Ред.] Сучасна історія

Див. також: Мармури Парфенона

1801 р. британський посол у Константинополі лорд Томас Брюс Ельджин (1811—1863), отримав дозвіл султана зробити креслення та створити копії стародавностей Афінського акрополя. Натомість відбулось масштабне вивезення мистецької спадщини Стародавньої Греції. Тепер ці твори зберігаються в Британському музеї. В результаті військових дій Грецької національно-визвольної війни проти турецьких завойовників, що почалася в Греції 1821 р., деякі будівлі Акрополя значно постраждали (частина Ерехтейона була зруйнована). Після здобуття Грецією незалежності і проголошення Афін столицею, Акрополь передається під опіку держави. Знищуються мінарет над Парфеноном, турецькі зміцнення Пропілей, відновлюється храм Ніки Аптерос (1834—1838), проводяться розкопки, в результаті яких знайдено велику кількість творів архаїчних архітектури та скульптури, вони експонувались в Музеї Акрополя. З 1898 до другої світової війни проводились масштабні реставраційні роботи. Нині всі вцілілі стародавності Афінського акрополя представлені у Новому музеї Акрополя.

Від 1987 року Афінський акрополь є визнаний об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО, сама ж організація ЮНЕСКО використовує стилізоване зображення Парфенону у своєму логотипі. Уряд Греції з 1983 року веде поки що безуспішні переговори з Британським музеєм щодо повернення скульптур.

Під час страйків і загальнонаціональних акцій протесту 2010 року всередині жовтня майже на 2 дні Афінський акрополь був заблокований близько 300 працівниками міністерства культури Греції, і таким чином «визволяти» пам'ятку довелося грецькій поліції, внаслідок чого відбулася жорстка сутичка, в тому числі із застосуванням сльозогінного газу^[4].

До сучасного ансамблю Афінського акрополя входять:

Парфенон Ерехтейон Пропілеї

Храм Ніки Аптерос Театр Діоніса Одеон Ірода Аттичного

• 

Театр Діоніса

• 

Пропілеї

• 

Дата добавления: 2017-02-01