Виробнича операція – як головний об’єкт нормування праці.

За цільовим призначенням операції поділяють на основні, або технологічні та допоміжні. Під час основних операцій здійснюються кількісні і якісні зміни предмета праці, його стану, розмірів, форми, маси, зовнішнього вигляду.

Допоміжні операції забезпечують можливість здійснення основних операцій. До них відносять транспортні, обслуговуючі та контрольні операції.

Транспортні операції не слід плутати з транспортними процеса­ми, коли предмети праці переміщуються у виробничому просторі між робочими місцями, ділянками, цехами і складами.

Транспортна операція як складова виробничої операції виконує­ться в межах конкретного робочого місця під час виконання основ­ної операції (установлення деталі, її зняття, зміна позиції в процесі обробки).

Обслуговуючі операції виконуються з метою підтримки устатку­вання та інструменту в робочому стані (технічне обслуговування) або налагодження належної організації на кожному робочому місці (організаційне обслуговування).

Контрольні операції здійснюються з метою здійснення контролю і регулювання щодо якісного виконання основних операцій відповідно до вимог технологічного процесу.

Слід зазначити, що внаслідок поділу праці, рівня спеціалізації робочих місць частина допоміжних операцій може виконуватись не основним виконавцем, а допоміжними робітниками (вантажник, крановщик, наладчик, контролер). У цьому випадку їхня тривалість визначається методами нормування допоміжних робітників і не вхо­дить до складу нормативного часу робітників, зайнятих виконанням основних технологічних операцій.

Наявність у структурі виробничої операції ручних і машинних затрат приводить до необхідності аналізу операції в трудовому і технологічному відношенні

	Виробнича операція
транспортна	технологічна	контрольна

У технологічному відношенні		У трудовому відношенні
Установка		Комплекс трудових прийомів
Позиція		Прийом
Перехід		Дія
Прохід		Рух

Під виробничою операцією розуміють частину виробничою (трудового) процесу, спрямовану на зміну форми або структури предмета праці (технологічна операція); перевірку результатів праці (контрольна операція); зміну місця перебування предмета праці у просторі (транспортна операція).

Установка це одноразове закріплення заготовки або деталі (наприклад, оброблення циліндричної поверхні вала, закріпленого в центрах, здійснюється за одну установку, а оброблення торців вала, закріпленого в патроні, - за дві установки).

Позиція — це фіксоване положення предмета праці в просторі, де він підлягає технологічному впливу багатопозиційного устаткування (автоматичні лінії, агрегатні верстати тощо).

Переходом називають частину операції, яка характеризуються незмінністю установки та позиції, режиму роботи устаткування та інструменту (наприклад, проста операція штампування нескладних деталей зводиться до одного переходу, але здебільшого їх буває кілька). Чим складніша конфігурація оброблювальної деталі, тобто чим більша кількість поверхонь, що потребують обробки, тим більша кількість переходів.

Прохід — це однакова частина переходу, яка повторюється і пов'язана зі зняттям нового шару матеріалу (наприклад, токарна операція оброблення втулки може складатися з трьох переходів: підрізування торця, розточування отвору й обточування зовнішньої поверхні. При цьому другий і третій переходи можуть кожен складатися з чорнового та чистового проходів.

Трудовий мікроелемент {трудовий рух) це елементарна частина трудової структури виробничої операції. Розкладання операції на трудові мікроелементи дає змогу ретельно проаналі­зувати і унормувати складні трудові процеси.

Трудовий рух - - це одноразове переміщення робочих органів людини при виконанні трудової дії (наприклад, “взя­ти інструмент”, “натиснути кнопку” тощо).

Трудова дія — це логічно завершена сукупність трудових рухів, що виконуються без перерви одним або кількома робочими органами людини при незмінних предметах і засобах праці (наприклад, дія “вимкнути персональний комп’ютер” виконується очима і руками людини з одним комп’ютером за допомогою кількох трудових рухів натиснення та кнопки).

Трудовий прийом — це певна сукупність трудових дій і рухів працівника з незмінними предметами і засобами праці, що послідовно виконуються одна за одною і мають конкрет­не цільове призначення.

Прийом — це, як правило, заверше­на елементарна робота (наприклад, “зробити копію докумен­та” за допомогою розмножувальної техніки).

Метод праці — це спосіб здійснення процесу праці, пев­на послідовність і склад трудових прийомів і операцій.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення категорії “виробничий процес”.

2. У чому полягає визначення допоміжних операцій?

3. Дайте визначення виробничої операції.

4. Назвіть і охарактеризуйте об’єкти нормування праці, обсяг яких вужчий, ніж виробнича операція.

5. Назвіть складові технологічної структури операції.

6. Охарактеризуйте операцію в трудовому відношенні.

7. Що таке технологічний процес, його відмінність від виробничого процесу?

8. Наведіть класифікацію виробничих процесів.

9. Що таке “метод праці”?

10. Що таке “мікроелемент трудового процесу”?

11. Дати визначення трудової дії.

12. Дати визначення трудового прийому.

Домашнє завдання:

1. Назвіть і охарактеризуйте об’єкти нормування праці, обсяг яких більший, ніж виробнича операція.

2. Назвіть об’єкти нормування праці, обсяг яких вужчий, ніж виробнича операція.

3. Охарактеризуйте фактори, що впливають на тривалість операції залежно від засобів праці.

4. Охарактеризуйте фактори, які впливають на тривалість операції залежно від предметів праці.

5. Охарактеризуйте фактори, які впливають на тривалість операції залежно від організації праці.

Література.

1. Абрамов В.Н., Данюк В.М. Нормування праці. – К., 1995

2. Дячун О.В., Організація, нормування та оплата праці.- Л., 2001

3. Данюк В.М., Райковська Г.О. Нормування праці. – К., 2006

4. Богиня Д.С. Основи економіки праці. – К., 2001.

5. Єрьменко В.О. Основи нормування праці. К.,2006

Дата добавления: 2017-02-01