Методика виконання вправ з управління вогнем

РОЗДІЛ VІІІ

Вправи та тренування з управління вогнем призначені для навчання командирів підрозділів (відділень, танків) організації розвідки цілей, оцінки найважливіших цілей та прийняття рішень на їх знищення, вмілої постановці вогневих завдань та подачі команд на відкриття, зосередження та розподіл вогню, здійснення контролю за витратою боєприпасів та дотриманням заходів безпеки при стрільбі поверх та у проміжки своїх військ, а стрільців та екіпажів бойових машин – ведення вогню при діях у складі підрозділу.

Для управління вогнем у бою командир підрозділу зобов'язаний:

- знати встановлені орієнтири, а за необхідності призначати додаткові орієнтири; знати вогневі завдання свого підрозділу та вогневі завдання сусідів; безперервно спостерігати за полем бою, вчасно виявляти та швидко оцінювати цілі, вибирати найбільш важливі з них для знищення у першу чергу; визначати вид зброї, порядок та спосіб ведення вогню для надійного ураження цілі; розподіляти вогневі завдання між взводами в роті та між вогневими засобами у взводі, а також ставити вогневі завдання доданим та підтримуючим підрозділам; призначати (за необхідності) вогневі позиції взводам (вогневим засобам) для ведення вогню та визначати витрату боєприпасів; уміло маневрувати вогнем; швидко готувати вихідні дані для стрільби, вчасно подавати команди для відкриття вогню (ставити вогневі завдання), уміло застосовувати для цього команди управління вогнем; спостерігати за результатами стрільби та за необхідності корегувати вогонь.

Підрозділи (екіпажі бойових машин, окремі військовослужбовці) повинні уміти виконувати команди та вміло вести керований вогонь у всіх видах бою.

Навчання управління вогнем включає:

- вивчення всім особовим складом бойових можливостей озброєння; вивчення з офіцерами статутних положень щодо управління вогнем; тренування офіцерів та командирів молодшої ланки в рішенні вогневих завдань у складі підрозділу та подачі команд з управління вогнем підрозділу (вогневого засобу) у всіх видах бою; вивчення з окремими військовослужбовцями, екіпажами та підрозділами порядку і правил виконання команд; тренування у складі відділення, взводу та роти щодо ведення керованого вогню у всіх видах бою та особливих умовах.

Вправи вогневих тренувань з навчання стрільби підрозділом (відділенням, взводом та ротою) мають за мету удосконалення навичок сержантів і офіцерів: в організації вогню підрозділу; у своєчасному виявленні цілей, швидкому рішенню на їх знищення, вмілій подачі команд на зосередження та розподіл вогню підрозділу; у визначенні вихідних установок, відкритті вогню та корегуванні стрільби; у корегуванні вогню підрозділів.

Злагодження відділення, взводу, роти та набуття військовослужбовцями навичок у стрільбі у складі підрозділів здійснюється на вогневих тренуваннях, при виконанні вправ бойових стрільб та тактичних навчань із бойовою стрільбою.

Згідно з вимогами керівних документів кожне вогневе тренування і стрільба закінчуються виконанням вправ з управління вогнем відділення і взводу, а управління вогнем роти відпрацьовується на окремих заняттях на тактичному полі або вогневому містечку (директрисі).

Напередодні заняття з командирами підрозділів (екіпажів, розрахунків) можуть проводитися тренування на макеті місцевості, міні–полігоні, тренажерах по навчанню їх правильній подачі команд. Тренування з управління вогнем проводить командир підрозділу. Вправи з управління вогнем проводить командир (начальник), на щабель вищий від командира підрозділу, що навчається.

Для навчання командирів підрозділів управління вогнем, а особового складу - ведення вогню у складі підрозділів, розробляються наступні вправи:

- управління вогнем бойової машини в обороні;

- управління вогнем бойової машини у наступі;

- управління вогнем відділення в обороні;

- управління вогнем відділення у наступі;

- управління вогнем взводу, роти в обороні;

- управління вогнем взводу, роти у наступі.

Тематика вправ з управління вогнем планується у з'єднаннях, військових частинах на навчальний період (у вищих військових навчальних закладах – на навчальний рік) під керівництвом органів бойової підготовки з'єднань, військових частин. При цьому повинні враховуватися озброєння підрозділів, бойова техніка, рівень підготовки особового складу, наявність та можливості навчальної матеріально-технічної бази, а також місцеві умови дислокації військової частини (підрозділу).

Варіант плану проведення вправи з управління вогнем зазначений (додаток 6).

Вправи з управління вогнем відпрацьовуються:

- з екіпажем бойових машин із управління вогнем у наступі та в обороні на вогневому містечку з використанням бойових машин, установлених на рамах коливання та тренажерах вогневої підготовки;

- з механізованими відділеннями та взводами на директрисі бойових машин, військовому стрільбищі та на ділянці навчального тактичного поля. При управлінні вогнем у наступі мішенева обстановка створюється на глибину: для відділення - до 1,5 км; для взводу – до 2 км, для роти – до 3 км..

Тренування можуть проводитися на комплексних тренажерах.

Вправи з управління вогнем підрозділів виконуються по цілях (мішенях), які розташовані на дійсних дальностях стрільби. Допускається їх виконання по мішенях, що виставляються на скорочених дальностях, розміри яких зменшуються пропорційно дальності. Мішенева обстановка повинна відображати елементи бойового порядку противника та характерні епізоди того або іншого виду бою. За кількістю та складу цілей мішенева обстановка може відображати не весь бойовий порядок противника, який наступає, або противника, що обороняється, а тільки його частину, при цьому групові цілі можуть позначатися одиночними мішенями.

Кількість, характер та порядок показу цілей повинні забезпечувати відпрацьовування наступних питань:

- розвідка цілей та цілевказання; оцінка важливості цілей та визначення черговості їх ураження; вибір виду зброї, вогневого засобу, боєприпасів та способу стрільби;

- зосередження, розподіл та перенос вогню (у кожній вправі повинно бути не менше двох завдань на зосередження, перенос та розподіл вогню); спостереження за результатами стрільби; ведення вогню з використанням усього комплексу озброєння бойових машин та штатної зброї підрозділів.

Імітація ведення вогню по цілях та їх освітлення під час стрільби вночі здійснюється так само, як і при виконанні вправ стрільб.

При виконанні вправ із витратою боєприпасів вогонь із кулеметів, установлених на бойових машинах, та стрілецької зброї по наземних та повітряних цілях ведеться короткими чергами або одиночними пострілами, набоями з трасуючими кулями.

Вогонь із гармат при виконанні вправ на вогневому містечку імітується стрільбою зі спареного кулемета, а з гранатометів ― із використанням пристосувань навчальної стрільби (ПУС).

Тип і кількість боєприпасів, необхідних для виконання вправи з управління вогнем, визначаються керівником заняття так само, як і на тактичні навчання з бойовою стрільбою, при цьому додаткова витрата боєприпасів на метеорологічні умови не передбачається. Замість штатних боєприпасів використовуються їх замінники, стрільба ведеться одиночними пострілами з автоматичної зброї, чергами, скороченою кількістю боєприпасів.

Для проведення заняття з управління вогнем керівником розробляється план проведення вправи* текстуально або на карті (схемі), у якому вказується: тема, мета, час і місце проведення, підрозділи, що залучаються, норми витрати моторесурсів, розрахунок боєприпасів, а також тактична обстановка, схема мішеневої обстановки, навчальні питання з управління вогнем, дії підрозділу, кількість боєприпасів на кожну ціль та на вправу у цілому, дальність та черговість показу цілей, їхні номери, порядок і час показу.

Вправа з управління вогнем підрозділу проводиться у наступному порядку.

Керівник доводить особовому складу тактичну обстановку, усно або по радіо віддає бойовий наказ.

Командир, який навчається, відповідно до отриманого завдання ставить завдання підлеглим, після чого доповідає про готовність керівнику.

Керівник подає команду на початок виконання вправи та у відповідності до розробленого плану починає показ цілей.

Ті, хто навчається, виявляють цілі та доповідають своєму командиру. Командир оцінює характер та важливість цілей, приймає рішення на їх ураження і віддає відповідні команди тим, хто навчається, стежить за правильністю їхніх дій.

У разі необхідності керівник зупиняє стрільбу (просування підрозділу) та по черзі заслуховує доповіді командирів про виявлення цілей та рішення на їх ураження. У разі неправильних дій керівник вимагає знову поставити завдання або подати команди для ведення вогню.

Ті, хто навчається, за командою або самостійно вирішують вогневі завдання стрільбою, позначаючи ведення вогню вогневими засобами або ведення вогню у складі підрозділу.

Після стрільби керівник наказує розрядити зброю, здати невитрачені боєприпаси та проводить розбір. Розбір виконання вправи проводиться з усіма тими, хто навчається, та окремо з командирами підрозділів.

У розборі виконання вправи необхідно вказати по кожному вогневому завданню:

- наскільки швидко та повно були розвідані показані цілі, правильно оцінена їх важливість та визначені вид зброї, тип боєприпасів, способи та черговість ураження;

- яка точність підготовки вихідних даних;

- наскільки правильно та чітко здійснювались цілевказання та ставились бойові завдання;

- час рішення вогневих завдань та результати стрільби.

При визначенні оцінки за виконання вправи з управління вогнем враховується кількість виявлених цілей, правильність постановки вогневих завдань (подачі команд на ураження цілей) та своєчасність їх виконання підрозділом.

Оцінка за виконання вправи визначається:

“відмінно” - якщо виявлено 90% показаних цілей, правильно поставлені та виконані вогневі завдання по їх ураженню;

“добре” - якщо виявлено 80% показаних цілей, правильно поставлені та виконані вогневі завдання по їх ураженню;

“задовільно” - якщо виявлено 70% показаних цілей, правильно поставлені та виконані вогневі завдання по їх ураженню.

Вогневе завдання вважається поставленим та виконаним правильно, якщо той командир, хто навчається, правильно оцінив важливість цілей, визначив вид зброї та боєприпасів, спосіб стрільби щодо ураження цілі та подав команду на відкриття вогню, а підрозділ швидко почав стрільбу по зазначеній цілі відповідно до команди командира.

Питання для самоконтролю:

1. Постановка бойового завдання командиром взводу.

2. Що повинно забезпечувати кількість, характер та порядок показу цілей?

3. Коли вогневе завдання вважається поставленим та виконаним правильно?

4. Що вказується у плані виконання вправи з управління вогнем?

5. Що вказує керівник стрільби на місцевості екіпажам бойових машин?

6. Коли ціль вважається враженою при виконанні вправ стрі

Дата добавления: 2017-01-14