Укладення пакту Ріббентропа – Молотова та його наслідки

Голодомор 1932-1933 рр.

Голод 1932-1933 рр. був одним із найжорстокіших злочинів сталінського режиму проти українського народу. Головною причиною голоду стало насильницьке вилучення хліба у селян. До цього також доєдналися ще й такі національно-політичні та соціально-економічні чинники:

• необхідність знищення українського селянства як свідомої національної верстви, яка загрожувала імперським інтересам Москви;
• завищений план хлібозаготівель для України 1932 р.;
• надмірний хлібний експорт;
• прискорена насильницька колективізація;
• конфіскація владою продовольчих запасів;
• економічні прорахунки, спроба вести соціалістичне будівництво воєнно-комуністичними методами.

7 серпня 1932 р. ВЦВК і РНК СРСР приймають постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі як «Закон про 5 колосків». Згідно з цим законом за крадіжку колгоспної чи соціалістичної власності передбачався розстріл або позбавлення волі строком не менше 10 років з конфіскацією майна.

Незважаючи на жорстокість по відношенню до населення, виконати план хлібозаготівлі у 1932 р. не вдалося. З метою «виправлення» ситуації в Україну направляється надзвичайна хлібозаготівельна комісія на чолі з головою Раднаркому СРСР В. Молотовим. Основною метою надзвичайної комісії було вилучення хліба в селян за будь-якою ціною (обшуки, натуральні штрафи, реквізиція насінного, продовольчого й фуражного фондів колгоспів, блокади сіл-боржників тощо.) Хлібозаготівельна кампанія перетворилася на цілеспрямоване фізичне винищення українського селянства.

Точну цифру людських втрат від голодомору 1932-1933 рр. встановити неможливо. Дослідники називають цифри від 3,5 до 12 млн. чол.

Таким чином колгоспний лад став однією з основ командної економіки і тоталітарного режиму.

Договір про ненапад між СРСР і Німеччиною був підписаний Молотовим і Ріббентропом 23 серпня 1939 р. на 10 років. У преамбулі й 6 статтях договору зазначалося, що обидві країни зобов'язалися «утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії й усякого нападу» одна проти одної, не підтримувати жодної третьої держави, яка розв'язала б війну проти однієї із сторін, проводити взаємні консультації, розв'язувати конфлікти виключно мирним шляхом.

Був і таємний протокол. В його трьох основних статтях поділялися «зони впливу»: до «зони впливу» Радянського Союзу «в разі політико-територіальних змін» віднесено Фінляндію, Естонію та Латвію, пізніше — Литву, визнавалися «інтереси СРСР щодо Бессарабії» й межі «зон впливу» СРСР та Німеччини в Польщі по лінії Нарев — Вісла — Сан.

Радянсько-німецький договір мав величезні наслідки.

1. Він зірвав на певний час спроби західних держав зіштовхнути між собою Німеччину й Радянський Союз, проте об'єктивно сприяв Німеччині в розв'язанні нової агресії в Європі.

2. Договір відвернув напад Японії на СРСР і війну Радянського Союзу на два фронти. Японський уряд К. Хіра-нуми, який готувався до спільної японо-німецької війни проти СРСР, після укладення договору Молотова-Ріббентропа запитав перемир'я на Халхін-Голі, а сам на знак протесту проти рішення Гітлера пішов у відставку.

3. Не тільки Японія, а й інші союзники Німеччини були незадоволені її договором з СРСР. Італія висловила «глибоке почуття образи», Іспанія заявила про нейтралітет. «Антикомінтернівський пакт» не спрацював, єдність блоку агресорів у той час була підірвана.

4. Договір Молотова-Ріббентропа (пізніше дехто на Заході називав його «пактом Сталіна-Гітлера») був вимушеним кроком, який дав можливість Радянському Союзу відтягнути війну проти себе майже на два роки, зміцнити свою обороноздатність.

Таємний протокол до договору, що торкався інтересів і територіальної цілісності інших держав, з якими СРСР мав угоди про ненапад, означав відступ від декларованих Радянським Союзом принципів зовнішньої політики. Підписаний згодом, 28 вересня 1939 р., договір з Німеччиною про дружбу й кордони взагалі становив непрощенну помилку з боку Сталіна. Але в будь-якому разі розглядати ці документи слід з урахуванням конкретних реалій того часу.

Дата добавления: 2017-01-13