Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть




ІНСТРУКЦІЯ

(форма № 106/о)

 

 

Інструкція обов’язкова для всіх лікувально-профілактичних закладів незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, бюро судово-медичної експертизи, патологоанатомічних бюро.

1. Загальні положення

1.1. Для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров’я видається лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106-о).

1.2. Лікарське свідоцтво про смерть видається такими закладами охорони здоров’я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патологоанатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи.

1.3. У містах, селищах міського типу, населених пунктах сільської місцевості в закладах охорони здоров’я, у яких працюють не менше двох лікарів, видаються тільки лікарські свідоцтва про смерть. У сільських населених пунктах у закладах охорони здоров’я, де працює тільки один лікар, у разі його відсутності (хвороба, відпустка і таке інше), фельдшером видається фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о (z1153-06).

У випадках смерті дітей у віці 0-6 діб та мертвонародження закладами охорони здоров’я заповняються лікарські свідоцтва про перинатальну смерть (форма № 106-2/о (z1154-06), лікарське свідоцтво про смерть у цих випадках не видається.

2. Порядок видачі лікарського свідоцтва про смерть

2.1. Перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов’язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров’я.

Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється.

У разі поховання померлого закладом охорони здоров’я – останній обов’язково заповнює лікарське свідоцтво про смерть і передає його в органи реєстрації актів цивільного стану не пізніше трьох діб з дня смерті.

У разі загублення лікарського свідоцтва про смерть видається нове свідоцтво з поміткою «дублікат» на підставі письмової заяви особи, яка отримала оригінал, або іншої особи, яка зобов’язалася поховати померлого. Дублікат заповнюється у двох примірниках, номери яких повинні бути ідентичними. Перший примірник дубліката видається родичам померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого, другий примірник разом із заявою про його отримання залишається в закладі охорони здоров’я.

2.2. Лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, де лікувався померлий, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.



2.3. У разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину.

2.4. Забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті.

Патологоанатом, як правило, видає лікарське свідоцтво про смерть на підставі розтину трупів.

Патологоанатомічне дослідження може не призначатися у випадках, передбачених статтею 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу» (1102-15). У цих випадках лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, під наглядом якого був померлий.

2.5. Головний лікар (керівник) закладу охорони здоров’я забезпечує контроль за достовірністю заповнення лікарських свідоцтв про смерть, своєчасну їх видачу родичам померлого та особам, які мають право на його отримання, передачу його в органи реєстрації актів цивільного стану у випадках поховання померлого закладом охорони здоров’я.

2.6. Лікарське свідоцтво про смерть видається обов’язково з поміткою «остаточне», «попереднє», «замість попереднього», «замість остаточного».

Лікарське свідоцтво про смерть з поміткою «попереднє» видається в тих випадках, коли для встановлення чи уточнення причини смерті потрібно провести додаткові дослідження. Після уточнення причини смерті заповнюється нове лікарське свідоцтво з поміткою «замість попереднього» теж у двох примірниках, номери яких мають бути ідентичними, перший примірник якого пересилається закладом охорони здоров’я безпосередньо у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення «попереднього» лікарського свідоцтва. Другий примірник залишається в закладах охорони здоров’я.

Якщо було видано лікарське свідоцтво про смерть з поміткою «остаточне» та була виявлена помилка в записі діагнозу, необхідно заповнити нове лікарське свідоцтво у двох примірниках «замість остаточного лікарського свідоцтва про смерть № …», перший примірник якого заклади охорони здоров’я направляють у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення першого лікарського свідоцтва. Другий примірник залишається в закладі охорони здоров’я.

На підставі письмової заяви дозволяється видача другого примірника лікарського свідоцтва про смерть, яке було заповнено з поміткою «замість попереднього», родичам померлого в разі звернення їх у заклади охорони здоров’я впродовж одного року після його смерті, якщо були додаткові дослідження для уточнення причини смерті.

2.7. Неправильно заповнені примірники лікарських свідоцтв про смерть закреслюються із записом «анульовано» і залишаються в закладі охорони здоров’я.

2.8. Лікар, який відповідає за якість заповнення лікарських свідоцтв про смерть у разі, якщо виявив помилки, зобов’язаний:

а) уточнити розбіжності з лікарем, який видав лікарське свідоцтво про смерть за первинною медичною документацією,

б) забезпечити правильне заповнення лікарського свідоцтва про смерть.

У цьому випадку видається лікарське свідоцтво про смерть («замість остаточного №…»), перший примірник якого направляється у відповідні органи статистики, другий примірник залишається у закладі охорони здоров’я.

в) забезпечити розгляд неправильно заповнених лікарських свідоцтв про смерть на лікарських конференціях, нарадах.

Лікар, який відповідає за перевірку, не має права самостійно вносити зміни та доповнення у лікарські свідоцтва про смерть.

3. Порядок заповнення лікарського свідоцтва про смерть

3.1. Бланки обох примірників лікарських свідоцтв про смерть брошуруються і у вигляді книги зберігаються у головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров’я, його заступника або в завідувача районного, міжрайонного та міського відділу або відділення патолого-анатомічного бюро та бюро судово-медичної експертизи.

3.2. Лікарське свідоцтво про смерть заповнюється у 2 примірниках формату А4 з обох боків.

3.3. При заповненні бланка підпорядкування медичного закладу зазначається у відповідності до відомчої підпорядкованості.

3.4. У верхньому кутку штампа обов’язково проставляється ідентифікаційний код ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я.

3.5. Лікарські свідоцтва про смерть нумеруються шляхом зазначення порядкового номера свідоцтва. Номери на обох примірниках свідоцтва мають бути ідентичними.

3.6. Заповнення лікарського свідоцтва про смерть проводиться шляхом підкреслювання, вписання необхідних відомостей та заповнення вічок відповідними позначеннями.

3.7. У пункті 7 лікарського свідоцтва про смерть указується місце постійного проживання померлого відповідно до паспортних даних або довідки про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. У разі її відсутності потрібно зазначити: «невідомо».

Не можна вказувати місце тимчасового проживання померлого або місцезнаходження медичного закладу.

3.8. Лікарське свідоцтво про смерть заповнюється кульковою ручкою розбірливим почерком. Запис в обох примірниках має бути повністю ідентичним.

3.9. Заповненню підлягають усі пункти лікарського свідоцтва про смерть. При відсутності тих чи інших відомостей потрібно зазначити: «не відомо», «не встановлено».

3.10. Пункт 9 лікарського свідоцтва про смерть заповнюється таким чином:

– якщо основна причина смерті кодується в межах I-XVII класів за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду (далі – МКХ-10), вибирається – 1 (захворювання);

– якщо основна причина смерті кодується в межах XVIII класу за МКХ-10, вибирається 2 (неуточнені причини смерті);

– якщо основна причина смерті кодується в межах класів V01-Х59 за МКХ-10, вибирається 3, 4 (нещасний випадок поза виробництвом, нещасний випадок у зв’язку з виробництвом);

– якщо основна причина смерті кодується в межах класу Х60-Х84 за МКХ-10, вибирається 5 (навмисне самоушкодження);

– якщо основна причина смерті кодується в межах класів Х85-Y09 за МКХ-10, вибирається 6 (наслідки нападу);

– якщо основна причина смерті кодується в межах класу Y10-Y34 за МКХ-10, вибирається 7 (випадки ушкодження з невизначеним наміром);

– якщо основна причина смерті кодується в межах класу Y35-Y36 за МКХ-10, вибирається 8 (ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій);

– якщо основна причина смерті кодується в межах класу Y40-Y84 за МКХ-10, вибирається 9 (ускладнення внаслідок терапевтичної та хірургічної допомоги);

– якщо основна причина смерті кодується в межах класу Y85-Y89 за МКХ-10, вибирається 10 (віддалені наслідки зовнішніх причин захворюваності та смертності).

3.11. У пункті 11 лікар указує свої прізвище, ім’я, по батькові, посаду і зазначає підставу, яка дає змогу визначити послідовність патологічних процесів, які призвели до смерті, і вказує причину смерті.

Основною (первинною) причиною смерті потрібно вважати хворобу або травму, що призвела до розвитку патологічних процесів, які спричинили смерть, або наслідки нещасного випадку чи насильства, що стали причиною смерті.

У частині I пункту 11 у рядку «а» записується хвороба або стан, що безпосередньо призвела до смерті, у рядках «б», «в», «г» зазначаються патологічні стани (якщо такі були), що зумовили безпосередню причину смерті (згадану вище); основна причина смерті вказується в останню чергу.

Під безпосередньою причиною смерті потрібно розуміти хворобу або стан, що безпосередньо викликали смерть.

У деяких випадках основне захворювання і безпосередня причина смерті можуть збігатися.

У кожному рядку повинно бути записано тільки одне захворювання або патологічний стан.

Зазначення приблизного інтервалу (хвилини, години, тижні, місяці або роки) між початком захворювання та смертю допомагає лікареві правильно вибрати код причини смерті.

У частині II свідоцтва записуються інші суттєві стани або захворювання, які сприяли настанню смерті, але не були пов’язані з хворобою чи станом, що безпосередньо призвели до смерті. У цьому пункті потрібно вказати дату операції, інфаркту міокарда, інсульту, термін вагітності, якщо такі мали місце.

Код за МКХ-10 у квадратику ліворуч на лікарському свідоцтві про смерть проставляє той лікар, який безпосередньо заповнює свідоцтво.

3.12. При записі захворювання не можна допускати неточностей, обмежуватись загальними виразами або зазначенням симптомів замість повного діагнозу, а також використовувати абревіатуру, скорочення тощо. Потрібно вказати форму, стадію, локалізацію захворювання.

3.13. При заповненні пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть на померлу вагітну, роділлю чи породіллю рекомендується робити запис у такому порядку:

– у випадках смерті внаслідок акушерських ускладнень вагітності, пологів чи післяпологового періоду, а також унаслідок втручань, неправильного ведення пологів і таке інше відомості про причину смерті записуються в першій частині в рядках «а», «б», «в», «г». Запис повинен чітко вказувати на зв’язок з вагітністю, пологами чи післяпологовим періодом;

– у випадку смерті вагітної, роділлі чи породіллі внаслідок хвороби, яка існувала в неї раніше або виникла в період вагітності, яка не пов’язана безпосередньо з акушерською причиною, але обтяжена фізіологічним впливом вагітності, або нещасного випадку, відомості про причину смерті записуються в частині I, рядках «а», «б», «в», «г», але при цьому в II частині обов’язково робиться запис про вагітність та її термін;

– у всіх випадках смерті жінок під час вагітності та в післяпологовому періоді в межах 42 днів після пологів у частині II пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть робиться запис:

«________тиждень вагітності», «_______ день післяпологового періоду», а якщо смерть жінки настала внаслідок причини, пов’язаної з пологами після 42-го дня до одного року, то робиться запис: «______тиждень після пологів».

3.14. У випадках смерті від травм у пункті 11 коди зовнішніх причин (V01-Y89) слід застосовувати як основні коди для кодування.

Рекомендується вживати коди з класу XIX (S00-T98) як додаткові з метою ідентифікації характеру травми. У свідоцтві про смерть проставляються обидва коди.

Якщо у свідоцтві згадується більше ніж один різновид травми для тієї самої ділянки тіла в межах кодових діапазонів S00-S99, T08-T35, T66-T79 і при цьому не вказано чітко, яка саме травма стала причиною смерті, то слід застосовувати загальний принцип.

Приклад 1:

I. а) Геморагічний шок

б) Гостра крововтрата

в) Розрив печінки (S36.1)

г) Наїзд автобуса на пішохода на шосе (V04.1)

II. _________________________________________

Основна причина смерті повинна бути зашифрована – наїзд автобуса на пішохода на шосе (V04.1).

Приклад 2:

I. а) Перитоніт

б) Розрив шлунка та поперечної ободової кишки (S36.3)

в) Травмований пішохід (V09.3)

г) ________________________________________________

II. _________________________________________________

Основна причина смерті – травмований пішохід (V09.3).

У пункті II. потрібно точно вказати дату травми: рік, місяць, число, а також обставини і місце смерті.

3.15. Якщо померлий належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у пункті 13 лікарського свідоцтва про смерть потрібно зазначити категорію та серію посвідчення.

Ці відомості записуються на підставі посвідчення померлого, виданого у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12).

3.16. Обидва примірники лікарського свідоцтва про смерть підписують лікар, який особисто його заповнив, і особа, яка звернулась до закладу охорони здоров’я за документом. Обов’язково проставляється дата заповнення свідоцтва.

3.17. Запис про видачу лікарського свідоцтва про смерть (його дата, номер, причина смерті) повинен бути зроблений у відповідних медичних документах: «Медичній карті стаціонарного хворого» (форма № 003/о (va184282-99), «Історії пологів» (форма № 096/о), «Протоколі/карті патологоанатомічного дослідження» (форма № 013/о), які затверджені наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184 (v0184282-99) «Про затвердження форм облікової медичної документації, що використовується в стаціонарах лікувально-профілактичних закладів», «Медичній карті амбулаторного хворого» (форма № 025/о), яка затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302 (v0302282-99 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)», «Акті судово-медичного дослідження (обстеження)» (форма № 171/о), який затверджено наказом МОЗ України від 05.08.99 № 197 (v0197282-99) «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в закладах охорони здоров’я».

3.18. Свідоцтво засвідчується круглою печаткою закладу тільки після того, як воно було перевірено відповідальним лікарем, про що він робить запис у вищезазначених медичних документах.

3.19. Одночасно при видачі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть лікар заповнює довідку про причину смерті в одному примірнику і видає родичам померлого чи іншим особам для поховання.

Номери довідки про причину смерті і лікарського свідоцтва про смерть мають бути ідентичними. Довідка завіряється круглою печаткою закладу.

 

 

Додаток 3

 

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

08.08.2006 N 545

( z1150-06 )

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

25 жовтня 2006 р.

за N 1154/13028





Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 24; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:





studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.224.207.13
Генерация страницы за: 0.09 сек.