Структура діагнозу

1. Основне захворювання(основна причина смерті) – визначена за міжнародною класифікацією нозологічна форма ¹/ нозологічні форми, яка(і) сама(і) по собі або через ряд ускладнень призводить(ять) до функціональних розладів, що зумовлюють клініку хвороби і є причиною смерті.

¹ нозологічна форма – сукупність клінічних, параклінічних, морфологічних діагностичних ознак, які дозволяють ідентифікувати хворобу (отруєння, травму, патологічний стан) для її відповідного лікування та статистичного опису.

Основне захворювання може бути одним (простим),або множинним (комбінованим).

Варіанти комбінованого основного захворювання:

Хвороба Б

Хвороба А

– конкуруючі захворювання – дві однаково тяжкі хвороби, кожна з яких могла призвести до смерті (ІХС: інфаркт міокарда + рак легень);

=

Смертельне ускладнення хвороби Б  

Смертельне ускладнення хвороби А  

=

– поєднані захворювання – наявність декількох несмертельних (по одинці) хвороб, які у поєднанні спричинюють одне загальне (смертельне) ускладнення – «поліпатії» (ГХ + перелом «хірургічної шийки» стегна, що ускладнився бронхопневмонією, яка стала безпосередньою причиною смерті);

Хвороба В

Хвороба Б

Хвороба А

+ +

– фонові хвороби – приєднані до першої (смертельної) хвороби інші (фонові), які зумовлюють особливу тяжкість перебігу першої та сприяють виникненню смертельних ускладнень (атеросклероз коронарних судин при інфаркті міокарда, цукровий діабет при септикопіемії).

	Хвороба А		Хвороба Б

Смертельне ускладнення хвороби А  

>

2. Ускладнення (головне, другорядні) – патологічні процеси та стани, патогенетично поєднані з основним захворюванням (або з лікарськими маніпуляціями), що не є його проявами ².

² – прояви хвороби – симптоми (морфологічні прояви), які постійно зустрічаються при певній нозології;

Дата добавления: 2017-01-14