а на семінарському - не менше 30%. Наприкінці циклу кількість оцінок у студентів в групі в середньому повинно бути однаковим.

Наприкінці вивчення дисципліни поточна успішність розраховується як середній поточний бал, тобто середнє арифметичне всіх отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою, округлене до 2 (двох) знаків після коми.

На останньому практичному занятті викладач оголошує студентам результати їх поточної академічної успішності, академічну заборгованість (якщо така є).

Підсумковий контроль знань з дисципліни

Оцінка за дисципліну – це на 50% поточна успішність (середнє арифметичне всіх поточних оцінок студента) та на 50% - оцінка на іспиті.

Для оцінювання дисципліни за 4-бальною традиційною (національною)шкалою спочатку розраховується середній бал за дисципліну як середнє арифметичне двох складових:

1) середній поточний бал як арифметичне всіх поточних оцінок (розраховується як число, округлене до 2 (двох) знаків після коми;

2) традиційна оцінка за іспит.

Середній бал за дисципліну переводиться в традиційну оцінку з дисципліни за 4-бальною шкалою і розцінюється як співвідношення цього середнього арифметичного до проценту засвоєння необхідного об’єму знань з даного предмету.

Середній бал за дисципліну	Відношення отриманого студентом середнього балу за дисципліну до максимально можливої величини цього показника	Оцінка з дисципліни за 4-бальною шкалою (традиційна оцінка)
4,45 – 5,0	90-100%
3,75 – 4,44	75-89%
3,0 – 3,74	60-74%

Приклад:

· середній поточний бал – 4,75

· оцінка на іспиті (дифзаліку) – 4

· середній бал за дисципліну – (4,75+4): 2 = 4,38

· традиційна оцінка за дисципліну - 4

Конвертація традиційної оцінки з дисципліни за багатобальною шкалою

Особливе методологічне значення має питання конвертації результату вивчення студентом дисципліни за 200-бальною шкалою та подальше ранжування за рейтинговою шкалою (ECTS). Це необхідно для здійснення академічної мобільності студента, надання студенту можливості продовжити навчання з цієї дисципліни в іншому ВНЗ або в іншій країні.

Отримане середній бал за дисципліну дозволяє здійснити конвертацію в оцінку за 200-бальною шкалою.

Приклад:

Середній бал за дисципліну	Оцінка за 200-бальною шкалою
5,0
4,38	Х

Х = (4,38 × 200): 5 = 175 балів

Таким чином, якщо дисципліна закінчується іспитом студент отримує дві оцінки: першу – за традиційною 4-бальною шкалою і другою за 200-бальною системою.

Конвертація традиційної оцінки з дисципліни та суми балів за шкалою ECTS

Подальші розрахунки виробляє інформаційно-обчислювальний центр університету.

Відповідно до отриманих балами за 200-бальною шкалою, студенти оцінюються за рейтинговою шкалою ЕСTS. Студенти, які навчаються на одному курсі (однієї спеціальності) на підставі кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються за шкалою ЕСTS.

10 ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Основна:

1. Хирургия. Часть I (Модуль 2 Торакальная, сердечно-сосудистая, эндокринная хирургия): Учебник (для студентов V курсов медицинских факультетов медицинских вузов) / Автор. кол.: В.В. Бойко, В.Н. Лесовой, Л.И. Гончаренко [и др.]; под ред. В.В. Бойко. – Харьков, 2012. – С. 47-51.

2. Приступа Л.Н. Пульмонология. – Суми, 2009. – С. 74-85.

Додаткова:

1. Регеда М.С. Запальні захворювання легень та бронхів. Монографія. — Львів, 2009. – 206 с.

2. Догляд за хворими хірургічного профілю: [навч.-метод посіб.] / В. П. Польовий, О. Й. Хомко, С. П. Польова, А. С. Паляниця. - Чернівці: Медуніверситет, 2012. - 378 с.

3. Хіміч С. Д. Довідник хірурга: [довід. вид.] / С. Д. Хіміч. - К.: Здоров'я, 2011. - 207 с.

4. Мавродий В.М. Пульмонология. Глобальный альянс. – Одесса, 2009. – С. 53-74.

5. Протезирование митрального клапана биологическими протезами: непосредственные и отдаленные результаты / Астапов Д.А. [и др.] // Хирургия. – 2013. - № 9. – С. 18-23.

6. Хирургия, Т. 1 / под ред. Я.С. Березницкого. – Днепропетровск, 2011. – С. 381-402.

7. Рекомендации Американской коллегии кардиологов и Американской ассоциации сердца по ведению пациентов с приобретенными пороками сердца // Кардиология. – 2010. – Т. 50, № 14. – С. 1-64.

8. Юзбашев З.Ю. Аускультация сердца. Новые возможности старого метода. - М.: МИА, 2012. - 208 с.

9. Киношенко Е.И. Неотложные состояния при приобретенных пороках сердца [Электронный ресурс] // Медицина неотложных состояний. – 2013. - № 4 (51). – Режим доступа к журналу: http://www.mif-ua.com/archive/article/36491.

10. Хирургическое лечение вторичной недостаточности трехстворчатого клапана / Тодуров Б. М., Дарвиш Г. И., Зеленчук О. В. [и др.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія: науково-практичний журнал. - 2012. - № 2. - С. 6-13.

Дата добавления: 2017-01-13