Андрей Владимирович Клименко, Вероника Викторовна Румынина 54 страница

154 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

ється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того чи є комерційне найменування частиною тор-говельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситись в реєстр, порядок ведення якого повинен встановлюва-тися законом. Однак на сьогодні в Україні відсутній як Державний реєстр комерційних найменувань¹³³, так й спеціалізований закон щодо них.

Проте під час реєстрації юридичної особи або фізичної особи підприємця відомості про комерційне найменування вносяться в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-під-приємців¹³⁴, порядок ведення якого встановлюється Законом Укра-їни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

За Цивільним кодексом України (ч. 4 ст. 489), особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в ома-ну споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізову-ють, та послуг, які ними надаються. Однак, згідно з Господарським кодексом України, суб’єкт господарювання, комерційне найме-нування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб’єктом, тотожне комер-ційне найменування якого включено до реєстру пізніше. Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов’язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки (ч. 2 та 5 ст. 156). Такий підхід законодавця негатив-но сприймається серед правознавців, оскільки він суперечить ст. 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності, згідно з якою фірмове найменування охороняється в усіх країнах учасницях

ріалах – публікації в пресі, виступи по телебаченню тощо; в) документах, що під-тверджують спонсорську діяльність підприємства; г) інформації, якою володіють органи державної влади чи місцевого самоврядування та ін.).

Державні реєстри // Офіційний веб-портал Державної служби інтелекту-альної власності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sips.gov.ua/ua/ registers.html.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – автомати-зована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ст. 1 Закону України «Про держав-ну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Розділ V. Інтелектуальна власність на правові засоби індивідуалізації
учасників цивільного обороту, товарів і послуг (комерційні позначення)

без обов’язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака¹³⁵.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерцій-

не найменування (ст. 490Цивільного кодексу України)є: 1)правона використання комерційного найменування; 2) право перешко-джати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання; 3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Вони передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплек-сом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною. Їхня чинність припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

§ 5.3. Інтелектуальна власність на торговельну марку (знак для товарів та послуг)

Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговель-ною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбі-нація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елемен-ти, комбінації кольорів.

Суб’єктами права інтелектуальної власності на торговельнумарку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власнос-ті на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам (ст. 493).

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Право на одержання свідоцтва має будь-яка фізична або юридична особа, об’єднання осіб або їхні право-наступники. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»

¹³⁵ Див.наприклад: Право інтелектуальної власності: Акад. курс / О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін.; За ред. О. П. Орлюк, О. Д. Святоць-кого. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – С. 403.

156 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

та деталізуються у Правилах складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів й послуг затверджених нака-зом Держпатенту України від 28 липня 1998 р.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому зако-ном порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом¹³⁶.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», правова охорона надається знаку, який: 1) не суперечить публічному порядку, принципам гуманності й моралі та 2) на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Обсяг правової охорони торго-вельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Дата добавления: 2017-02-01