Вплив туризму на світову економіку

Охорона праці

Охорона праці на ТОВ “ Богородчанський молокозавод”для бухгалтерів та операторів кмп’ютерного набору

Об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ПК мають відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98. Розміщення робочих місць з ПК у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. Площа на одне робоче місце становить не менше ніж 6,0 м³, а об'єм - не менше ніж 20,0 м³. Приміщення для роботи з ПК повинні мати природне та штучне освітлення відповідно до СНиП П-4-79/.

Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%. Виробничі приміщення повинні обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо, з урахуванням вимог до площі приміщень. У приміщеннях з ПК слід щоденно робити вологе прибирання.

Приміщення із ПК мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги. При приміщеннях із ПК мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження. В кімнаті психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою.

Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища включають вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму й вібрації, рівнів електромагнітного та іонізуючого випромінювання. У виробничих приміщеннях на робочих місця із ПК мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря.Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень з ПК мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам №2152-80.

Штучне освітлення в приміщеннях із робочими місцями, обладнаними ПК має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення, додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк. Якщо це неможливо забезпечити системою загального освітлення, до пускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бликів на поверхні екрана, а освітленість екрана має не перевищувати 300 лк. Як джерела світла для штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого

освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях допускається застосування металогалогенних ламп потужністю 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відео термінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинна перевищувати ОД бер/год (100 мкР/год).

Обладнання й організація робочого місця із БДТ мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру й особливостей трудової діяльності

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.

Робочі місця із ПК слід так розташовувати відносно світлових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих столів із ПК слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями БДТ - 1,2 м; від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого - 2,5 м.

Екран ПК має розташовуватися на оптимальній відстані тещ очей користувача, що становить 600…700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів.

Розташування екрана ПК має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30* до нормальної лінії погляду працюючого.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100…300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури в межах 5… 15°.

Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідно застосовувати при екранні фільтри, локальні світлофільтри (засоби індивідуального захисту очей) та інші засоби захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.

При оснащенні робочого місця із ВДТ лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98.

При організації праці, пов'язаної з використанням ПК, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням І підтримки працездатності передбачаються внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку.

Внутрішньозмінні режими праці й відпочинку містять додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення й зниження працездатності.

При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ПК слід вважати таку, що займає не менше 50% робочого часу. Впродовж робочої зміни мають передбачатися:

· перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

· перерви для відпочинку й особистих потреб (згідно із трудовими нормами);

· додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

За характером трудової діяльності розрізняють три професійні групи, згідно з діючим класифікатором професій.Розробники програм інженери-програмісти) виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну Інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень.

Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ПК у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;

оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу, пов'язану з обліком інформації, одержаної із ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи й характеризується напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;

оператор комп'ютерного набору виконує одноманітні за характером роботи

з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю. Робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційним напруженням.

Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ПК при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

для розробників програм із застосуванням ПК слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ПК;

для операторів із застосуванням ПК слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;

для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ПК. У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПК не повинна перевищувати 4 години.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин робота аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які наведені у Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

Працюючі з ПК підлягають обов'язковим медичним оглядам: попереднім - при влаштуванні на роботу і періодичним - протягом трудової діяльності, відповідно до наказу МЗ України N45 від 31.03.94 р.

Періодичні методичні огляди мають проводитися раз на два роки комісією в складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.

До складу комісії, що проводить попередні та періодичні медичні огляди, при необхідності (за наявністю медичних показань), можуть залучатись до оглядів лікарі інших спеціальностей.

Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ПК мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції.

Аналізуючи процес поширення комп'ютеризації обліку в господарю-

ючих суб'єктів великого, малого та середнього бізнесу, а також доступності тих чи інших програмних продуктів, наявності кваліфікованих спеціалістів із забезпечення та програмного супроводу згаданих вище програм, можна дійти до висновку, що найпоширенішою з них є 1С: Бухгалтерія (у різних своїх конфігураціях). З погляду автора, дана програма є найбільш оптимальною для автоматизації обліку не лише лізингових операцій, а й всього облікового процесу на підприємстві. Програма 1С має зручний інтерфейс, дає широкі можливості бухгалтеру для конфігурування існуючих та створення нових форм документів та звітів, з врахуванням особливостей діяльності конкретно взятого суб'єкта господарювання. При цьому програма не є складною для вивчення, не вимагає особливих знань в комп'ютерній галузі, дозволяє відкоректувати під вимоги специфіки діяльності конкретного суб'єкта господарювання певні форми звітів, має широкі аналітичні можливості. Також хочемо проаналізувати певні особливості програми 1С щодо автоматизації обліку лізингових операцій.

У переліку програм 1С для України реально реалізовано схему роздільного ведення бухгалтерського та податкового обліку необоротних активів. Цясхема пропонує паралельний (одночасний) ввід реквізитів, необхідних для бухгалтерського та податкового обліку і простежуєтьсяулювання та оформляються певними первинними документами:

• надходження необоротних активів;

• введення в експлуатацію;

• нарахування амортизації;

• вибуття [1, ст. 303]. Науковий вісник, 2003, вип. 13.4

5. Інформаційні технології галузі 313

З нашої точки зору, систему зручно використовувати при лізингових

операціях, оскільки тут об'єктами лізингу та обліку виступають ті самі необоротні активи (основні засоби). А якщо є змога в режимі

"Конфігурування" програми 1С підібрати зручні форми документів та звітів для відображення тих чи інших операцій – взагалі дозволяють максимально зручно організувати бухгалтеру обліковий процес.

У межах одного довідника різні елементи можуть бути об'єднані в

групи. Всі дані щодо наявності основних засобів на підприємстві зберігатимуться в довіднику "Основні засоби", що є аналогом картотеки основних засобів на підприємстві. Цей довідник є дворівневим, що забезпечує додаткове групування об'єктів основних засобів, наприклад: виробничого та невиробничого призначення. Перевагами комп'ютерної інвентарної картки порівняно з паперовим носієм є наявність більшої кількості реквізитів та можливість їх коригування відносно особливостей господарської діяльності.

Програма забезпечує можливість одночасного ведення податкового та

бухгалтерського обліків, які, на жаль, є різними, що дозволяє розподілити основні фонди, витрати на придбання яких підлягають та не підлягають амортизації для цілей оподаткування.

Організація бази даних дозволяє провести повну інвентаризацію ос-

новних засобів, включаючи визначення первісної вартості за групами, розрахувати і перевірити суми амортизаційних відрахувань і зносу за кожним інвентарним об'єктом, впорядкувати і перевірити інвентарні номери та інші реквізити в базі даних. Як вхідну інформацію для створення картотеки застосовують інвентарні картки з обліку основних засобів. При реєстрації надходження основних засобів і внесення змін до інвентарної картотеки дані вводяться в окрему інвентарну картку. Крім картотеки, записи заносяться до журналу бухгалтерських проводок і поповнюють списки об'єктів, які надійшли або були переміщені.

Як правило, більшість реквізитів вводиться в довідник при роботі з документом "Ввід в експлуатацію". Заповнення діалогової форми цього документу починається з вибору опції "Вводу в експлуатацію необоротних активів", де проставляється вид активу, місця їх зберігання, матеріально відповідальні особи тощо. Таблична частина документу інформує про

аналітику рахунку капітальних інвестицій, назву об'єкта, первісну вартість, одиницю виміру, ціну та суму. При проведенні документу буде сформовано необхідний набір бухгалтерських проведень щодо прийняття об'єктів на баланс, збільшення вартості груп основних фондів тощо.

При введенні в експлуатацію автоматично виконується контроль на

дублювання інвентарних номерів, а дані про найменування підрозділів і значення норм амортизації за об'єктами, що вводяться, беруться з відповідних класифікаторів. У разі відсутності таких даних у класифікаторі інвентарний номер поповнюється.

Амортизація основних засобів автоматизована з допомогою документу "Нарахування знову" який дозволяє працювати як в бухгалтерському, так і

податковому обліку (рис. 1). Український державний лісотехнічний університет

314 Збірник науково-технічних праць

Рис. 1. Інтерфейс документу нарахування зносу

Після проведення цього документу можна отримати друкований варі-

ант відомості про нарахування амортизації за податковим та бухгалтерським обліком. У цих відомостях відображається балансова вартість до амортизації, сума амортизаційних відрахувань з пооб'єктною розбивкою за засобами першої групи і в цілому за другою, третьою та четвертою групами в податковому обліку, та пооб'єктно за всіма групами в бухгалтерському обліку.

Рис. 2. Відомість нарахування амортизації в податковому обліку пропонованаавтором

Ми пропонуємо, для зручності, з допомогою режиму "конфігурування" програми "1С" забезпечити пооб'єктне нарахування амортизації за II, III і

IV групами основних засобів також і у податковому обліку, що надасть зручності в обліково-аналітичній роботі, збільшить аналітичні можливості даної відомості. У запропонованому варіанті відомість нарахування амортизації матиме такий вигляд (рис. 2). Науковий вісник, 2003, вип. 13.4

5. Інформаційні технології галузі 315

При лізингу об'єкти можуть зазнавати поліпшень, які можна відображати з допомогою документу "Модернізація необоротних активів". Коли такий документ оформляється на об'єкт, що належить до виробничих фондів і

помічений відповідним чином в довіднику, тоді з'являється група реквізитів

"Зміна балансової вартості".

У документі важливе значення має реквізит "Вказати суму на витрати

в ручну", що дозволяє редагувати суму затрат на поліпшення майна, яку під-

приємство має право включати до складу валових витрат. Після проведення документу, якщо 10 % бар'єр було перевищено, сума витрат, яка більша від нього, відноситься автоматично на збільшення вартості відповідної групи основних фондів. Цей самий документ передбачає можливість відображення модернізації, здійсненої як власними силами, так і з допомогою сторонньої (підрядної) організації.

На нашу думку, документ "Ліквідація необоротних активів", який

призначений для ліквідації (списання) основних засобів, можна застосовувати також при списанні об'єктів лізингу при переході права власності після закінчення терміну угоди фінансового лізингу. Документ передбачає два види ліквідації: списання та реалізація, що досить зручно при відображенні лізингових операцій.

Для відображення основних засобів у податковому обліку в системі

використовуються позабалансові рахунки окремо для кожної групи. Причому

за першою групою облік ведеться в розрізі кожного конкретного об'єкта, що

дозволяє на будь-який момент часу отримати дані щодо його балансової вартості. А на рахунках за іншими групами майна не передбачено аналітичного обліку, тому що облік ведеться в цілому за групою. Тут є ознака кількісного обліку, що дозволяє знати кількість та загальну суму за групою на будь-який момент часу [5, ст. 278-280].

.

Сучасна індустрія туризму - одна з найбільш швидко прогресуючих галузей світового господарства і розглядається і як самостійний вид економічної діяльності, і як міжгалузевий комплекс.

На сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети. Більше того, на початку XXI ст. туризм за обсягами доходу справедливо посів третє

місце серед провідних галузей світової економіки. За результатами 2001 року, туристична галузь утворила 12 % світового внутрішнього продукту і поглинула більше 11 % витрат споживачів.

В багатьох країнах і регіонах туризм є основним джерелом прибутків. За чисельністю працівників індустрія туризму також стала однією з найбільших у світі - в ній зайнято понад 260 млн. чол., тобто кожний 10-й працюючий. Надходження з туристичних подорожей у світовому масштабі становлять понад 500 млрд. доларів СІЛА щорічно. Найбільші прибутки отримують країни Західної Європи та США.

Згідно з прогнозами експертів Всесвітньої туристичної органі­зації (ВТО), на початку XXI ст. обсяги міжнародного туризму зростатимуть щороку в середньому на 4 %. Хоча за 2001 рік кількість туристів досягла рекордної цифри - біля 700 млн. чол., збільшившись більше ніж на 7 %, в зв'язку з подіями 11 вересня в США щорічні темпи зростання зменшаться. Очікується зростання туристичного руху у світі з 700 млн. туристів щорічно до 937 млн. у 2010 році, за рахунок чого передбачається збільшення доходів до 1100 млрд. доларів США. Якщо ж до результатів між-народного туризму додати ще й обсяги внутрішнього туризму, то показники зростуть принаймні вдвічі.

Туризм є вагоме джерело створення робочих місць, і, за прогнозами, впродовж наступних п'яти років у світі створювати­меться 2500 нових робочих місць щодня. Це одна з небагатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не призводить до скорочення працюючого персоналу. Це має важливе значення, оскільки, поглинаючи більше робочої сили, туризм зменшує соціальну напругу в суспільстві. Крім того, світовий досвід показує, що індустрію туризму можна розвивати і в період економічних криз, що має важливе значення для країн Східної Європи. Витрати на створення одного робочого місця тут в 20 разів менші, ніж у промисловості, а оборотність інвестиційного капіталу в 4 рази вища, ніж в інших галузях господарства. Прикладом можуть бути такі країни, як Аргентина, Бразилія, Мексика, Єгипет, Туніс, Перу та інші.

Розглядаючи підсумки 2000 року, ВТО відзначає, що найбільша кількість туристів відвідує Європу - 57,7 %. Це й зрозуміло, бо в жодній іншій частині світу на досить невеликому

просторі не знайти такого різноманіття ландшафтів, культур, історії та народів. Унікальний європейський туристичний про-дукт робить Європу визнаним лідером ринку у сфері туризму та подорожей. Майже всі регіони світу продемонстрували значне зростання обсягів туризму, але особливо вражаючих результатів досяг, як і передбачалось, Азіатсько-Тихоокеанський регіон, де кількість подорожуючих зросла на 15 %. Ще 16,7 % подорожують Північною Америкою, 3,2 % - Латинською Америкою, 3,4 % - приїздять на Близький Схід, 1,8% - в Африканські країни, 1,7 % - в Австралію.

Якщо проаналізувати діяльність туристичної сфери всіх країн світу впродовж останніх десяти років і визначити лідерів по залученню туристів у свою країну, розташувавши їх по місцях за підсумками роботи в 2000 році, то таблиця буде мати такий вигляд:

Таблиця 1.2.1

Дата добавления: 2017-02-01