Поняття і склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

ТЕМА 13. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ПРИРОДООХОРОННОГО, ОЗДОРОВЧОГО, РЕКРЕАЦІЙНОГО ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Нормативні акти

1. Конституція України. — Відомості Верховної Ра­ди України (ВВР). - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Земельний кодекс України // ВВР. — 2002. — № 3—4.- Ст. 27.

3. Кодекс України про адміністративні правопору­шення. — К., 2005.

4. Цивільний кодекс України (від 16 січня 2003 р.) — ВВР. -- 2003. -- № 40—44. - Ст. 356.

5. Закон України «Про охорону навколишнього при­родного середовища» // ВВР. — 1991. — № 41. — Ст. 546.

6. Закон України «Про внесення змін до Закону Ук­раїни «Про оренду землі» від 21 жовтня 2003 р. // Урядовий кур'єр. — 2003. — 5 листопада.

7. Закон України «Про державний контроль за викорис­танням та охороною земель» від 19 червня 2003 р. // Урядовий кур'єр. — 2003. — 23 липня.

Спеціальна література

1. Беженар Г. М., Бердніков Є. С., Бондар Л. О., Гав­риш Н. С., Гуревський В. К. Земельне право України: Підручник / Одеська національна юридична акаде­мія / Ред. О. О. Погрібний, І. І. Каракаш. — К.: Істина, 2003.

2. Ерофеев Б. В. Земельное право. — М., 1998.

3. Земельне право: Підручник для студентів юридич­них спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. В. І. Семчика і П. Ф. Кулинича. — К.: Ін Юре, 2001.

4. Земельне право України: Підручник / М. В. Шуль­га (кер. авт. кол.), Г. В. Анісімова, Н. О. Багай, А. П. Гетьман та ін.; За ред. М. В. Шульги. — К.: Юрінком Інтер, 2004.

5. Земельное право: Учебник для вузов / Отв. ред. проф. С. А. Боголюбов. — М.: НОРМА-ИНФРА, 1999.

6. Земельное право России: Учебник по специальности Правоведение / Под редакцией В. В. Петрова. — М., 1995.

7. Иконицкая И. А. Земельное право Российской Федерации: Учебник. — М., 1999.

Лекція (1 година)

Правовий режим земель природоохоронного призначення. Правовий режим земель оздоровчого призначення. Правовий режим земель рекреаційного призначення. Правовий режим земель історико-культурного призначення.

Завдання для самостійної роботи (3 години)

1. Правовий режим земель природоохоронного призначення.

2. Правовий режим земель оздоровчого призначення.

3. Правовий режим земель рекреаційного призначення.

4. Правовий режим земель історико-культурного призначення..

Визначаючи правовий режим земель даних категорій, слід мати на увазі, що у вітчизняній правовій системі склалося двоїсте ре­гулювання правового режиму земель окремих категорій земельного фонду. Адже земельне законодавство встановлює лише особливості використання земель для різних видів діяльності. Проте порядок здійснення останньої регулюється іншими галузями законодавства. Це, безумовно, позначається на правовому режимі земель. За логікою законодавця використання земельної ділянки має обслуго­вуючий характер щодо виду діяльності, яка на ній здійснюється відповідно до законодавства. Тому правовий режим земель багато в чому залежить від законодавства, що регулює порядок здійснення того або іншого виду діяльності.

Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншо­го природоохоронного призначення встановлений земельним (глава 7 ЗК) і екологічним законодавством (Закон "Про природ­но-заповідний фонд України" та інші законодавчі акти). Він яв­ляє собою особливий, визначений законодавством України поря­док поведінки різних суб'єктів, пов'язаної з використанням за­значених земель. Згідно з главою 7 ЗК на землі природно-за­повідного та іншого природоохоронного призначення поширю­ються три правові режими: 1) режим земель природно-заповідно­го фонду (далі — ПЗФ); 2) режим земель водно-болотних угідь, не віднесених до земель лісового і водного, фонду; 3) режим земель­них ділянок, у межах яких є природні об'єкти, що мають особли­ву наукову цінність. Однак усі ці землі об'єднані єдиним цільовим призначенням і характеризуються певною спільністю право­вого режиму.

Цікаво, що відповідно до попереднього ЗК землі природно-за­повідного та іншого природоохоронного призначення були об'єднані в одну категорію з землями оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення. Нині згідно зі ст. 19 чин­ного ЗК ця категорія поділена на чотири категорії: 1) землі при­родно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (п. "в"); 2) землі оздоровчого призначення (п. "г"); 3) землі рекре­аційного призначення (п. "ґ"); 4) землі історико-культурного при­значення (п. "д"). Така позиція законодавця є цілком виправда­ною, оскільки у зв'язку з прийняттям нових нормативних актів відмінності' у правових режимах зазначених категорій земель настільки збільшилися, що їх неможливо класифікувати за єдиним цільовим призначенням.

Спільність правового режиму земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення розглядається у на­уковій літературі як результат певного охоронного режиму, пов'язаного з обмеженням окремих видів господарської діяль­ності та забезпеченням схоронності певного компонента. При визначенні основних ознак даної категорії земель доцільно ке­руватися ст. 19 ЗК, відповідно до якої землі поділяються на ка­тегорії за їх основним цільовим призначенням. А останнє відо­бражається у назві відповідної категорії земель. Отже, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призна­чення використовуються для охорони навколишнього природ­ного середовища. Проте здійснювати природоохоронну діяль­ність можна на землях будь-якої категорії. Тому законодавство передбачає ознаки, характерні саме для земель природно-за­повідного та іншого природоохоронного призначення. Такими ознаками є:

1) використання зазначених земель переважно для природоохо­ронної діяльності (причому ці землі — це просторово-операційний базис для здійснення природоохоронних заходів щодо особливо цінних природних об'єктів і водночас самі є об'єктами особливої охорони);

2) обмеження здійснення на цих землях господарської діяль­ності, яка може негативно позначатися на природних об'єктах, що підлягають охороні;

3) особливий, передбачений законодавством порядок переве­дення земель у цю категорію і виникнення/припинення прав на них (для цього крім земельно-правового треба додержувати й спеціального еколого-правового порядку оголошення певної тери­торії об'єктом ПЗФ, водно-болотними угіддями міжнародного зна­чення чи землями, на яких розташовані об'єкти, що мають особ­ливу наукову цінність);

4) особливий порядок управління землями цієї категорії, що пе­редбачає наявність спеціальних державних органів — Державної служби заповідної справи, адміністрації об'єктів ПЗФ тощо;

5) включення зазначених земель до національної екологічної мережі України (системи особливо охоронюваних територій);

6) пільговий режим фінансування й оподаткування суб'єктів прав на ці землі;

7) законодавча визначеність складу зазначених земель. Це землі ПЗФ або водно-болотних угідь, не віднесених до лісового чи вод­ного фонду, або землі, у межах яких є природні об'єкти, що ста­новлять особливу наукову цінність. Інші землі, навіть якщо на них здійснюється виключно природоохоронна діяльність, не можуть бути віднесені до цієї категорії земельного фонду.

На підставі перелічених вище ознак можна дати таке визначен­ня земель розглядуваної категорії. Отже, землі природно-заповідно­го та іншого природоохоронного призначення — це категорія земель­ного фонду України, що охоплює включені до екологічної мережі на­шої держави землі, на яких розташовані об'єкти ПЗФ, водно-болотні угіддя або об'єкти, що мають особливу наукову цінність, які викори­стовуються переважно для охорони зазначених об'єктів, а також самі об'єкти, які підлягають особливій охороні шляхом здійснення природоохоронних заходів і встановлення обмежень щодо проведення господарської діяльності, яка може негативно позначатися на стані цих земель і розташованих на них цінних природних об'єктів, а та­кож: шляхом встановлення особливого порядку управління цими зем­лями.

Правовий режим усіх земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення визначений ст. 7 Закону "Про природно-заповідний фонд України", згідно з якою на цих зем­лях забороняється будь-яка діяльність, що негативно впливає чи може негативно вплинути на стан природних комплексів й об'єктів або перешкоджає використанню цих земель за їх цільо­вим призначенням.

Дата добавления: 2015-07-13