Електронагрівальні прилади

Коли працюєте з полум'ям, пам'ятайте: пара і гази вогне­небезпечні: з повітрям вони утворюють вибухову суміш, тому необхідно дотримуватися правил техніки безпеки

Намалюйте схему будови полум'я, на якій зазначте зони з високою і найвищою температурою. Зробіть висновок про практичне значення знання будови полум'я і тем­ператури його частин.

До електронагрівальних приладів належать електроплитка, сушильна шафа, муфельна піч, тигельна піч, водяна баня, повітря­на баня, піскова баня, олійна баня, термостат.

Вмикати електроприлад слід тільки в ту електричну мережу, на напругу якої розрахований прилад.

Електричні водяні бані застосовують для нагрівання до темпе­ратури 100 °С. Вони забезпечують рівномірне нагрівання і не дово­дять до місцевого перегрівання (мал. 8).

Мал. 8. Водяна баня Мал. 9. Сушильна шафа

Повітряна баня призначена для нагрівання за допомогою га­рячого повітря. За будовою вона подібна до водяної бані, але в неї немає дна і водомірного скла.

Електричні піскові бані застосовують для повільного рівномір­ного нагрівання до температури 100—400 °С.

Олійні бані побудовані так само, як водяні, але заповнені міне­ральною олією.

Для нагрівання до вищих температур (1000—1500 °С) викорис­товують електричні печі: муфельні, трубчасті, тигельні.

Електричні муфельні печі слугують для прожарювання осаду в тиглях. Нагрівальні елементи в них виготовлені, як правило, з ніхромової дротини. Температура в цих печах може досягати від 800—1200 °С. 15

У муфельних печах прожарюють речовини за підвищених тем­ператур. У печі не можна розливати реактиви. Розжарені тиглі виймають з муфельної печі довгими тигельними щипцями.

Тигельні печі подібні до муфельних, але менших розмірів, оскіль­ки вони розраховані на сушіння матеріалу в тиглях.

Електричні сушильні шафи призначені для висушування посу­ду, осадів. Температура в них змінюється в проміжках 20—300° С. Шафи оснащені спеціальним автоматичним регулятором (мал. 9).

Термостат — прилад, призначений для постійного підтриман­ня певної температури (мал. 10). Найчастіше термостат встанов люють на температуру людсько­го тіла, тобто на 37 °С. У термо­статі вирощують на живильних середовищах культури бактерій, здійснюють серологічні та біохі­мічні реакції.

Термостати обігріваються електрикою або газом, але прин­цип їх будови однаковий. Термо­стат являє собою камеру з под­війними дерев'яними, металеви­ми або пластмасовими стінками. У товщу зовнішньої стінки вкла­дають шар теплоізоляційного матеріалу: азбест, повсть, корок.

Між стінками термостата (залежно від конструкції) наливають воду або трубками циркулює нагріте повітря, або є металеві спіралі, по яких проходить струм.

Дверцята термостата роблять подвійними. Зовнішні дверцята масивні, оббиті зсередини теплоізоляційним матеріалом. Другі дверцята — із скла, вставленого в металеву рамку. Обоє дверцят зачиняють для підтримання постійної температури. Всередині тер­мостата розміщені полички з металевої сітки, на які ставлять шта­тиви з пробірками тощо. Полички роблять несуцільними, щоб усе­редині термостата вільно переміщувалося нагріте повітря і тепло поширювалося рівномірно по усій камері.

У термостат через спеціальний отвір вставлено спеціальний тер­мометр, який показує температуру всередині камери. Сталість тем­ператури в термостаті підтримується за допомогою терморегуля­торів. Якщо температура в камері стає вищою від заданої, то тер­морегулятор механічно вимикає джерело тепла, а при зниженні — вмикає його. Існує декілька видів терморегуляторів: біметалевий, контактний та ін. В електричних термостатах встановлюють біме­талеві терморегулятори.

Дата добавления: 2017-02-01