Особливості роботи з організації вогню при наступі з ходу

Послідовність роботи командирів підрозділів з організації вогню при наступі з ходу на противника, що обороняється, в основному, аналогічна розглянутої вище, до змісту же роботи командирів підрозділів додадуться деякі особливості.

Після прибуття у район вичікування командир батальйону в попередніх розпорядженнях із питань організації вогню дає вказівки про негайне встановлення спостереження за повітрям і виділення вогневих засобів і підрозділів для стрільби по повітряних цілях (звичайно, по одному взводу від кожної механізованої роти), про підготовку наглядового поста, який супроводжуватиме його при виїзді на рекогносцировку (у складі, наприклад, начальника поста – заступника командира взводу – і трьох спостерігачів), а також про підготовку озброєння і поповнення боєприпасів.

Після з'ясування завдання в ході оцінки обстановки командир батальйону, окрім розглянутих вище питань організації вогню при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником, повинен зробити наступні висновки:

– при оцінці противника – завдання вогневим засобам щодо поразки можливих диверсійних груп і повітряних цілей під час висунення до рубежу переходу в атаку;

– при оцінці своїх підрозділів – розподіл вогневих засобів у похідному порядку до рубежу переходу в атаку;

– при оцінці сусідів – порядок взаємної вогневої підтримки з підрозділами, що обороняються;

– при оцінці місцевості – порядок використання укриттів у місцях спішування і ведення вогню при цьому з танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів).

Командир механізованого батальйону ці висновки може конкретизувати, наприклад, так: під час висунення до рубежу атаки призначити по одному взводу в кожній механізованій роті для ведення вогню по низьколітних літаках, та інших повітряних цілях; у похідному порядку при висуненні до рубежу атаки вогневі засоби розподілити: за штабом і взводом зв'язку мати протитанковий взвод, танкові підрозділи, механізовану роту з мінометним взводом, решта рот і тилу. Під час рекогносцировки погоджувати питання взаємної вогневої підтримки з командиром підрозділів, що обороняються, уточнити з ним порядок прикриття вогнем підрозділів при спішуванні і подоланні загород противника.

На основі з'ясування завдання і оцінки обстановки командир батальйону ухвалює рішення і віддає бойовий наказ.

Основна робота щодо погодження питань ведення вогню проводиться командиром батальйону при організації взаємодії так само, як і при підготовці наступу з безпосереднього зіткнення з противником. Новим питанням тут буде забезпечення взаємної вогневої підтримки зі своїми підрозділами, що обороняються, при підході батальйону до зони дійсного вогню протитанкових засобів противника, при спішуванні і подоланні загороджень противника.

Командир батальйону повинен повідомити командиру підрозділу, що обороняється, рубіж, після досягнення якого наступаючі підрозділи опиняються в зоні дійсного вогню протитанкових засобів противника, місця спішування, порядок подолання перешкод і погоджувати питання поразки противника на цей час.

Із метою детальнішого узгодження сумісних дій, у тому числі й організації вогню, командир батальйону за наявності часу може уточнити взаємодію на макеті місцевості після повернення у район вичікування. До цієї роботи притягуються, звичайно, всі командири підрозділів батальйону і засобів посилення.

Макет місцевості може бути підготовлений прямо на землі або у приміщенні на підлозі в масштабі, наприклад, 1 м макету – 1 км місцевості. Для позначення рельєфу, місцевих предметів, підрозділів, розмежувальних ліній, завдань можуть використовуватися самі різні підручні матеріали – земля, пісок, гілки, трава, картон, папір тощо. У деяких випадках замість макета можна задовольнятись схемою місцевості, яка виконана на великому листі паперу, картону, фанери.

Для тих командирів підрозділів, які не брали участь із командиром батальйону в рекогносцировці, робота на макеті місцевості особливо корисна; на ньому можуть бути детально розглянуті всі питання взаємодії і організації вогню.

У роботі командирів рот у цих умовах додасться ще одна важлива обставина. У тому випадку, коли командир роти не виїжджає з командирами взводів на місцевість, йому доводиться організовувати наступ по карті або на макеті місцевості. До цієї роботи притягуються всі командири взводів, відділень, танків і засобів посилення. Командир роти, як і командир батальйону, детально розглядає на макеті місцевості питання взаємодії, у тому числі і організації вогню.

У подальшому при підході до рубежу атаки він уточнює завдання командирам взводів, а останні – командирам відділень (танків).

Дата добавления: 2017-01-14