Системи програмування. Поняття системи програмування

Система програмування – інструментальне ПО, призначене на підтримку розробки програмних систем на етапах програмування і налагодження. Кожна система програмування повинен мати певний вмонтований у ній мову програмування, готовий до спілкування з людиною – розробником програмної системи.

У узагальненому разі до створення програми на обраному мові програмування треба мати такі компоненти.

1. Текстовий редактор. Так як текст програми записується з допомогою слів, що відбуваються від англійської, і символів для записи різноманітних операцій, то формувати файл з вихідним текстом програми за будь-якому редакторі. Спеціалізовані редактори орієнтовані конкретний мову програмування. Такі редактори створено всіх популярних мов програмування і додатково можуть автоматично перевіряти правильність синтаксису програми безпосередньо під час її введення.

2. Компилятор. Вихідний текст з допомогою >программи-компилятора перетворюється на машинний код.

Аналізуючи цей етап створюється проміжний об'єктний код (двоїчний файл, стандартне рішення.OBJ).

3. Редактор зв'язків і бібліотеки функцій. Вихідний текст великий програми, зазвичай, складається з кількох модулів. Кожен модуль полягає окремий файл з об'єктним кодом, які потім потрібно поєднати у єдине ціле. До них потрібно додати машинний код підпрограм, що реалізують різні стандартні функції (наприклад, обчисленняsin іcos). Такі функції зберігають у бібліотеках (файли з розширенням.LIB), що поставляються разом із компілятором.

Объектний код обробляється спеціальної програмою – редактором зв'язків чи збирачем, який виконує зв'язування об'єктних модулів і машинного коду стандартних функцій, знаходячи в бібліотеках, і формує не вдома працездатне додаток – >исполнимий код для конкретної платформи.

Якщо з якихось причин об'єктний модуль чи потрібна бібліотека не знайдено, то складальник повідомляє про помилку та готовою програми неможливо.

4.Исполнимий код – це закінчена програма, що можна запустити будь-якою комп'ютері, де встановлено операційна система, на яку цю програму створювалася. Зазвичай, підсумковий файл має розширення.EXE чи.COM.

1.7 Експертні системи

Експертна система (ЕС) – expertsystem - особливий клас систем штучного інтелекту, до складу якого знання про певній слабко структурованої як важкоформализуемой вузької предметної області й здатна пропонувати і пояснювати розумні рішення. Її основним призначенням є: інтерпретація даних, діагностика стану, моніторинг, прогнозування, планування і навчання. Всі ці завдання суті зводяться до розпізнаванню образів.

ЕС – інтелектуальна система, призначена з метою консультаційної допомоги фахівцям, працюють у деякою предметної області. Вирізняють два типу експертних систем.

ЕС першого типу.Предназначени спеціалістів, чий професійний рівень дуже високий. У базах знань таких систем містяться знання, одержані від фахівців екстра-класу.

ЕС другого типу.Предназначени спеціалістів високій кваліфікації, виконуючи їм значну частину рутинних операцій та перегляд великих масивів інформації. У експертної системі неодмінно наявна система пояснень.

Системи управління базами даних дозволяють об'єднувати більше об'ємів інформації та обробляти їх, сортувати, робити вибірки за визначеними критеріями тощо.

Глава 2. Система управління базами даних.

2.1 Історія розвиткуСУБД

Зростання продуктивності персональних обчислювальних машин спровокував розвиток СУБД, як окремого класу. На середину 1960-х років уже минулого століття вже існувало дуже багато комерційних СУБД. Інтерес Вільгельма до баз даних збільшувався дедалі більше, отже дана сфера потребувала стандартизації. Автор комплексної бази данихIntegratedDataStore Чарльз Бахман (CharlesBachman) організував цільову групу DTG (Data BaseTask Group) утвердження особливостей та молодіжні організації стандартів БД у межах CODASYL - групи, яка відповідала за стандартизацію мови програмування COBOL. Вже 1971 року було представлено звід і зауважень, який було названо Підхід CODASYL, і через деякий час з'явилися перші успішні комерційні продукти, виготовлені за урахуванням зауважень вищезгаданої робочої групи. У 1968 року відзначилася і компанія IBM, яка представила власну СУБДgпод назвою IMS. Фактично даний продукт був компіляцію утиліт, що були з системами System/360 на шатлах Аполлон. Рішення було розроблено відповідно докоцпетам CODASYL, та заодно застосували сувора ієрархія для структуризації даних. Натомість у варіанті CODASYL за базис було взято мережна СУБД. Обидва варіанта, між тим, було прийнято співтовариством пізніше як класичні варіанти роботи СУБД, а сам Чарльз Бахман в 1973 року здобув премію Тьюринга до праці Програміст як навігатор. У 1970 року співробітник компанії IBM Едгар Кодд, працював у одному з відділень Сан Хосе (США), у якому займалися розробкою систем зберігання, написав ряд статей, що стосуються навігаційних моделей СУБД. Зацікавившись питанням він розробив і виклав кілька інноваційних підходів щодо оптимальноїорганизаци системам управлінняБД. Робота Кодда внесла значний внесок у розвитокСУБД і є дійсним основоположником теоріїреляционних баз даних. Вже 1981 рокуЭ.Ф.Кодд створивреляционную модель даних, і застосував до неї операції реляційної алгебри.

2.2 Класифікація

Залежно від архітектури побудови системи управління базамиСУБД можуть підрозділятися ми такі типи:

-Иерархические

-Многомерние

-Реляционние

-Сетевие

-Объектно-ориентированние

-Объектно-реляционние

2.3 Файлові системи

Уявімо, що є певний носій інформації певної ємності, пристрій длячтения-записи цей носій як довільного доступу і прикладні програми, що використовують конкретний носій для виводу-введення-висновку інформації в зовнішню пам'ять. І тут, кожна прикладна програма повинна знати й у якому зберігаються необхідні дані. Оскільки прикладних програм більше, ніж носіїв інформації, то кілька прикладних програм може використати один нагромаджувач. Що буде, якщо одній з прикладних програм знадобитьсядозаписать є дані на диск? Може накладення: ситуація, коли дані однієї програми будутьперезаписани інший програмою. Важливим кроком у розвитку інформаційних систем з'явився перехід для використання централізованих системам управління файлами. З погляду прикладної програми, файл – іменована область зовнішньої пам'яті, у якому можна записувати дані, і зяких можна їх зчитувати. Щоб можна було вважати інформацію з якої або області зовнішньої пам'яті треба зазначити ім'я цьогосектора(имя файла), розмір області та його фізичний розташування. Сама систему управління файлами виконує такі функції:

- розподіл зовнішньої пам'яті;

- відображення має файлів на відповідні адреси у зовнішній пам'яті;

- забезпечення доступу до даних.

Розгляд особливостей окремих системам управління файлами за межі цієї теми. На цьому етапі досить знати, що прикладні програми бачать файл як лінійну послідовність записів і може виконати з нього ряд операцій. Основні операціїсфайлами в СУФ:

- створити файл (певного типу, і розміру)

- відкрити раніше створений файл

- прочитати з файла певну запис

- змінити запис

- додати запис насамкінець файла

- [правити]

Дата добавления: 2017-01-13