Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.

Мінілексикон

Критерії періодизації економічної історії

З часу виникнення історії господарства як науки робилися численні спроби її періодизації. Російський історик-економіст Л.І. Мєчніков в основу періодизації поклав географічний фактор, зокрема водні шляхи сполучення. Німецький економіст Б. Гільдебранд застосовував для цього історію грошей. Інші дослідники історії господарства брали за основу торгівлю й обмін, грошовий обіг, кредит, культуру, релігію тощо. Так, американець Є. Хентінгтон такою вважав клімат, англієць А. Тойнбі — культуру, релігію.

У 60-х роках XIX ст. популярними стали теорії "індустріального суспільства" французького соціолога Р. Арона і "стадії економічного розвитку" американського соціолога У. Ростоу.

Продовженням цих узагальнень стала теорія про постіндустріальне суспільство. Найвидатніші її представники — Д. Белл, Г. Кант, 3. Бжезінський (СІЛА), Ж. Ж. Серван-Шрейбер і А. Турен (Франція). В основу поділу всесвітньої історії (в т.ч. й економічної історії світу) вони поклали поділ на доіндустріальне (аграрно-ремісниче, традиційне) та індустріальне (про­гресуюче) і постіндустріальне суспільство. В основу цього поділу покладено рівень розвитку виробництва, а також галузевий і професійний поділ праці. У концепції "постіндустріального суспільства" стверджується, зокрема, що залежно від технічного рівня суспільства в історичному аспекті послідовно домінує "первинна" сфера господарської діяльності — сільське господарство; "вторинна" сфера економічної діяльності — промисловість, а на сучасному етапі — "третинна" сфера — сфера послуг та інформатики, в якій провідна роль належить науці та освіті.

Формаційний (марксистсько-ленінський) підхід до періодизації історії, в т.ч. історії господарства, не виправдав себе.

Однією з найбільш прийнятних для періодизації економічної історії світу й України є така, що виділяє наступні періоди:

І. Господарські форми первісної доби та перших цивілізацій (від найдавніших часів — V ст. н.е.).

ІІ. Господарські форми доби середньовіччя (VI — XV ст.).

III. Господарські форми періоду формування індустріального суспільства (XVI — перша половина XIX ст.).

IV. Господарські форми індустріального та постіндустріального суспільства (друга половина XIX — XX ст.).

Економіка – сфера людської діяльності, пов’язана з виробництвом необхідних життєвих благ.

Економічна теорія – наука, яка вивчає закони, на яких ґрунтується економічна діяльність людей, форми організації економічної діяльності та систему економічних відносин у суспільстві.

Історія економіки – наука, яка вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку.

Історія економічної думки – наука, яка вивчає розвиток економічної теорії в історичній ретроспективі, вивчає соціально-економічні передумови та основі особливості теоретичних шкіл і підходів в економічній науці.

Суспільно-економічна формація – історично визначений тип суспільства, який заснований на конкретному способі виробництва, що характеризується своїм економічним базисом політичною, юридичною, ідеологічною надбудовою, своїми формами суспільної надбудови.

5. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства та їх характеристика.

6. Провідні центри первинних цивілізацій, риси їх економічного розвитку.

7. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу.

8. Господарство первісних племен на території України.

Дата добавления: 2017-02-01