Пускові рідини

СПЕЦІАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ РІДИНИ

Амортизаторні рідини

Амортизаторні рідини являють собою малов’язкі масла, якими заповнюють гідравлічні амортизатори. Вони повинні во­лодіти хорошими мастильними та антикорозійними властиво­стями, мати низьку температуру застигання та достатню в’яз­кість при температурі до 100°С, стабільність, яка забезпечує надійну роботу до 100 тис.км пробігу автомобіля.

Основними показниками для амортизаторних рідин є в’язкість. Більшість робочих рідин мають такі значення в’язкості: за температури 20°С – 30-60 мм²/с; 50°С – 10-16 мм²/с; 100°С – 3,5-6,0 мм²/с. Високі вимоги ставлять до в’язкості амортизаторної рідини за мінусових температур. Так, за температури –20°С в’язкість не повинна перевищувати 800 мм²/с. У разі вищої в’язкості робота амортизатора різко погіршується та відбувається блокування підвіски. Вже за температури –30°С в’язкість товарних амортизаторних рідин перевищує 2000 мм²/с, а за –40°С досягає 5000-10000 мм²/с. За таких температур забезпечити необхідну в’язкість можуть тільки амортизаторні рідини на синтетичній основі.

На сучасних автомобілях встановлюють переважно гідравлічні амортизатори телескопічного типу. Амортизаторні рідини, що використовуються в них, працюють в жорстких умовах: при експлуатації автомобілів в південних районах влітку вони нагріваються до 120-140°С, а при експлуатації взимку в північних районах їх температура може знижуватися до –60°С. При цьому тиск рідини в амортизаторах автомобілів може досягати 10 МПа.

В якості амортизаторної рідини в автомобілях використовують нафтові малов’язкі масла (веретенне марки АУ) або суміш трансформаторного та турбінного масел у співвідношенні 1:1. Але ці масла мають недостатньо гарну в’язкісно-температурну характеристику: при зниженні температури їх в’язкість сильно зростає, що призводить до жорсткої роботи амортизаторів.

Кращі експлуатаційні показники мають всесезонні амортизаторні рідини Аж-12т, Аж-16, МГП-10 і МГП-12 (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Характеристики основних марок вітчизняних амортизаторних рідин

Показник	МГП-10 (ОСТ 38-1-54-74)	Аж-12т (ТУ 38.101432-75)	МГП-12 (ТУ 38.201465-88)
Щільність при 20°С, г/см^3		-
В’язкість кінематична, мм^2/с: - при –40°С, не більше - при –20°С, не більше - при 50°С, не менше - при 100°С, не менше	- -	- 3,6	- 3,9
Температура застигання, °С, не вище	–40	–52	–43
Температура займання в закритому тиглі, °С, не нижче

Рідина МГП-10, що виготовляється з високоочищеного мастила з присадками, що покращують його експлуатаційні властивості, була вперше виготовлена для автомобілів ВАЗ.

3.1. Пускові рідини

3.2. Скломиючі рідини

3.3. Мийні засоби

3.4. Рідини для видалення нагару з деталей двигуна

Пускові властивості двигунів значно залежать від якості палив і масел, що застосовують. Пуск двигунів при низьких температурах полегшується при використанні бензинів з більшим вмістом легких фракцій, дизельних палив – з високим цетановим числом і моторних масел – з невисокою в’язкістю при низьких температурах. В зв’язку з цим все ширше застосо­вуються спеціальні рідини, які призначені для полегшення пуску двигунів при низьких температурах навколишнього повітря (нижче мінус 20-25°С). Вони повинні добре випаро­вуватися при низькій температурі і швидко займатися (від іскри) або самозайматися (від тиску), мати високі протикорозійні і протиспрацьовувальні властивості, бути стабільними при трива­лому зберіганні.

Для того щоб мати такі властивості пускові рідини мають компоненти: етиловий спирт, суміш низькотемпературних ву­глеводнів, ізопропілнітрат і застосовувати масла з протиспрацьовувальними і протизадирними присадками.

Етиловий ефір – це обов’язковий компонент більшості пускових рідин. Він має низьку температуру самозаймання, високий тиск насиченої пари і широкі межі займання (за концен­трацією пальної суміші).

Використання етилового ефіру в дизельному двигуні доз­воляє знизити температуру самозаймання пальної суміші до 190-220°С.

У карбюраторних двигунах, під час їх пуску, використо­вують власти-вості етилового ефіру займатися в суміші з повітрям в широких межах концентрації. Це дозволяє досягти займання за допомогою іскри дуже бідних пальних сумішей.

З метою забезпечення постійного і послідовного займання в склад пускових рідин вводять ізопропілнітрат і суміш низькокиплячих вуглеводнів (петролейний ефір, газовий бензин тощо).

Ізопропілнітрат займається дещо пізніше етилового ефіру, але раніше основного палива. Суміш низькокиплячих вугле­воднів, повністю випаровую-чись у циліндрі, займається дещо пізніше ізопропілнітрату, але також раніше основного палива. Нявність такого послідовного ланцюжка забезпечує підго-товку основного палива до займання, що суттєво знижує швидкість нарос-тання тиску. Оптимальне співвідношення ізопропілнітрату і суміші низько-киплячих вуглеводнів у пускових рідинах для дизельних і карбюраторних двигунів різне.

Зменшення спрацьовування деталей кривошипно-шатун­ного механізму в перший період пуску двигуна досягається введенням в склад пускових рідин масла, яке містить проти- спрацьовувальні і протизадирні присадки. Враховуючи більші питомі навантаження в дизельному двигуні пускова рідина для них повинна містити не менше 10% масла. Застосування такої рідини для карбюраторних двигунів призводить до “замаслю­вання” свічок запалювання, до перебоїв у запалюванні. В зв’язку з цим у пускових рідинах для карбюраторних двигунів вміст масла не повинен перевищувати 2%.

Випускають пускові рідини “Холод Д-40” для дизельних двигунів і “Арктика” для карбюраторних (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Склад пускових рідин, % за масою

Компонент	“Арктика”	“Холод Д-40”
Етиловий ефір	45-60
Газовий бензин	35-55
Ізопропілнітрат	1-5
Масло з протиспрацювальними і протизадирними присадками

Пускові рідини випускають у двох упаковках: в герме­тичних алюмінієвих ампулах ємкістю 20 і 50 мл (при введенні в двигун спеціальними пусковим пристроєм) і в аерозольній упаковці (для застосування без пускового пристрою). Останній вид легше в обслуговуванні і економічніше.

Дата добавления: 2017-02-01