Особенности строения насекомых. на рисунке 119-120 учебника стр 168 3 страница

Важливими джерелами культурно-просвітницької діяльності „Руської трійці” були не лише національно-визвольні прагнення українського народу, але й твори відродженої над Дніпром літератури, мовознавчі, історичні та етнографічні праці діячів українського відродження, зокрема М. Максимовича, М. Цертелєва, І. Срезневського, а також твори польських, чеських і сербських письменників, що відкрили слов’янський світ.

Великий інтерес проявляли діячі „Руської трійці” до народної творчості, вони збирали і записували українські народні пісні та перекази. В 1833 р. був підготовлений їх перший рукописний збірник – „Син Русі”, до якого були включені вірші руською мовою. Цей збірник друку не призначався - М. Шашкевич розглядав його лише як пробу сил.

У 1834 р. Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький підготували рукописний збірник „Зоря”. Однак вихід його був заборонений віденською і львівською цензурами. Австрійська влада баялася, що український рух, який зароджується у Галичині, може бути спрямований Росією проти самої Австрії. Зі свого боку, львівська цензурна комісія, представлена верхівкою греко-католицької церкви, була проти видання збірки українською мовою, що, на її думку, могло підірвати авторитет церковнослов’янської мови.34

У 1837 р., користаючи з м’якості цензури в Угорщині, за допомогою своїх сербських знайомих Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький видали у Будапешті збірку „Русалка Дністрова”. Її вихід Іван Франко назвав пізніше „Явищем наскрізь революційним”.35 Увівши мову галицьких русинів у літературу, ця збірка довела, що меж їхньою мовою і мовою українців з Російської імперії немає жодних суттєвих відмінностей, а отже, галичани і наддніпрянці становлять один і той самий народ.

Цей альманах був сміливим викликом проти національного гноблення та консерватизму. У вступному слові до „Русалки Дністрової”, яке написав Шашкевич, прозвучав заклик до культурного та літературного відродження „русинів”, духовного єднання українців Галичини і Наддніпрянської України.

На сторінках „Русалки Дністрової” були опубліковані збірки народних дум і пісень з передмовою І. Вагилевича, оригінальні твори М. Шашкевича („Загадка”, „Погоня”, „Туга за милою”, „Сум рак вечірній”), Я. Головацького („Два віночки”), І. Вагилевича (поеми „Мадей”, „Жулін і Калін”), а також переклади сербських народних пісень, три історичні пісні „із старих рукописів” тощо.36

Важливим було й те що в альманасі застосовано фонетичний правопис, вперше використана не церковно-слов’янська суміш, а народна мова. Усі твори були надруковані не латинкою або кирилицею, а „гражданкою”.

Вихід у світ „Русалки Дністрової” з радістю зустріла передова інтелігенція. На жаль, церковна ієрархія греко-католицької церкви не зрозуміла й не підтримала молодих ентузіастів „Руської трійці”. Власті Галичини і вище духовенство зустріли появу альманаху вороже.

Видання "Русалки Дністрової" не обійшлося безкарно для її авторів: Маркіян Шашкевич після висвячення на священика був переведений в одну з дрібних парафій, де виснажений працею та постійними дрібними перепонами помер у 32-річному віці, Якову Головацькому тривалий час не надавали сану священика, а Івану Вагилевичу, щоб уникнути переслідувань, довелося перейти у протестантську віру. Основна частина тиражу "Русалки Дністрової" була конфіскована, по Галичині й Україні розійшлося лише двісті примірників.

„Русалка Дністровая” відіграла важливу роль в історії культурного відродження західноукраїнських земель. Вона підтвердила, що народна пісня, легенда і звичаї є першоджерелом національного самопізнання. Наскрізна ідея альманаху - єдність Наддніпрянської та Наддністрянської України. Оцінюючи ідейний зміст „Русалки Дністрової”, І. Франко зауважив, що „вона була на ті часи явищем наскрізь революційним”.37

Академік Олександр Білецький визначив діяльність „Руської трійці” як перший вияв „галицько-руського відродження”, а „Русалку Дністровую”- як перше провіщення „народу Західної України про своє існування, про свою національну гідність”.38

База для національного самоусвідомлення, зародження і розвитку національного руху українців Буковини була дуже обмеженою. З початку ХІХ ст. серед інтелігенції проявляється інтерес до писемної культури, мови, з'являються паростки літературної діяльності.

Особливо яскравим свідченням етнонаціональної еволюції того часу є літературна творчість буковинських літераторів, яких розділяють на старше і молодше покоління. До першого відносять священиків Василя Ферлеєвича та Гаврила Продана. Вони показували буковинським українцям, що можна і рідною мовою „ виявляти письмово свої думки і почуття”. Їх твори важливі, як черговий крок на шлях національної само ідентифікації. В цьому їх цінність, хоча деякі автори вважають їх творчість лише „ однією з культурних підвалин реакційного старорусинства на Буковині”.

Вагомий вплив на буковинських українців мали галицькі інтелігенти. Які постійно прибували на Буковину. Через галичан на Буковині поширювались передові ідеї велико українських мислителів і політичних діячів. Однак якогось значного прогресу в розвитку процесів національного самоусвідомлення в той час не відбувалось.39

Після розправи над "Руською трійцею" поступ національного відродження відзначався дуже скромними здобутками. У 1839 р. львівський митрополит Михайло Левицький (1816—1858) виступив з протестом проти ліквідації російським самодержавством греко-католицької церкви на Волині. У 1841 і 1846 рр. у Відні вийшов двотомний альманах "Вінок русинам на обжинки", підготовлений і виданий братом Якова Головацького Іваном. Найяскравішим виявом протесту проти національного гноблення став памфлет Якова Головацького "Становище русинів у Галичині" (1846). Всеєвропейського резонансу набула спроба польських конспіраторів підняти повстання проти Австрії 1846 р.: несподівано воно завершилося тим, що галицькі селяни, як поляки, так й українці, на допомогу яких розраховували польські патріоти, повернули свою зброю проти них самих. Так звана мазурська різня 1846 р. показала, що польський рух не має серйозної підтримки у Галичині.40

До остаточного розмежування між польським й українським рухом дійшло під час революції 1848 р., так званої весни народів. Ці революційні події впливали на всю Австрійську імперію. Під їх впливом Австрійський уряд був змушений піти на деякі поступки. У 1848р. він прийняв нову конституцію. Згідно з якою українці мали право обиратися до національного парламенту (Рейхстагу), була скасована панщина, внаслідок чого українські селяни звільнлися від кріпацтва, а також проголошена загальна рівноправність громадян. З проголошенням цих політичних свобод першими скористалися поляки, які створили у Львові свій політичний орган — Центральну раду народову та приступили до формування Національної гвардії.

З метою захисту національних та політичних прав українського населення при активному сприянні греко-католицької церкви у Львові в 1848 р. була створена перша політична організація — Головна Руська Рада, яка складалась з духовенства і міської інтелігенції. У своїй діяльності вона обмежувалася вимогами культурно-національної реформи для українського населення Галичини. Делегація галицьких русинів, уповноважена Головною Руською Радою, звернулася до монарха Австрії Франца Йосифа II з проханням: ввести у школах Галичини викладання всіх предметів руською (українською) мовою; усі Цісарські укази й урядові постанови оголошувати руською мовою; розвивати руську мову в усіх округах, де проживають русини; зрівняти у правах представників трьох обрядів (греко-католицького, латинського та вірменського); русинам (українцям) надати право брати участь в усіх адміністративних установах Австрійської держави.41

Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство - «Галицько-руську матицю», відкрила народний просвітній інститут - «Народний дім»; провела з'їзд діячів української культури (Собор руських учених); видавала першу в Галичині українську газету — «Зоря Галицька», яка виходила у Львові з 1848 по 1857 рр. У Львівському університеті була відкрита кафедра української (руської) мови та літератури, роботою якої керував професор Я. Головацький. Одночасно викладання деяких предметів було переведено на українську мову.42

У своєму першому маніфесті Рада оголосила, що галицькі русини є частиною великого українського народу, який мав славне минуле і власну державу. Головною вимогою Головної руської ради був поділ Галичини на українську і польську частини (провінції) з окремими адміністраціями. Український національний рух швидко поширився по всьому краю; було утворено 50 місцевих рад, почалось формування загонів національної самооборони. Шукаючи натхнення в історичному минулому, Головна руська рада відновила герб галицько-волинських князів (золотий лев на голубому тлі) і прийняла синьо-жовтий прапор як національний стяг українського народу.43

Українські національні вимоги наштовхнулись на сильну опозицію з боку поляків. Щоб розколоти єдність національного руху, на противагу Головній руській раді вони створили так званий Руський собор та почали видавати газету "Днєвник руський" (редактор — Іван Вагилевич). Водночас Головна руська рада отримала підтримку з боку австрійського уряду, який хотів опертися на українців у боротьбі проти поляків. Однак віденська влада не задовольнила політичних вимог українців, тому основні досягнення українського руху обмежилися культурною галуззю. Серед найбільших слід назвати з'їзд українських інтелігентів ("Собор руських учених" 19 жовтня 1848 р,.), участь у слов'янському з'їзді у Празі.

Висновки

На початку XІX ст. в Україні розгорнувся процес національно-культурного відродження. У цей час активно збиралися та вивчалися історичні документи, етнографічні експонати, фольклорні пам'ятки. На цьому ґрунті робилися перші спроби створення узагальнюючих праць з історії України. Поступово відроджується мова, розширюється сфера її вжитку, насамперед серед української еліти. Заявляє про себе українська література, яка не тільки збагачує, удосконалює мову та розширює жанровий діапазон, а й активно пропагує демократичні, ідеї, ненависть до національного гноблення.

Особливістю національного відродження є те, що цей процес, як правило, спирається на здобутки, традиції та досвід попередніх поколінь. У зв'язку з цим закономірно, що наприкінці XVIII — початку XIX ст. помітно зріс інтерес до національної історії. Це виявилося в активному збиранні та публікації історичних джерел і пам'яток історичної думки, виданні журналів та альманахів, створенні історичних товариств, написанні узагальнюючих праць з історії України тощо.

Важливим чинником першого періоду національно – культурного відродження була також поява періодичних видань, а також публікація наукових праць. Ці видання торкались історичного минулого українського народу, зосереджували увагу на самобутності його культури. Тобто, українська мова завоювала право на своє існування. Вона збагачувалась творчими здобутками у прозі, поезії, драматургії і публіцистиці. Інтелектуали першої половини ХІХ ст. не одразу відійшли від своїх попередників у ставленні до захисту інтересів народу. На початку століття у їхній діяльності ще спостерігається прагнення відновити місце та роль окремих верств суспільства. Але з плином часу інтелігенція дедалі більше переймалася інтересами не окремих верств, а всього суспільства, хоча на певних етапах переважали інтереси тих чи інших соціальних груп населення. Незважаючи на малочисельність і роз’єднаність, українська інтелігенція першої половини ХІХ ст. справила визначальний вплив на піднесення національної свідомості українського народу.

Яскравим та самобутнім явищем була діяльність громадсько – культурного об'єднання “Руська трійця”. Члени цієї організації визначили та оприлюднили основне ядро ідей національного відродження, своєю різнобічною діяльністю здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до культурницького, робили перші спроби спрямувати вирішення національних проблем в політичну площину. Наприкінці 1836 р. побачила світ "Русалка Дністрова". В цьому творі активно пропагується і висвітлюється ідея національного визволення українського народу. Зміст "Русалки Дністрової" визначають три основні ідеї: визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до її поновлення; позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків — борців за соціальне та національне визволення; пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності. Цілком очевидно, що автори збірки певною мірою вийшли за межі культурно-просвітницької діяльності у політичну сферу. Отже, "Русалка Дністрова" стала підсумком ідейних шукань та своєрідним піком діяльності "Руської трійці".

Революційна хвиля, що прокотилася Європою 1848-1849 рр., започаткували новий етап модернізації імперії – було скасовано кріпосне право, проголошено конституцію, створено парламент. Ці та інші модернізаційні зрушення позитивно відбилися на житті західноукраїнських земель, активізували суспільну діяльність населення, особливо у культурній сфері. Однак незабаром знову запанувала реакція, яка перекреслила більшість революційних завоювань.

Особливістю західноукраїнського відродження також було те, що в Галичині, Буковині і Закарпатті воно почалося раніше. Провідною соціальною силою національного відродження тут було прогресивна частина українського духовенства та національна інтелігенція. В результататі, після століть обмежених контактів східні і західні українці почали виявляти посилений взаємний інтерес, тобто національне відродження дало імпульс відродженню державного і початку національно-культурного розвитку.

-3 пары ног

- тело-голова грудь-брюшко

- есть крылья

-на голове 2 усика и ротовой аппарат

-глаза- простые и сложные

-грудь- ноги и крылья

Признаки насекомых, обусловливающие их широкое распространение в природе
признак	особенность	Биологическое значение
движение	Наличие крыльев и 3х пар ног	Могут передвигаться везде и как угодно
Деление тела на отделы	Голова, грудь, брюшко	Подвижные отделы тела
Способ питания	Разнообразие ротового аппарата	Разнообразная пища
Ориентация в окруж. среде	Наличие развитых органов чувств: зрения, слуха, обоняния, осязания	Способность находить пищу, врагов, партнеров, места укрытия
Размеры тела	Небольшие размеры	Возможность обитания в труднодоступных местах
Способ дыхания	Трахеи и дыхальца	Атмосферный кислород
Нервная система	Усложнена: крупный надглоточный узел и 3 грудных узла, брюшная нервная цепочка	Наличие более сложных рефлексов и инстинктов

№2а Характерные особенности членистоногих разных классов
признак	ракообразные	паукообразные	насекомые
Строение тела, отделы тела	Головогрудь, брюшко	Головогрудь, брюшко	Голова, грудь, брюшко
Покровы и мышцы	Хитиновый, поперечно-полосатые мышцы, слои воскоподобного и жироподобного вещества
Число ног	5 пар=10	4 пары=8	3 пары=6
Число пар усиков		нет
глаза	сложные	простые	Сложные и простые
Пищеварит. система	Рот, глотка, пищевод, желудок, кишка, анус+ печень
Ротовой аппарат	Челюсти, грызущий	Сосущий, хелицеры	Различные виды
Органы дыхания	жабры	Легкие и трахеи	Дыхальца и трахеи
Выделительная система	2 зеленые железы	Выделительные трубочки, почки	Выделительные трубочки, жировое тело
Кровеносная система	Незамкнутая, сердце -5 уголь.мешочек, гемоцианин, участв в дыхании	Незамкнутая сердце трубковидное, бесцв, Участв в дыхании	Незамкнутая сердце трубковидное, бесцвет, в дых не участвует
Нервная система	Узлового типа усложнена, нервные узлы крупнее
Органы размножения	Раздельнополые: самка-яичники; самцы-семенники. Оплодотворение внутреннее
развитие	Потомство развивается на брюшных ножках матери	Самка откладывает яйца в кокон	С превращением и без превращения
Линька	есть	есть	есть

прямое развитие

БЛОХА вши метаморфоз

№3б

Технологическая карта К УРОКУ №33 /2 тема «Особенности строения и жизнедеятельности насекомых»

Раздел «НАСЕКОМЫЕ» ВНУТРЕННЕЕ СТРОЕНИЕ НАСЕКОМЫХ НА ПРИМЕРЕ МАЙСКОГО ЖУКа00

ВНУТРЕННЕ СТРОЕНИЕ НАСЕКОМЫХ
СИСТЕМЫ ОРГАНОВ И ОРГАНЫ	СТРОЕНИЕ	ОСОБЕННОСТИ
ОТДЕЛЫ ТЕЛА	Голова, грудь, брюшко	подвижны
ГОЛОВА	1 пара усиков, щупики, ротовой аппарат, глаза
ГРУДЬ	Несет крылья и 3 пары ног
БРЮШКО	Имеет 8 сегментов и отверстия для дыхания-дыхальца
ДЫХАТЕЛЬНАЯ	В брюшке трахеи и дыхальца
НЕРВНАЯ	Крупное окологлоточное кольцо-узел и 3 грудных узла + брюшная нервная цепочка	усложнена
КРОВЕНОСНАЯ	Незамкнутая, сердце трубчатое, кровь бесцветная	Кровь в дыхании не участвует, осущ. транс портную функцию
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ	Ротовой аппарат, (верхние челюсти отгрызают, нижние измельчают)пищевод, желудок (хитиновые зубцы), кишечник, анальное отверстие
ВЫДЕЛИТЕЛЬНАЯ	Пучок тонких трубочек-мальпигиевые сосуды в брюшной полости, на вершинах замкнуты, а основания открываются в кишечник, жировое тело – удаляет ядовитые вещества
РАЗМНОЖЕНИЕ И РАЗВИТИЕ	Самки - яичники, самцы – семенники С метаморфозом и прямое Развитие: прямое: яйцо- личинка- -----------имаго Метаморфоз: яйцо- личинка- куколка- имаго	Раздельнополы, иногда есть диморфизм, оплодотв внутреннее
ОРГАНЫ ЧУВСТВ	Усики-осязания, глаза простые и сложные, орган слуха	В разных частях тела
ОРГАНЫ ДВИЖЕНИЯ	3 пары ног и одна или 2 пары крыльев
РОТОВОЙ АППАРАТ	Верхняя губа в виде поперечной пластины, за ней 2 пары челюстей, верхняя и нижняя. На нижней челюсти и нижней губе есть по паре щупиков, служащих органами осязания и вкуса	Сосущий, грызущий, колющий, жующий, лижущий, лакающий и комбинированные

Ротовой аппарат стр 169 рис 121

Развитие и размножение стр 170 рис 123, 124

Внутреннее строение стр 167-171

«ВАЖНЕЙШИЕ ОТРЯДЫ НАСЕКОМЫХ С ПОЛНЫМ И НЕПОЛНЫМ ПРЕВРАЩЕНИЕМ»Раздел «НАСЕКОМЫЕ»

признак	С превращением	Без превращения
Форма тела	червеобразная	Похожа на взрослое насекомое
крылья	нет	Недоразвиты
Ротовой аппарат	отличается	Такой же

№4

К УРОКУ №33 /2 тема «Особенности строения и жизнедеятельности насекомых»

Раздел «НАСЕКОМЫЕ» ВНУТРЕННЕЕ СТРОЕНИЕ НАСЕКОМЫХ НА ПРИМЕРЕ МАЙСКОГО ЖУКА

Внутреннее строение стр 167-171

Ротовой аппарат стр 169 рис 121

Развитие и размножение стр 170 рис 123, 124

ВНУТРЕННЕ СТРОЕНИЕ НАСЕКОМЫХ
СИСТЕМЫ ОРГАНОВ И ОРГАНЫ	СТРОЕНИЕ	ОСОБЕННОСТИ
ОТДЕЛЫ ТЕЛА
ГОЛОВА
ГРУДЬ
БРЮШКО
ДЫХАТЕЛЬНАЯ
НЕРВНАЯ
КРОВЕНОСНАЯ
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ
ВЫДЕЛИТЕЛЬНАЯ
РАЗМНОЖЕНИЕ И РАЗВИТИЕ
ОРГАНЫ ЧУВСТВ
ОРГАНЫ ДВИЖЕНИЯ
РОТОВОЙ АППАРАТ

Дата добавления: 2017-02-01