Варіанти відповіді патологоанатома при патогістологічному дослідженні

Доставка матеріалу здійснюється лише через відповідальну особу і фіксується у клінічному відділенні та у патогістологічній лабораторії.

Після дослідження біопсійного матеріалу патологоанатом наводить опис виявлених змін та, якщо можливо, висновок у вигляді діагнозу.

1. Описова відповідь – вміщує лише опис патологічних змін із загальними визначеннями типових патологічних процесів (запалення, дистрофія тощо). Частий варіант при недостатності клінічних даних.

2. Орієнтовний діагноз – відповідь дозволяє клініцисту обмежити коло хвороб при проведенні диференційної діагностики (наприклад: у зрізах тканина лімфовузла з проявами гранульоматозного лімфаденіту; подібні зміни спостерігаються при інфекційних гранульоматозних хворобах).

3. Остаточний діагноз – відповідь вміщує точні вказівки на конкретну хворобу.

Такий діагноз патологоанатома вважається об’єктивною основою для формування клінічного діагнозу, для виконання операцій, застосування агресивних методів лікування.

4. «Неправдива відповідь» (негативна або позитивна) – можлива помилка внаслідок технічної недосконалості підготовки матеріалу для дослідження (значна кількість біоптатів з дуже малим обсягом тканин, погана гістологічна обробка матеріалу через відсутність або нестачу коштів і реактивів).

На ранніх стадіях розвитку патологічних процесів, в умовах лікувального патоморфозу, при неточному відборі матеріалу, імовірний «неправдиво негативний» діагноз (наприклад, пухлина існує але її не розпізнають).

Суттєво небезпечнішим для хворого є «неправдиво позитивний» діагноз. Це можливе при вікових або гормональних змінах структур.

При розбіжності патогістологічного діагноза з клінічним, лікар-куратор має консультативно переглянути біопсію або її повторити.

Деякі відомості щодо патогістологічного дослідження матеріалу біопсій:

1. Кожному випадку присвоюють стільки номерів, скільки фрагментів вирізається для дослідження з урахуванням кількості необхідних додаткових методів фарбування).

2. У відповіді патогістолога має бути дві частини: описова та резюмуюча (діагноз).

3. Фрагменти тканин, які досліджувались мають зберігатись у патологоанатомічному відділенні не менше року, а блоки, гістологічні препарати, журнали з відповідями – безстроково.

4. Копія відповіді патогістолога має бути видана за першою вимогою хворого або його представника, а гістологічні препарати для консультацій – під розписку.

Додаток 1

Додаток 2

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

08.08.2006 № 545

(z1150-06)

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

25 жовтня 2006 р.

за № 1152/13026

Дата добавления: 2017-01-14