Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості управління ризиком незбалансованої ліквідності




У банківській практиці ризик заведено визначати як вартісне вираження імовірності події, що викликає фінансові втрати. Процес управління ризиками є системним і пов’язаним з виявленням і аналізом ризику, розробкою і вжиттям необхідних заходів щодо його мінімізації та ефективного моніторингу.В умовах жорсткої конкуренції банки зазнають впливу багатьох видів ризику. Огляд економічної літератури свідчить про застосування різних

підходів до класифікації ризиків, але найбільш поширеним є поділ ризиків залежно від сфер виникнення та можливостей управління ними на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх належать ризики, не пов’язані з діяльністю банку чи конкретного клієнта, а до внутрішніх –відповідно ті, що

виникають безпосередньо у зв’язку з діяльністю конкретного банку.

Ризик незбалансованої ліквідності розглядається як імовірність того, що банк не зможе своєчасно виконати свої зобов’язання через недостатність високоліквідних активів (ризик недостатньої ліквідності) або втратить

частину доходів через надмірну кількість високоліквідних активів (ризик надмірної ліквідності. Це пов’язано з тим, що проблема ліквідності виходить за межі одного банку, оскільки недостатність ліквідності в одному банку може відобразитися на всій системі у цілому. Ризик ліквідності, визначає проблему недостатності наявних і залучених коштів для того, щоб забезпечити повернення депозитів, видачу кредитів і т. ін. Банк, що зіткнувся з ризиком ліквідності, може бути змушений залучати кошти за поточною ставкою ринку, яка може виявитися вищою за ставку пасиву, що працював до того в банку. Це призведе до зниження прибутку банку. Недостача ліквідності частіше зумовлюється несподіваним і значним відпливом депозитів, що змушує банк позичати кошти за вищою процентною ставкою, ніж ставки, за якими роблять подібні запозичення інші банки, що також негативно впливає на прибуток.

З іншого боку, одержання прибутку теж пов'язане з тимчасовою втратою деякої ліквідності. Проблеми з ліквідністю виникають у банку, якщо вони виникають у клієнтів; тобто свої проблеми з ліквідністю клієнти перекладають на банк, що зобов'язаний їх вирішувати, оскільки за це банку вже сплачено самим фактом розміщення клієнтом своїх грошей на банківських рахунках.

Тим самим, завдання з управління ліквідністю полягає в тому, щоб наявні кошти були в розпорядженні банку тоді і там, коли і де вони потрібні йому найбільше. Ліквідність необхідна банкам для того, щоб бути готовими до вилучення депозитів і задовольняти попит на кредити.

Управління ризиком незбалансованої ліквідності, таким чином, більше пов’язано з ринковою ліквідністю, ніж з встановленням нормативних вимог ліквідності. Для створення ефективної системи управління ризиком ліквідності, що включає виявлення, кількісну оцінку, моніторинг та оптимальне збалансування окремих елементів ризику, необхідно враховувати наступні основні аспекти: аналіз ліквідності банку представляє собою складний процес, який не може бути зведений до однієї методики чи набору формул, тому банки повинні



вимірювати свою ліквідність через аналіз потоку грошових коштів, який дозволяє визначати час та обсяг потенційних потреб у фінансуванні, а не використовувати статичні коефіцієнти ліквідності; аналіз показників ризику ліквідності у динаміці дозволяє виявити основні

тенденції і проблеми в його управлінні; завдання з управління ліквідністю полягає в тому, щоб наявні кошти

були в розпорядженні банку тоді і там, коли і де вони потрібні йому найбільше. При цьому вирішальним фактором в управлінні ліквідністю є час, оскільки банк має точно знати, як, коли і звідки можуть бути отримані необхідні ліквідні кошти; успішне управління ризиком ліквідності визначається здатністю банку управляти очікуваними грошовими потоками, здійснювати

фінансове планування та планування ліквідності з урахуванням різних сценаріїв розвитку подій;

при управлінні ризиком ліквідності необхідно враховувати розмір банку, зокрема, в умовах зростання ринкових процентних ставок вартість придбання ресурсів на грошовому ринку буде занадто високою для всіх

банків, за винятком найбільш великих, тому невеликі банки з обмеженим фінансуванням повинні уникати надання великих кредитів, куплених на грошовому ринку;

ефективне управління ризиком ліквідності ґрунтується на

ефективному плануванні рівня ліквідності, яке полягає у визначенні мінімальних та максимальних потреб в ліквідних коштах, а також розгляді альтернативних шляхів дій для задоволення цих потреб.

 





Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 9; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:





studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.81.241.238
Генерация страницы за: 0.092 сек.