Андрей Владимирович Клименко, Вероника Викторовна Румынина 98 страница

Організація мовлення –організація ефірного мовлення чиорганізація кабельного мовлення; організація ефірного мов-лення –телерадіоорганізація,яка здійснює публічне сповіщеннярадіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників); організація кабельного мовлення –

телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так й виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою певного виду наземного, підземного чи під-водного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду).

Офіційні документи –документи політичного,законодавчого,адміністративного характеру видані органами державної влади у межах їхніх повноважень.

Охорона інтелектуальної власності –комплекс пасивних дій,

який полягає у встановленні правових норм, інститутів та засобів для запобігання порушення суб’єктивних прав інтелектуальної власності.

272 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

П

Патент (патент на винахід,деклараційний патент на винахід,деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) – охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель).

Патентне право (в об’єктивному значенні) –це система пра-

вових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у зв’язку із створенням, використанням, охороною і захистом вина-ходів, корисних моделей та промислових зразків.

Патентне право (в суб’єктивному значенні) –це право інте-

лектуальної власності особи на винахід, корисну модель чи промис-ловий зразок, що охороняється законом.

Паушальний платіж –заздалегідь обумовлена сума,яка єпочатковим платежем за ліцензійну угоду. Сума спрямовується на покриття витрат на ліцензування і частково – витрат на прове-дення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт щодо об’єктів, які стають предметом ліцензійних угод. Цей платіж може бути єдиним видом платежу за надану ліцензію і може виплачува-тись частинами.

Первинний суб’єкт права інтелектуальної власності –особа,

якій належить право на об’єкт права інтелектуальної власності вна-слідок його створення (творець) або первинної реєстрації, визнання чи використання. Первинними суб’єктами зокрема є: автор твору, промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослини чи породи тварини тощо; винахідник (творець винаходу чи корисної моделі); виконавець, виробник фонограми, відеограми, організації мовлення; та ін.

Передача –це змістовно завершена частина програми(телера-діопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт.

Порода тварин –цілісна консолідована(стійка)група сільсько-господарських тварин одного виду, яка має спільне походження і відрізняється специфічними екстер’єрно-конституційними та корис-ними господарськими властивостями, що передаються спадково.

Глосарій

Похідний твір –це твір,що є творчою переробкою іншогоіснуючого твору без завдання шкоди його охороні. Не належать до похідних аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озву-чення, субтитрування українською чи іншою мовою інших аудіові-зуальних творів.

Похідні суб’єкти права інтелектуальної власності –фізичніта юридичні особи, які на підставі закону, договору чи іншого пра-вочину, набули майнові права інтелектуальної власності на резуль-тат інтелектуальної, творчої діяльності.

Право інтелектуальної власності (в об’єктивному значен-

ні) –система правових норм,які регулюють суспільні відносиниу сфері створення, використання, охорони та захисту результатів інтелектуальної, творчої діяльності.

Право інтелектуальної власності (в суб’єктивному значен-

ні) – це право особи на результат інтелектуальної,творчої діяль-ності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

Право на авторство –право вимагати визнання свого автор-ства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках, та за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо.

Право на анонімність –право забороняти під час публічноговикористання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом.

Право на недоторканість твору –це право автора вимагати

збереження цілісності твору та протидіяти: будь-якому перекру-ченню, спотворенню чи іншій зміні твору; супроводженню твору без згоди автора ілюстраціями, передмовами, післямовами, комен-тарями тощо; будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Дата добавления: 2017-02-01