Рентгенологічний метод дослідження.

Методи візуалізації в променевій діагностиці та принципи отримання діагностичних зображень(УЗД, РН, РД, КТ, СКТ, МРТ).

Контрольні питання

1. Мета та умови здійснення маршу своїм ходом.

2. Маршеві показники. Пункти, рубежі, райони, які призначаються при здійсненні маршу.

3. Порядок роботи командира з отримання бойового завдання на марші.

4. Підготовка і здійснення маршу в особливих умовах (зимою, у горах лісисто-болотистій місцевості).

5. Побудова похідного порядку взводу (відділенні), роти батальйону і вимоги до нього. Зміст бойового наказу на марші.

6. Основи перевезення підрозділу залізничним, повітряним, водним транспортом та комбінованим способом.

7. Дії механізованого (танкового) взводу (відділення, танку) в похідній охороні.

8. Задачі механізованого взводу (станкового) взводу призначеного:

- в головну похідну заставу;

- в бокову похідну заставу;

- в тильну похідну заставу.

9. Порядок роботи командира з отриманням бойового наказу на марші і в ході маршу.

10. Вимоги до району розташування і порядок розташування підрозділів в районі.

11. Порядок організації охорони в районі розташування.

12. Порядок розташування підрозділів у населеному пункті, у горах, у лісі зимою.

13. Зміст бойового наказу командира взводу на розташування підрозділу на місці.

Для отримання рентгенологічного зображення внутрішніх органів пучок електромагнітного рентгенівського випромінювання пропускають через тіло хворого. Згідно з фізичними законами внаслідок нерівномірного поглинання і розсіювання частини квантів, що зумовлено нерівномірною щільністю тканин, цей пучок нерівномірно послаблюється. Виходячи з тіла людини, пучок рентгенівського випромінювання несе зображення структури об'єкта, що вивчається.

Фізико-технічні основи рентгенології

Генератором рентгенівського випромінювання є рентгенівська трубка — двохелектродний електровакуумний прилад. Навколо катода (спіралі розжарювання) внаслідок термоелектронної емісії утворюється електронна хмара. Під час підведення до електродів трубки високої напруги в електромагнітному полі відбувається прискорення та швидкий рух електронів до анода. Внаслідок гальмування електронів в речовині аноду виникає рентгенівське випромінювання. 1% кінетичної енергії електронів перетворюється в рентгенівське випромінювання, а решта — в теплову енергію. Схему рентгенівської трубки див.мал.10.1.

Мал.10.1. Схема рентгенівської трубки 1 – скляний балон; 2 – ротор; 3 – диск анода; 4 – фокусна пляма анода; 5 – фокусна система спіралі катода; 6 – потік електронів; 7 - потік рентгенівських квантів

Рентгенівське випромінювання має здатність проникати крізь оптично непрозорі середовища і взаємодіяти з речовиною, внаслідок чого відбувається його нерівномірне поглинання.

Фотохімічний вплив рентгенівського випромінювання лежить в основі отримання рентгенівського зображення на плівці, желатиновий шар якої містить кристали колоїдного срібла. Властивість рентгенівського випромінювання викликати флуоресценцію є основою рентгеноскопії та використання підсилюючих екранів під час проведення рентгенографії.

Рентгенівський діагностичний апарат складається з генератора рентгенівського випромінювання (рентгенівська трубка), джерела живлення (трансформатори), штатива, приймача випромінювання, пристроїв, що формують рентгенівське зображення та пульту керування. Принципова схема влаштування рентгенівського апарата див. мал.10.2.

Мал.10.2. Принципова схема будови рентгенівського апарата.

1 — електромережа; 2 — трансформатор; 3 — система випрямлячів; 4 — рентгенівська трубка; 5 — пульт керування; 6 — блок живлення; 7 — штатив,

8 – рентгенівське випромінювання.

Приймачі випромінювання необхідні для візуалізації рентгенівського випромінювання, що пройшло крізь досліджуваний об'єкт і несе приховане зображення. На екрані, на плівці (після її фотообробки) чи на дисплеї ЕОМ виникає видиме рентгенівське зображення об'єкта. Рентгенівське зображення являє собою модель об'єкта та дзволяє отримати інформацію про структуру, форму і функції органів та систем.

В апаратах для загальної рентгенодіагностики застосовують універсальний поворотний стіл-штатив для просвічування та проведення рентгенографії в ветикальному та горизонтальному положеннях пацієнта. Стіл для рентгенографії обладнаний пристроєм для проведення поздовжньої томографії у горизонтальному положенні пацієнта.

У дитячій рентгенології використовують спеціальні столи-штативи, призначені для проведення триосьового поліпозиційного обстеження дітей різних вікових груп, навісні пристрої для апаратів загального призначення, а також окремі спеціалізовані робочі місця для дво- або триосьового поліпозиційного дослідження.

Формування та властивості рентгенівського зображення. Основні чинники, що визначають інформативність рентгенівського зображення.

Відмінності у поглинанні рентгенівського випромінювання тканинами різної щільності дають можливість одержувати рентгенівське зображення. Так, на тлі м'язів, які слабко поглинають рентгенівське випромінювання, будуть виразно помітні щільні кістки (мал.10.3.). Якщо рентгенівські промені проникнуть крізь грудну клітку, то на тлі легенів, що містять повітря, буде виразно помітно серце, ребра, кровоносні судини і навіть невеликі ущільнення легеневої тканини (мал.10.4.).

Мал. 10.3.Рентгенограма нормальної лівої кисті в прямій проекції

Мал.. 10.4. Рентгенограма нормальної грудної клітки в прямій проекції

Рентгенівське зображення являє собою структурну напівпрозору тінь. Там, де ослаблення рентгенівського випромінювання велике, тінь має найбільшу щільність тобто найбільшу інтенсивність. У разі незначного ослаблення рентгенівського випромінювання тінь буде слабкою, тобто малоінтенсивною. Ступінь інтенсивності тіні залежить від щільності речовини або товщини ділянок однорідного за складом органа, через який проходить рентгенівське випромінювання. Залежно від щільності досліджуваних об'єктів розрізняють чотири ступеня прозорості середовищ: 1-й — повітряне, 2-й — м'якотканинне; 3-й — кісткове; 4-й — металеве.

Рентгенівське зображення є геометричною проекцією об'єкта, що вивчається, на площину приймача. Зображення на рентгенограмі виникає внаслідок різного ступеня почорніння плівки на межі анатомічного утвору і оточуючого тла.

Інформативність рентгенівського зображення оцінюють за об'ємом корисної діагностичної інформації — кількості помітних деталей досліджуваного об'єкта. Технічну якість зображення визначають за його об'єктивними параметрами, а саме; за оптичною щільністю, різкістю розмежування та контрастністю.

Дата добавления: 2017-02-01