Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Психологічна профілактика




 

Психологічна профілактика - це попередження дезадаптації (порушення процесу пристосування до середовища) персоналу організації або дітей у навчальному закладі, просвітницька діяльність, створення сприятливого психологічного клімату в установі, здійснення заходів по попередженню і зняттю психологічного перевантаження дорослих і дітей тощо.

Психологічна профілактика, яка здійснюється у закладах освіти, передбачає:

а) відповідальність за дотримання в установі (дошкільний навчальний заклад, загальноосвітня школа, інтернат, дитячий будинок, ліцей, коледж тощо) психологічних умов, необхідних для повноцінного психічного розвитку і формування особистості дитини на кожному віковому етапі;

б) своєчасне виявлення таких особливостей дитини, які можуть призвести до певних складнощів, відхилень у її інтелектуальному й емоційному розвитку, у поведінці й стосунках з дорослими та ровесниками;

в) попередження можливих ускладнень у зв’язку з переходом дітей до наступного вікового етапу розвитку.

Про психологічну профілактику йдеться тоді, коли психолог на основі своїх знань і досвіду здійснює сукупність заходів, спрямованих на попередження можливого неблагополуччя у психічному і особистісному розвитку дітей, створення психологічних умов, які найкраще впливають на такий розвиток. Психолог має вміти прогнозувати можливість виникнення у дітей певних психологічних проблем, виходячи із особливостей їх віку, індивідуальних особливостей, соціальної ситуації розвитку і на цій основі планувати та здійснювати профілактичну роботу. Отже, особливістю правильно організованої психопрофілактичної роботи в закладі освіти є те, що психолог розпочинає її тоді, коли дитина чи група дітей ще не мають певних проблем й ініціатива у її здійсненні повністю належить йому самому. Проте практика здійснення профілактичної діяльності психологом свідчить про те, що часто він розпочинає її проводити її лише тоді, коли негаразди у поведінці, навчальній успішності, взаєминах з ровесниками і дорослими людьми уже мають місце у дитини чи підлітка.

Психопрофілактична робота може проводитися як з окремими дітьми або групами дітей, окремими і паралельними класами, так і з учителями, вихователями, батьками та іншими дорослими людьми, які справляють вплив на виховання та розвиток дітей.

У психологічній профілактиці прийнято виділяти три рівні психологічної профілактики:

1- ий рівень - це первинна психопрофілактика. На цьому рівні психолог працює з дітьми, які мають незначні емоційні, поведінкові та навчальні розлади і виявляє турботу про психічне здоров’я і психічні ресурси усіх дітей. На першому рівні у центрі уваги психолога перебувають усі діти дошкільного закладу, учні школи, включаючи „нормальних” і тих, що мають певні психологічні проблеми. Існує думка, що саме дошкільний заклад чи школа є оптимальною системою для профілактики психічного здоров’я, а психолог є головним спеціалістом, який має здійснювати первинну профілактику.



2- ий рівень - вторинна психопрофілактика. Вона спрямована на так звану „групу ризику”, тобто на тих дітей, у яких уже мають місце певні психологічні проблеми. Вторинна профілактика передбачає раннє виявлення у дітей труднощів у навчанні і поведінці. Головне завдання цього рівня - подолати дані труднощі ще до того, як діти стануть соціально або емоційно некерованими. У цьому випадку психолог уже працює не з усіма дітьми, а з групою по 3-10 осіб у кожній. Вторинна профілактика включає роботу психолога не лише з дітьми, але й з вихователями, учителями та батьками. Психолог навчає дорослих стратегії подолання різних труднощів у спілкуванні з дітьми та їх вихованні.

3- ій рівень - третинна психопрофілактика. На цьому рівні профілактики діяльність психолога зосереджується на дітях з яскраво вираженими навчальними або поведінковими проблемами. Головне завдання психолога у профілактичній роботі з цими дітьми - корекція або подолання серйозних психологічних труднощів і проблем. При третьому рівні психопрофілактики психолог працює з окремими учнями. Цей рівень вимагає від психолога великих зусиль і затрати багато часу. Практика роботи психологів системи освіти свідчить, що найбільше уваги вони змушені приділяти 2-му і 3-му рівням профілактики.

У загальному вигляді завдання психопрофілактичної роботи психолога, який працює у системі освіти, можна сформулювати так:

- робота із адаптації дітей, підлітків і молоді до умов освітнього закладу, напрацювання конкретних рекомендацій педагогам, батькам, вихователям та ін. по наданню допомоги дітям в період адаптації;

- створення програм індивідуальної роботи з учасниками навчального процесу, призначених для адаптації, дошкільнят, школярів, студентської молоді до процесу навчання і забезпечення всебічного та гармонійного розвитку особистості;

- створення умов, які сприяють попередженню виникнення дезадаптаційних станів при переході на нові ступені навчання у системі освіти (із дошкільного навчального закладу до початкової школи, із неї - у неповну середню тощо);

- проведення різних видів робіт із створення сприятливого психологічного клімату у закладі освіти;

- здійснення заходів, спрямованих на попередження і зняття психологічного перевантаження педагогічного колективу.

Зміст просвітницької та профілактичної роботи психолога у закладі освіти великою мірою визначається віком дітей.

Здійснюючи планування профілактичної роботи з дітьми, вихователями та батьками, психолог дошкільного навчального закладу особливу увагу має приділити саме профілактиці відхилень у розвитку вольової сфери, яка великою мірою визначає швидкість адаптації дитини до умов шкільного навчання та його успішність.

Психолог не може обійти увагою питання важливості спілкування дитини з близькими дорослими. Найчастіше змістом профілактичної роботи, окрім названого вище, є: неправильні погляди батьків на трудове та моральне виховання дітей-дошкільників, їх підготовку до школи, формування їх пізнавальної активності, адекватної самооцінки тощо.

Завдання профілактичної роботи, описаної вище, полягає не лише у тому, щоб переконати вихователів та батьків у важливості розвитку наочно-дійового та наочно - образного видів мислення у дітей-дошкільників як основи розвитку їх логічного мислення, важливості розвитку фонематичного слуху чи вольової поведінки, правильної організації спілкування, але й наданні їм конкретних порад стосовно методів та прийомів здійснення такої роботи з дітьми цього віку. А тому можна стверджувати, що психопрофілактична робота психолога дошкільного навчального закладу тісно переплітається з психологічною просвітою, і ці два види діяльності психолога практично майже неможливо розмежувати.

Здійснюючи просвітницьку роботу з батьками дітей дошкільного віку та їх вихователями, важливо належну увагу приділити питанню їх статевої просвіти. Хибним є уявлення дорослих про дошкільний вік як нейтральний у статевому вихованні дитини. Варто пам’ятати, що дошкільний вік - це вік набуття досвіду наслідування зразків поведінки, ідентичної статевої належності, ігрової діяльності, яка імітує фемінні й маскулинні професійні якості та вміння.

Зміст психопрофілактичної роботи шкільного психолога має свою специфіку. У молодшій школі він має приділяти велику увагу роботі з першокласниками та їх батьками. З останніми психолог здійснює просвітницьку діяльність насамперед з питання адаптації дітей-першокласників до навчання у школі. Адже від того, як швидко дитина адаптується до нової для неї соціальної ролі - ролі школяра, великою мірою залежать її навчальні досягнення, її самопочуття та ставлення до навчальної діяльності, з якою, як свідчать результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, пов’язані усі зміни у її психічному розвитку.

Батьки мають бути свідомі того, що у цьому віці надзвичайно важливо виховувати у дітей такі вольові якості як самостійність, організованість, наполегливість, дисциплінованість тощо. Саме ці якості справляють величезний вплив на успіхи дитини у навчальній діяльності, її особистісний розвиток загалом. Дослідження вольової поведінки першокласників засвідчили, що учні з низькою навчальною успішністю характеризуються певними відхиленнями не стільки у розвитку інтелектуальної сфери, скільки у вольовій активності, що виявляється у неорганізованості, відсутності самостійності, деструктивності поведінки [3].

Просвітницьку діяльність психолог має здійснювати і з самими школярами. Варто пам’ятати, що проблематика просвітницької роботи з молодшими школярами має стосуватися як питань, які опрацьовуються з батьками та вчителями, так і тих, які випливають із результатів їх діагностики. Лише така комплексна просвітницька та профілактична діяльність шкільного психолога з дітьми, батьками та вчителями може дати позитивні результати його діяльності.

У просвітницькій діяльності шкільного психолога особливої уваги потребує питання статевого виховання підлітків, оскільки в наш час багато з них, як свідчать спеціальні дослідження, уже вступають у статеві зв’язки, не усвідомлюючи їх негативних для здоров’я наслідків саме у цьому віці. Варто підкреслити, що в нашій культурі ще не так давно не прийнято було як педагогам, так і батькам говорити з дітьми на цю тему. Й донині більшість батьків намагаються не зачіпати цієї теми у спілкуванні із своїми дітьми-підлітками, відкладаючи її на майбутнє.

Здійснюючи профілактичну роботу з підлітками, їхніми батьками та вчителями, психолог не може залишити поза увагою питання згубності для здоров’я та нормального особистісного розвитку ранньої алкоголізації, тютюнопаління, вживання підлітками наркотиків та інших хімічних речовин, що, на жаль, має місце серед школярів. Безумовно, що ці проблеми широко висвітлюються на сторінках періодичних видань, у програмах телебачення і радіо, проте це не знімає з психолога обов’язку профілактики відхилень у поведінці та пропаганди серед школярів здорового способу життя.

Важлива форма психопрофілактичної роботи - психолого-педагогічний консиліум. Завдання психолога в консиліумі - допомогти учителям з різних сторін підійти до оцінки інтелектуального розвитку, особистісних якостей і поведінки учня, допомогти уникнути суб’єктивізму в оцінці окремих учнів. Психопрофілактичну роботу варто розпочинати тоді, коли ще немає проблем, з метою їх попередження.

Профілактична діяльність шкільного психолога досить багатогранна і відповідальна. Вона вимагає від психолога як знання вікових психологічних особливостей дітей-школярів, їх інтересів та нахилів, так і найбільш типових проблем, які є характерними для того чи іншого віку. Для здійснення профілактичної роботи психолог має володіти теоретичними знаннями, досягненнями психологічної науки і практики. Лише за таких умов він може досягти успіхів у цьому досить важливому виді своєї професійної діяльності.

 





Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 25; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:





studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.166.174.48
Генерация страницы за: 0.008 сек.