Загальна характеристика Запорізької області

Запорізька область займає вигідне економіко-географічне положення. Вона розташована у південно-східній частині України і межує з Херсонською, Дніпропетровською, Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км.

Територія області займає 27,2 тис. км2, що становить 4,5% території України. Протяжність із півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід – 235 км. Від м. Запоріжжя до столиці України м. Києва: залізницею – 715 км, шосейними дорогами – 618 км.

Умовно область поділяється на три природно-сільськогосподарські зони: зону степу (50,8%), степну посушливу (34,8%) та сухостепну (14,4%) зони.

Природно-кліматичні умови дозволяють вирощувати в області майже всі сільськогосподарські культури, отримуючи високі врожаї.

Клімат – помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю. Середньорічні температури: літня +22°С, зимова -4,5°С. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм. Такі кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільського господарства, курортів та туризму.

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевих руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит – 88,06%, апатит – 63,42%, марганцева руда – 69,1%, вторинні каоліни – 22,9%, вогнетривкі глини – 8,6%.

На території області протікає 109 річок, у тому числі Дніпро – третя за величиною річка в Європі, яка є важливою транспортною артерією України. Промисловість області забезпечують води Дніпра, де побудовано ряд водосховищ.

Населення області складає 2004,8 тис. чол., що становить 4,0% від населення України, у тому числі міське – 1534,8 тис. чол., сільське – 470,0 тис. чол. Рівень урбанізації по області 76,6%, що вищий за середній по Україні. Більше 42,0% населення області (847,8 тис. чол.) мешкає в м. Запоріжжі, яке є значним промисловим центром і відіграє особливо важливу роль у соціально-економічному розвитку області.

Транспортна інфраструктура та зв'язок

Запорізька область має розвинуту транспортну систему.

Мережа шосейних доріг довжиною 6683,0 км зв’язує всі населені пункти області. Через територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як: Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, Харків - Сімферополь - Севастополь, Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя.

Розгалужена мережа залізничних доріг з’єднує всі основні промислові центри регіону з містами України та країнами СНД.

На долю автомобільного та залізничного транспорту припадає велика частка як вантажних, так і пасажирських перевезень. Відбувається постійне зростання кількості агентств, які надають послуги з міжнародних автоперевезень.

Важливу роль у транспортній системі Запорізької області відіграє велика суднохідна артерія – ріка Дніпро, яка тече по території області з півночі на південь.

Значна доля загального потоку вантажу у регіоні приходиться на Запорізький річковий вантажний порт, який є спеціалізованим по переробці промислових, у тому числі металургійних вантажів.

Бердянський морський порт (на Азовському морі) є морськими воротами в Запорізьку область. Термінали та інше портальне обладнання дозволяють приймати та зберігати всі види вантажу, окрім наливного, та обслуговувати всі типи судів, у тому числі річкові та океанські.

Важливу роль в транспортній системі області відіграє Запорізький регіональний аеропорт, який має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. Аеропорт м. Бердянська Запорізької області, який також має статус міжнародного, є складовою частиною розвинутої транспортної інфраструктури регіону.

Такі авіакомпанії, як «Lufthansa», «Austrian Airline Group» та «Eurowings» відкрили свої представництва в Запорізькій області.

В області розвинуті всі види зв’язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного та пейджингового зв’язку, впроваджено цифрові телефонні станції. Глобальна мережа «Інтернет» у режимі «он-лайн» використовується у всіх галузях господарського життя. Є декілька потужних серверів електронної пошти.

Запорізька область посідає перше місце серед регіонів України за показниками телефонізації на душу населення.

Історія краю

У Запорізькій області, мабуть, як ніде в Україні, помітні традиції, які сягають корінням в багату історію краю.

Сприятливий клімат і вдале географічне положення Запоріжжя привертали людину з незапам'ятних часів. Найдавніші стоянки первісних людей у річковій долині порожистої частини Дніпра відносяться до епохи середнього палеоліту (100-40 тис. років тому). Протягом багатьох століть територія краю була своєрідним коридором, яким проходили різні народи, де схрещувалися різні культури. Кіммерійці, скіфи й сармати, готи і гуни, авари, хазари, половці, печеніги, слов'яни залишили після себе в Придніпровських степах різноманітні археологічні пам'ятки.

Після татаро-монгольської навали 1237-1240 рр.. територія Запорізького краю на два століття увійшла до складу Золотої Орди.

У 1445 р. запорізькі степи по лівому берегу Дніпра увійшли до складу Кримського ханства. З кінця ХV до середини ХІХ ст. їх населяли кочові та напівосілі ногайці.

Природно-географічні та історичні умови у XV-XVI ст. сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним із центрів формування запорізького козацтва. Одним із його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще з давньоруських часів.

Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів та промислових артілей соціально-політичної та військової організації запорозького козацтва – Запорозької Січі («Війська Запорозького Низового»).

Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах – європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.

Наприкінці XVIII ст. землі південної України увійшли до складу Російської імперії.

Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. В ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом в іншого, викликало до життя своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: меноніти, німці, болгари, євреї, гагаузи, поляки, серби, греки, албанці.

Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювалися стратегічні плани індустріалізації СРСР. У 1927 р. почалося будівництво ДніпроГЕСу – самої могутньої гідроелектростанції у Європі на той час. Поряд прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергоємних підприємств.

Бурхливий розвиток економіки та культури краю був перерваний II Світовою війною. Однією з найяскравіших сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького індустріального комплексу – ДніпроГЕСу та підприємств чорної та кольорової металургії. До початку 1950 р. відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950-1970 рр.. в області були створені нові галузі індустрії – електротехнічна, хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал області. Поруч із введенням у дію ДніпроГЕСу-2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну електростанцію

РОЛЬ ТА МІСЦЕ ОБЛАСТІ В ЕКОНОМІЦІ ДЕРЖАВИ

Запорізька область входить до числа регіонів України, які складають основу її індустріального та аграрного потенціалу.

Посідаючи дев’яте місце в Україні за чисельністю населення, область тримає 2 місце за обсягом виробництва валової доданої вартості у розрахунку на одного мешканця після м. Києва.

Запорізька область входить до числа промислових лідерів країни, посідаючи перше місце серед регіонів за обсягом промислового виробництва у розрахунку на душу населення та одного працюючого у промисловості.

Промислове зростання регіону триває вже шостий рік поспіль і спостерігається практично у всіх галузях господарського життя.

В області зосереджені практично всі основні галузі промисловості, серед яких провідне місце займають електроенергетика, металургія, машинобудування, металообробка та хімія. Основу промисловості регіону складають металургійний та енергетичний комплекси, де виробляється 12,1% загального обсягу чавуну, 14% сталі, 15,6% готового прокату, 11,9% коксу, 26,5% електроенергії в Україні. Також, такі підприємства регіону, як «Запорізький алюмінієвий комбінат» та «Запорізький трансформаторний завод», є єдиними в Україні виробниками алюмінію та трансформаторів світової якості.

Лідером на автомобільному ринку України є СП «АвтоЗАЗ-ДЕУ», де виробляється 36,7% всіх легкових автомобілів. Відомий італійський виробник середньо та багатотонажних вантажівок, компанія «ІВЕКО», обрала своїм партнером з випуску авто європейського класу запорізьке підприємство «Мотор Січ».

Область входить до першої п`ятірки регіонів за виробництвом товарів народного споживання в розрахунку на одного мешканця. Ведеться цілеспрямована робота щодо насичення споживчого ринку області продукцією запорізьких підприємств, освоєння ними нових ринків збуту.

Запорізький край є традиційно аграрним регіоном України з багатими чорноземами, де основу рослинництва складають зернові культури. Розвинуто овочівництво та садівництво.

Запорізька область посідає на 4 місце серед регіонів України за обсягами зовнішньої торгівлі та, зокрема, експорту.

Запорізький регіон відноситься до найбільш інвестиційно-привабливих в Україні. З обсягами прямих іноземних інвестицій понад 260 млн. дол. область посідає 4 місце серед регіонів України. За обсягом інвестицій в основний капітал область входить до першої десятки регіонів України, а у розрахунку на душу населення посідає 4 місце.

За обсягом грошових доходів у розрахунку на душу населення область посідає 5 місце серед регіонів України, а за рівнем середньомісячної заробітної плати – 2 місце.

Запорізька область є привабливою туристично-рекреаційною зоною. Основу привабливості нашого регіону в сфері туризму складають як історичні пам’ятки (історико-культурний центр «700-літній Запорозький Дуб», колиска Запорізького козацтва та першої в світі демократичної республіки – о.Хортиця тощо), так і природні умови, які сприяють багатьом видам сучасного туризму.

В сфері надання туристичних послуг в області працюють 69 підприємств та приватних підприємців.

Робота туристичного центру заснована на зацікавленості землею Запорізького козацтва, духовними цінностями українського народу, а також на добрих традиціях прийому та обслуговування гостей.

Найбільш туристично привабливими є заповідники.

1. Національний заповідник „Хортиця” (м. Запоріжжя) – унікальна комплексна історико-культурна та природна пам’ятка, що охоплює період від мезоліту до ХХ століття, всесвітньо відома як колиска Запорозького козацтва та осередок першої в світі демократичної республіки. Щороку заповідник відвідує понад 1 млн. туристів і відпочиваючих.

2. Національний історико-археологічний заповідник „Кам’яна Могила” (Мелітопольський район) – на території 15 га заповідника знаходиться пісковий пагорб площею 3 га, який є унікальною пам’яткою стародавньої історії та культури. У гротах та печерах цього пагорбу, яких на сьогодні відкрито 60, було знайдено петрогліфічні комплекси – унікальні зразки первісного мистецтва віком до 14 млн. років.

3. Історико-архітектурний музей-заповідник „Садиба Попова” (Василівський район) – диво містобудування, музей замкової архітектури пізнього класицизму, побудований в 1884 році. Аналогів високоякісного мурування стін з цегли, за свідченнями фахівців, немає ні в Україні, ні в країнах СНД, ні взагалі в Європі.

4. Природний Заповідник “Кам’яні Могили” (Розівський район) площею близько 400 га, який засновано 5 квітня 1927 року як особлива природоохоронна територія місцевого значення. Район урочища “Кам’яні Могили” у геологічному, біологічному, художньо-емоційному та історичному аспектах є водночас унікальним і репрезентативним.

В області діє 24 музейних заклади державного підпорядкування з загальною кількістю понад 384 тис. предметів основного фонду. Щороку музеї відвідують понад 600 тис. чол. з України і зарубіжжя.

До туристичних маршрутів постійно включаються нові туристичні об’єкти, особливо активно розвиваються історичний, зелений, спортивний, дитячий, фестивальний та етнотуризм.

Ключовими об’єктами для показу учасникам та гостям Євро-2012 визначено Національний заповідник „Хортиця”, Запорізький обласний краєзнавчий музей, Дніпровська ГЕС, Музей історії зброї. Розроблено понад 80 нових туристичних маршрутів, серед яких 2 національного значення: „Хортиця: погляд крізь віки” та „Слідами тачанок Нестора Махна”.

Забезпечення певного мінімуму культурних послуг для всіх верств населення, збереження народних мистецьких традицій, етнокультурного різноманіття здійснюється потужним культурним потенціалом галузі області: 5 театрів, філармонія, 2 вищих навчальних заклади І-ІІ рівнів акредитації, 66 шкіл естетичного виховання, 16 кінотеатрів, 510 бібліотек, 412 установ культури клубного типу.

З метою створення позитивного іміджу культурно-мистецького середовища регіону продовжується проведення традиційних творчих проектів.

У березні кожного року в обласній філармонії проходить Міжнародний фестиваль дитячого та юнацького виконавського мистецтва „Акорди Хортиці”, метою якого є виявлення музично обдарованої молоді та сприяння розкриттю її творчої індивідуальності, обмін досвідом з питань педагогіки та виконавства (майстер класи, методичні конференції). В рамках фестивалю проводяться відкриті конкурси композиторів та юних концертмейстерів.

З метою збереження, відродження та популяризації народного мистецтва, підвищення ролі національної культури у формуванні світогляду та духовності з 2010 року започатковано проведення Міжнародного козацького фестивалю «Покрова на Хортиці», який проходить на території історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» Національного заповідника «Хортиця» до Дня Покрови Пресвятої Богородиці.

Щороку на Запоріжжі проходить Міжнародний пленер-виставка «Хортиця крізь віки» та Всеукраїнський фестиваль „Гончарі на Хортиці”, які мають тематично-історичне спрямування, спираються на кращі традиції українського мистецтва.

Також традиційно проводяться фестивалі міжнародного та всеукраїнського рівнів з різних видів мистецтва: «Джаз-форум», кінофестиваль «Золотий Бриг», театрів ляльок «Лялькова веселка», фестиваль дитячої естрадної творчості «Топ-Топ», культур національних меншин «Ми – українські»; регіональний фестиваль – конкурс на вищу театральну нагороду Придніпров’я «Січеславна», обласний фестиваль «Поетичний травень», конкурс народної хореографії ім. Ю. Большакова, обласні конкурси і фестивалі виконавської майстерності та образотворчого мистецтва серед учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.

Сьогодні запорізькі обласні театри – це відремонтовані приміщення, забезпечені сучасним сценічним, світловим та звукопідсилюючим обладнанням, в яких створено сприятливі умови для повноцінної діяльності колективів. Мають стабільний, як творчий так і технічний кадровий склад.

Академічний обласний український музично-драматичний театр ім. В.Г. Магара продовжує кращі театральні традиції: розвиває театральний фестиваль «Данапріс», творчо експериментує, приємно вражає новими прем’єрами. Обласний театр юного глядача ініціював проведення на своїй сцені фестивалю дитячих аматорських театральних колективів, неодноразово здобував перемоги на фестивалях в інших містах України. Обласний театр ляльок брав участь у фестивалі «Ессен - культурна столиця Європи-2010» в Німеччині, в «Лялькових зустрічах» в Донецьку, з успіхом проводить Всеукраїнський фестиваль театрів ляльок „Лялькова веселка”. Плідна співпраця театрів з провідними режисерами та художниками України з року в рік підвищує рівень постановочної роботи, створення креативної сценографії, втілення цікавого драматургічного матеріалу.

Запорізька обласна філармонія продовжує кращі філармонійні традиції. Крім популярних концертів рубрик «Класика і сучасність», «Зарубіжні гастролери» колективом артистів академічного симфонічного оркестру створені нові яскраві програми для дітей та юнацтва. Відзнакою є діяльність козацького ансамблю пісні і танцю «Запорожці», який по праву вважається візитною карткою Запорізького краю. Поряд з традиційними концертами, популярними у глядачів, створено нові тематичні програми до державних, народних та календарних свят.

Яскравою візитівкою регіону є також втілення нових ландшафтних проектів академічним обласним українським музично-драматичним театром ім. В.Г. Магара: героїко-драматургічного видовища «Тарас Бульба» та героїчної легенди «Мамай» – епічні полотна просто неба.

Для створення сприятливих умов розбудови туристичної галузі затверджено Програму розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області на 2011-2015 роки.

З метою формування позитивного туристичного іміджу регіону та презентації нових пропозицій в туристично-рекреаційній та оздоровчій сфері щороку проводиться міжрегіональна спеціалізована виставка «Відпочинок. Туризм. Курорт». Залучення інвестицій в розвиток туристичної та курортно-рекреаційної сфери здійснюється в рамках Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року. Ведеться підготовка кадрів за напрямами «Краєзнавство: екскурсійна та туристична діяльність», «Гід-перекладач» в рамках підготовки до Євро-2012.

Організацією культурного дозвілля населення займаються більше 5,0 тис. працівників культури і мистецтва, 90 з яких мають почесні звання України: «народний», «заслужений» артист, заслужений діяч мистецтв, заслужений працівник культури, заслужений художник, заслужений майстер народної творчості.

У 2011 році напрямок „Запоріжжя - історико-культурний, курортний і туристичний регіон ” визнаний пріоритетним у діяльності облдержадміністрації

Дата добавления: 2017-01-14