Дифракція світла

11A38 Дифракція — це явище

А) проходження хвиль через перешкоди;

Б) заломлення хвиль на перешкодах;

В) огинання хвилями перешкод, проникнення в область геометричної тіні;

Г) відбивання хвилі від перешкод;

Д) правильної відповіді немає.

11A39 Явище дифракції можливе для хвиль

А) тільки поперечних;

Б) тільки повздовжніх;

В) тільки механічних;

Г) тільки світлових;

Д) будь-якої природи.

11A40 Умова максимуму при дифракції від щілини шириною :

А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д) .

11A41 Умова мінімуму при дифракції від щілини шириною :

А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д) .

11A42 Принцип Гюйгенса формулюється так:

А) будь-яка точка простору є джерелом вторинних хвиль;

Б) точка простору, до якої дійшло коливання, є джерелом вторинних сферичних хвиль;

В) хвильові процеси є джерелом циліндричних хвиль;

Г) первинні хвилі породжують вторинні хвилі;

Д) правильної відповіді немає.

11A43 Принцип Гюйгенса-Френеля доповнює принцип Гюйгенса тим, що

А) відбувається інтерференція вторинних хвиль;

Б) вторинні хвилі - монохроматичні;

В) рівняння хвилі спрощується;

Г) відбувається поляризація сферичних хвиль;

Д) правильної відповіді немає.

11A44 Дифракційна ґратка є системою

А) будь-яких щілин;

Б) паралельних щілин різної ширини;

В) паралельних щілин однакової ширини з однаковими відстанями між ними;

Г) великої кількості паралельних щілин різної ширини з різними відстанями між ними;

Д) правильної відповіді немає.

11A45 Стала дифракційної ґратки — це

А) відстань між будь-якими щілинами;

Б) відстань між краями двох сусідніх щілин;

В) подвійна відстань між сусідніми щілинами;

Г) половина відстані між сусідніми щілинами;

Д) правильної відповіді немає.

11A46 Найбільший порядок дифракційного максимуму (кут відхилення променів 90°) для світла з довжиною хвилі λ, отриманого за допомогою дифракційної ґратки із періодом d, становить:

А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д) .

11A47 Різниця ходу світла від двох сусідніх зон Френеля дорівнює

А) довжині світлової хвилі;

Б) половині довжини світлової хвилі;

В) двом довжинам світлової хвилі;

Г) цілому числу довжин світлової хвилі;

Д) правильної відповіді немає.

11A48 Площі різних зон Френеля приймаються

А) однаковими;

Б) різними;

В) пропорційними номеру зони;

Г) обернено пропорційними номеру зони;

Д) правильної відповіді немає.

11A49 Вторинні хвилі від сусідніх зон Френеля

А) підсилюють одна одну;

Б) послаблюють одна одну;

В) не впливають одна на одну;

Г) частково впливають одна на одну;

Д) правильної відповіді немає;

11A50 Якщо круглий отвір відкриває парне число зон Френеля, то в центрі екрану спостерігається

А) максимум освітленості;

Б) мінімум освітленості;

В) максимум або мінімум освітленості;

Г) не впливає на результуючу освітленість;

Д) правильної відповіді немає.

11A51 Якщо круглий отвір відкриває непарне число зон Френеля, то в центрі екрану спостерігається

А) максимум освітленості;

Б) мінімум освітленості;

В) максимум або мінімум освітленості;

Г) не впливає на результуючу освітленість;

Д) правильної відповіді немає.

11A52 Дифракція Френеля — пояснює дифракцію від

А) круглого отвору і екрану;

Б) одної щілини і дифракційної решітки;

В) світної точки;

Г) маленького предмета;

Д) правильної відповіді немає.

11A53 Дифракція Фраунгофера — пояснює дифракцію від

А) круглого отвору і екрану;

Б) одної щілини і дифракційної решітки;

В) світної точки;

Г) маленького предмета;

Д) правильної відповіді немає.

11A54 При дифракції сферичних хвиль на непрозорому круглому екрані в центрі дифракційної картини є

А) максимум освітленості;

Б) мінімум освітленості;

В) освітленість рівномірна;

Г) максимум або мінімум освітленості в залежності від кількості зон Френеля закритих диском;

Д) правильної відповіді немає.

11A55 Дифракція рентгенівського випромінювання може відбуватись на

А) дифракційній ґратці;

Б) кристалах;

В) на одній щілині;

Г) на одному атомі;

Д) правильної відповіді немає.

11A56 Формула Вульфа-Брега (дифракція рентгенівських променів):

А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д) .

11A57 Дифракція рентгенівського випромінювання використовується в експериментальних методах:

А) рентгенофазового аналізу; Б) рентгеноструктурного аналізу; В) ефекту Черенкова;

Г) для дослідження дисперсії; Д) правильної відповіді немає.

11A58 Умова підсилення хвиль при дифракції від однієї щілини (а –ширина щілини, j - відхилення променів, п – порядок спектру):

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) ;

Д) .

11A59 Умова головних максимумів при дифракції від дифракційної решітки (стала дифракційної решітки ):

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) ;

Д) правильної відповіді немає.

11A60 Різниця ходу між випромінюваннями, що їх посилають у досліджувану точку сусідні зони Френеля, дорівнює:

А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д) .

11A61 Дифракція Френеля спостерігається на кру­глому отворі. У центрі дифракційної картини на екрані спостерігається мінімум інтерференції, якщо кількість зон, що укладаються в отворі, дорівнює:

А) 1; Б) 2; В) 3; Г) 5; Д) 7.

11A62 Дифракція Френеля спостерігається на круглому отворі. У центрі дифракційної картини на екрані спостерігається максимум інтерферен­ції, якщо кількість зон, що укладаються в отворі, дорівнює:

А) 1; Б) 2; В) 4; Г) 6; Д) 8.

11A63 Дифракція Френеля спостерігається на круглому непрозорому диску. У центрі дифрак­ційної картини на екрані спостерігається світла пляма. Яка найбільша амплітуда в центрі, якщо закрита кількість зон дорівнює 4:

А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д) .

11A64 Дифракція Фраунгофера спостерігається на плоскій щілині. Умова дифракційного макси­муму має вигляд:

А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д) .

11A65 Дифракція Фраунгофера спостерігається на плоскій щілині. Умова дифракційного міні­муму має вигляд:

А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д)

11A66 За якої ширини щілини дифракція вияв­ляється найсильніше?

А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д) правильної відповіді немає.

11A67 Дифракція Фраунгофера спостерігається на дифракційній решітці. Головні максимуми дифракційної решітки спостерігаються за умови:

А) ; Б) ; В) ; Г) ; Д) .

11A68 Дифракція Фраунгофера спостерігається на дифракційній решітці при освітленні білим світлом. Який вигляд має дифракційна картина?

А) Окремі кольорові лінії на чорному фоні;

Б) Ряд послідовних спектрів, які починаються від центра;

В) Один спектр, який починається від центра з червоного кольору;

Г) Окремі чорні лінії на фоні суцільного спектру;

Д) Правильної відповіді немає.

11A69 Як зміниться вигляд дифракційного спектра, якщо сталу дифракційної решітки збільшити?

А) дифракційні порядки стануть ширшими;

Б) дифракційні порядки стануть вужчими;

В) дифракційні порядки не зміняться;

Г) дифракційні порядки накладають один на одного;

Д) правильної відповіді немає.

11A70 Як зміниться вигляд дифракційного спектра, якщо сталу дифракційної решітки зменшити?

А) дифракційні порядки стануть ширшими;

Б) дифракційні порядки стануть вужчими;

В) дифракційні порядки не зміняться;

Г) дифракційні порядки перетинаються;

Д) правильної відповіді немає.

11A71 За якої умови дифракційна решітка розкладає біле світло на спектр?

А) світло огинає краї щілин решітки;

Б) світло потрапляє в ділянку геометричної тіні;

В) кут дифракції лінійно залежить від довжи­ни хвилі світла;

Г) ширина щілин решітки порівнянна з дов­жиною хвилі світла;

Д) правильної відповіді немає.

11A72 Розрахунок показує, що в круглому отворі уклада­ються дві зони Френеля. Як зміниться освітленість в центрі дифракційної картини на екрані, якщо на шляху світла не буде перешкоди з отвором?

А) зменшиться;

Б) збільшиться;

В) не зміниться;

Г) збільшиться вдвічі;

Д) зменшиться вдвічі.

11A73 Для того, щоб за допомогою дифракції ви­значити сталу кристалічної решітки кристала, його потрібно опромінювати:

А) інфрачервоним випромінюванням;

Б) ультрафіолетовим випромінюванням;

В) рентгенівським випромінюванням;

Г) видимим світлом;

Д) правильної відповіді немає.

11A74 Роздільна здатність дифракційної решіт­ки залежить

А) від кута дифракції і сталої дифракційної решітки;

Б) розмірів дифракційної решітки і порядку спектра;

В) сталої дифракційної решітки і ширини щілини;

Г) порядку спектра і довжини хвилі;

Д) правильної відповіді немає.

11A75 За критерієм Релея, роздільними в одно­му порядку будуть дві спектральні лінії, довжини хвиль яких мають дуже близькі значення, якщо

А) положення максимуму першої лінії збігається з положенням мінімуму другої;

Б) положення максимуму першої лінії збіга­ється з положенням максимуму другої;

В) кути дифракції ліній однакові;

Г) положення першого максимуму ближче, ніж перший мінімум другої лінії;

Д) немає правильної відповіді;

11A76 Дифракційна решітка розкладає біле світло на спектри. Спектральна лінія поперед­нього порядку може накладатися на спек­тральну лінію наступного порядку, якщо:

А) положення максимуму першої лінії збіга­ється з положенням максимуму другої;

Б) положення максимуму першої лінії збігається з положенням мінімуму другої;

В) кути дифракції ліній однакові.

Г) положення мінімуму першої лінії збігається з положенням мінімуму другої;

Д) правильної відповіді немає.

Дата добавления: 2017-02-01