Питання для самоперевірки

План

ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

ТЕМА X. АКТИВНА І ПАСИВНА ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ

1. Лексика активного вжитку.

2. Лексика пасивного вжитку:

а) неологізми, оказіоналізми;

б) застаріла лексика (історизми, архаїзми).

Рекомендована література

а) основна

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка.– К.: Вища шк., 1997. – С. 213 - 219.

2. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С.211 - 261.

б) для самостійного конспектування.

1. Дудик М. Пасивна лексика, її складові // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського: Зб. наук. праць. – Серія: Філологія. – Вип. 5. – Вінниця: Вид-во Вінниц. держ. пед. ун-ту, 2003. – С. 25 - 29.

2. Савіна О. Еволюція лінгвістичних поглядів на статус застарілої лексики // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – Вип. 10. – С. 84 - 89.

3. Черторизька Т.К. Нові значення старих слів. // Рідне слово. – К.: Наук. думка, 1974. – № 9. – С. 25 - 28.

4. Турчак О. Оказіоналізми як об’єкт лінгвістичного дослідження // Українська мова. – 2004. – № 2. – С. 47 - 55.

в) додаткова

1. Вокальчук Г. До питання про історію дослідження оказіональних лексичних новотворів в українському мовознавстві // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського: Зб. наук. праць. – Серія: Філологія. – Вип. 5. – Вінниця: Вид-во Вінниц. держ. пед. ун-ту, 2003. – С. 14-18.

2. Коломієць В.Т. Словотвір неологізмів у слов’янських мовах // Мовознавство. – 1973. – № 2. – С. 3 - 19.

3. Стишов О.А. Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця XX ст. // Мовознавство. – 1999. – № 1. – С. 7 - 2

4. Стишов О.А. Відфраземні деривати-неологізми в сучасній українській мові // Мовознавство. – 1990. – С. 64 - 66.

Завдання І. Прочитайте текст, випишіть по 10 лексем активного й пасивного вживання. Прокоментуйте свою відповідь.

Князь Альбрехт часом зупиняється, щоб одпочити, і підводить голову догори, до колосальної будівлі. І тоді на устах його видушується тонка посмішка людини, що знаходить заслужену сатисфакцію у своїй вищості. Стиль омнеїзму! Розуміється, омнеїзму, всеїзму, всього, що тільки можна зібрати, купити; щирий витвір біржової, нажертої честолюбності й претензійної нездарності. О віки, ви проминули недурно, тут зібрано — не бійтеся! — все, що творив ваш геній: і шпиляста, напружена в небо, в потойбічність, у тайну готика; і округлий, заспокоєний у святій урочистості візантизм; і брутальний, але змодернізований американізм; величезне депо стилів і епох, накопичена страшна кучугура дорогоцінних речей, понакрадуваних, понаграбовуваних і зганьблених негідними руками. Понурі, стіжкуваті башти — і розлогі, сміхотливі тераси. Аскетичні шпилі — і череваті бані. Над дорійським порталом парадного входу з строгими, чистими колонами — у виступах, прищах і гримасах неомнійська башта на дівочих, незайманих, святих ногах — тіло череватого, погризеного нечистими хоробами розпускного біржового махера (В.Винниченко).

Завдання ІІ. Прочитайте речення. Укажіть на застарілу лексику. Визначте, до якої категорії пасивної лексики вони належать. З'ясуйте значення застарілих слів.

І. Поклали шальовки соснові,

Кругом наставили мисок;

І страву всякую, без мови,

В голодний пхали все куток.

Тут з салом галушки лигали,

Лемішку і куліш глитали

І брагу кухликом тягли;

Та і горілочку хлистали, —

Насилу із-за столу встали

І спати послі всі лягли.

Венера по-драгунськи — сміло

К Зевесу в витяжку іде,

Начавши говорити діло,

Очей з Зевеса не зведе:

“О тату сильний, величавий!

Ти всякий помисл зриш лукавий,

Тебе ніхто не проведе;

Ти оком землю назираєш,

Другим за нами приглядаєш,

Ти знаєш, що, і як, і де (І.Котляревський).

ІІ. Це було в самий розпал великої трагедії, що уготувало польське панство у спілці з прислужниками Лойоли, завзявшися на святиню українського духу, на його буття,— трагедії, що охопила пожарищами всю Україну-Русь, пронизала серце в Польщі й під її руїнами закінчилася. Це було тої доби, коли розпанахана Україна мусила у московського царя Олексія Михайловича оборони шукати, коли він, уже по Переяславській раді, послав свої потуги в Литву. Це було тої доби, коли знеможена від ненатлого гніву Польща, закупивши татарські загони, кинулась разом з невірою на омиті слов'янською кров'ю країни, аби сплюндрувати їх упень і повернути геть усе на руїну. Це було тої доби, коли два кревних народи, призначені на дружнє та рівне буття, вчинили між себе розраду й, піднявши стяги на стягк, стали «у дідівську славу дзвонити»... Це було восени 1654 року (М.Старицький).

Завдання ІІІ. У наведених реченнях виділіть оказіоналізми, визначте спосіб їх виникнення.

Та я несу завруненість землі (М.Влад);... ріка узороччям блищить (С.Гординський); Степового неба зорегляд (В.Бровченко); Шуми і зеленій до серцепаду (М.Сом); Ми часто все думка тішим персонолюбіє своє (В.Крищенко); Сини степів, нащадки бджолокурів (Яр Славутич); Душа окострубатіла від сиріт (М.Самійленко); Сосна сосну ошумлює до сну (М.Сингаївський); Всі колишні кравчукісти враз покучманіли... (В.Шукайло); А баба та придякує та присбасибує (В.Затуливітер).

Завдання ІV. Поясніть лексичне значення наведених слів.

Бадмінтон, двоборство, дельтапланеризм, бобслей, карате, дзюдо, бройлер, буліт, інвентарність, інтербачення, карбофос, магнітола, летілон, пудрен, бібліобус, узбелон.

1. Проаналізувати активну лексику.

2. Визначити поняття пасивної лексики.

3. Назвати групи пасивної лексики. Охарактеризувати їх.

4. Дати загальну характеристику історичних словників української мови.

Дата добавления: 2017-02-01