ТЕМА 11 Автоматизовані системи управління, оброблення та аналізу інформації

Стратегічна роль інформаційних технологій та автоматизованих систем в управлінні полігає у наступному:

1.Сучасні інформаційні технології, які базуються на професійному використанні інформаційного ресурсу, дають змогу менеджерам ефективно діяти, мінімізуючи ризик (економлять витрати, матеріали та фінансові ресурси, раціоналізуючі — відповідають за використання інформації;

2."Виробляють" нові знання, їх передають, використовують для вдосконалення ланки управління;

3.Забезпечують: повноту та достовірність обліку усіх сторін господарської діяльності; мінімізацію інформаціного шуму та обмеження інформаційного надлишку тільки вимогами надійності;

4.Забезпечують безперервний зв'язок між зовнішньою і внутрішньою інформацією та прийняття рішень на всіх рівнях ієрархії управління.

Фірма використовує ІТ на трьох різних рівнях конкурентної стратегії: рівень бізнесу; рівень фірми; рівень галузі (табл.4.4).

Таблиця 4.4

Рівні конкуренції, стратегії, моделі та інформаційні технології

Рівень	Стратегія	Модель	Інформаційні мережі/інформаційні технології
Галузь	Кооперація, ліцензія, стандарт	Модель конкурентних сил, мережна економіка	Телекомунікації, інформаційне партнерство
Фірма	Сінергетика, центр компетенції	Центр компетенції (core competition	Системи знань, системи організації правління
Бізнес	Зниження витрат, аналіз конкуренції, диференціація	Ланцюжок додавання споживчої вартості (value chain)	Custom Relationship Management (CRM), Supply Chain Management (SCM), Datamining

Автоматизована система управління (АСУ) - це сукупність економіко-математичних методів, технічних засобів (ЕОМ, засобів зв'язку, обладнань відображення інформації, передачі даних і т.д.) і організаційних комплексів, що забезпечують раціональне управління складним об'єктом (наприклад, організацією підприємством, економічним і технологічним процесом). Найбільш важлива мета побудови всякої АСУ – різке підвищення ефективності управління об'єктом (виробничим, адміністративним і т.д.) на основі росту продуктивності управлінської праці і удосконалення методів планування та гнучкого регулювання керованого процесу.

Найбільш поширеними є такі класифікаційні угруповання АСОІ:

За рівнем або сферою діяльності — державні, територіальні (регіональні), галузеві, об'єднань, підприємств або установ, технологічних процесів.

За рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформацій-но-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні ІС тощо.

За ступенем централізації обробки інформації — централізовані ІС, децентралізовані ІС, інформаційні системи колективного використання.

За ступенем інтеграції функцій - багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство — об'єднання об'єднання - галузь та ін.), багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування тощо.

Державні ІС призначені для вирішення найважливіших народногосподарських проблем країни. На базі використання обчислювальних комплексів та економіко-математичних методів у них складають перспективні та поточні плани розвитку країни, ведуть облік результатів і регулюють діяльність окремих

ланок народного господарства, розробляють державний бюджет, контролюють його виконання тощо.

Центральне місце в мережі державних ІС належить автоматизованій системі державної статистики (далі - АСДС). Роль та місце АСДС в ієрархії управління визначається тим, що вона є основним джерелом статистичної інформації, дуже необхідної для функціонування всіх державних і регіональних ІС.

Серед ІС, з якими взаємодіє АСДС, важливе місце посідає автоматизована система планових розрахунків (далі — АСПР). АСПР функціонує при Міністерстві економіки України і є інформаційною системою, призначеною для розробки народногосподарських планів та контролю за їх виконанням в умовах застосування засобів обчислювальної техніки для збирання та обробки інформації.

АСДС взаємодіє також з державною інформаційною автоматизованою системою фінансових розрахунків (АСФР) при Міністерстві фінансів України. АСФР призначена для автоматизації фінансових розрахунків на базі сучасної обчислювальної техніки з формування державного бюджету країни та контролю за його виконанням. При цьому вона використовує статистичну інформацію про випуск і реалізацію продукції, фонди споживання, запаси й витрати фінансових ресурсів та ін.

Відомі і інші державні ІС: автоматизована система обробки інформації з цін (далі — АСОІ цін), автоматизована система управління Національним банком (далі — АСУ банку), автоматизована система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) тощо.

Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління адміністративно-територіальним регіоном. До них належать ІС області, міста, району. Ці системи обробляють інформацію, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності та видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам.

Галузеві інформаційні системи управління призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Галузеві ІС діють у промисловості та сільському господарстві, будівництві, транспорті тощо. У них вирішуються завдання інформаційного обслуговування апарату управління галузевих міністерств і їх підрозділів. Галузеві ІС різняться за сферами застосування — промислова, непромислова, наукова.

Інформаційні автоматизовані системи управління підприємствами (далі — АСУП) — це системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко -математичних та інших методів для регулярного розв'язування завдань управління виробничо-господарською діяльністю підприємства.

Інформаційні автоматизовані системи управління технологічними або економічними процесами (далі - АСУ ТП) керують станом технологічних та економічних процесів. Перша і головна відмінність цих систем від розглянутих раніше полягає, передусім, у характері об'єкта управління: для АСУ ТП — це різноманітні машини, прилади, обладнання, або ьізнес-процеси, а для державних, територіальних та інших АСУ — колективи людей.

Залежно від мети функціонування та завдань, які покладено на АСОІ на етапах збирання і змістового оброблення даних, розрізняють такі типи СИСТЕМ: інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні (управлінські), інтелектуальні інформаційні системи та системи підтримки прийняття рішень.

Структура будь-яка АСОІ поділяється на функцiональну та забезпечувальну частини (ФЧ та ЗЧ), які, у свою чергу, поділяються на простіші елементи — пiдсистеми, котрі також припускають подальший поділ.
До ФЧ належать тi елементи системи, якi визначають її функцiональнi можливостi, а саме: призначення, виконуванi управлiнські функцiї та функцiї з обробки iнформацiї.
До ЗЧ системиналежать об’єкти (матерiальнi та iншi засоби, iнструментарiй), з допомогою яких виконуються функцiї системи, тобто реалiзується функцiональна її частина.
Додатково відокремлюють забезпечувальні пiдсистеми АСОІ, кожна з яких об’єднує певний вид ресурсiв, а також умови їх органiзацiї. Цi пiдсистеми розкривають суть i склад ресурсiв, необхiдних для функцiонування, тому їх перелiк є типовим i практично однаковим для рiзних АСОІ.
До складу забезпечувальної частини входять пiдсистеми технiчного, математичного, лiнгвiстичного, правового, iнформацiйного, органiзацiйно-методичного та ергономiчного забезпечення.
Пiдсистема технiчного забезпечення (ТЗ), у свою чергу, складається з чотирьох елементiв.
1. Технiчнi засоби — комплекс технiчних засобiв (КТЗ), використовуваних для одержання, вводу, пiдготовки, перетворення, обробки, зберiгання, реєстрацiї, виводу, вiдображення, використання та передавання даних і реалiзацiї керівних дiй.
2. Методичнi та керівні матерiали щодо КТЗ.
3. Технiчна документацiя, що стосується КТЗ.
4. Персонал, який обслуговує КТЗ.
Підсистема математичного забезпечення (МЗ) являє собою сукупність застосовуваних математичних методiв, моделей i алгоритмiв.
Підсистема програмного забезпечення (ПЗ) об’єднує програми постiйного користування (системнi програми, пакети прикладних програм (ППП), СУБД тощо).
Підсистема лiнгвiстичного забезпечення (ЛЗ) — це сукупність мовних засобiв для формалiзацiї природної мови, опису iнформацiї та iнших елементiв АСОІ.
Підсистема правового забезпечення (ПРЗ) складається з правових норм i нормативiв, якi пов’язанi iз функцiонуванням АСОІ, слугують для юридичного обгрунтування її створення й функцiонування, а також визначають юридичний статус результатiв такого функцiонування.
Підсистема iнформацiйного забезпечення (IЗ) містить у собі використовувані дані та правила їх отримання, зберiгання, оновлення, а також органiзацiї структури й змiсту iнформацiйних сукупностей. Ця підсистема охоплює iнформацiйнi ресурси, а також засоби їх опрацювання, зокрема структуризацiї i систематизацiї iнформацiї (класифiкатори, типовi моделi, формати документацiї тощо).
Підсистема органiзацiйно-методичного забезпечення (ОМЗ) — це набір прийомiв, правил, документiв, iнструкцiй і положень, якi забезпечують створення системи та взаємодiю її складових у процесі функцiонування всієї системи. Зокрема, ОМЗ містить сукупність документiв, якi визначають органiзацiйну структуру об’єкта й системи автоматизацiї i є необхiдними для виконання конкретних функцiй (iнструкцiї, положення тощо), а також для форми подання результатiв дiяльностi.
Підсистема ергономiчного забезпечення (ЕЗ) становить множину взаємопов’язаних вимог, спрямованих на узгодження психологiчних, антропометричних, фiзiологiчних особливостей і можливостей людини, з одного боку, i технiчних характеристик засобiв автоматизацiї, параметрiв робочого середовища на робочому мiсцi (вологiсть, температура, зашумленість, освітлюваність, опромiнюваність тощо).

У ФЧ АСОІ вирізняють такі елементи: функцiональнi пiдсистеми, блоки, або комплекси завдань та окремі завдання. Функцiональна пiдсистема — це вiдносно самостiйна частина системи, яку виокремлено за певною ознакою, що вiдповiдає конкретним функцiям i завданням управління. Цю підсистему можна розглядати як самостiйну систему, що характеризується певним цiльовим призначенням, пiдпорядкованiстю, вiдокремленiстю iнформацiйної бази, методичною спрямованістю обчислень економічних показникiв i спецiалiзацiєю робiт.
Здійснювати декомпозицiю ФЧ АСОІ — поділяти цю систему на пiдсистеми, комплекси задач i окремі задачі — можна як за окремими ознаками, так i за їх сукупнiстю.
Найчастiше функцiональнi пiдсистеми утворюють за такими ознаками: 1) стадiями управління (прогнозування, планування, облiк тощо); 2) елементами виробничого процесу (праця, матерiали, грошовi кошти тощо); 3) апаратно-органiзацiйною ознакою (структурнi пiдроздiли); 4) функцiональною (виконуванi функцiї) ознакою.
В АСОІ призначених для менеджерської діяльності функцiональнi пiдсистеми можливо відокремлювати за ознакою управління ії елементами: пiдсистема управління маркетингом, управління іноваційною та інвестиційною діяльністю, управління проектами тощо.

Загальною метою створення цих систем - є удосконалення менеджерської діяльності відповідних установ і підприємств та підвищення на цій основі ефективності їх роботи.

Типові задачі автоматизованого оброблення економічної інформації АСОІ призначених для менеджерської діяльності. По-перше – це функціональний комплекс задач планування матеріальних ресурсів MRP. Абревіатура MRP розшифровується Material Resource Planning (планування матеріальних потреб). Системи планування матеріальних ресурсів реалізує такі основні положення: виробнича діяльність описується - як потік взаємопов’язаних замовлень; за виконання замовлення враховуються обмеження ресурсів; забезпечується мінімізація виробничих циклів і запасів; прямування замовлень ув’язується з економічними показниками; виконання замовлення завершується до того моменту, коли воно необхідне.

Основна суть концепції MRPII зводиться до того, що прогнозування, планування і контроль виробництва здійснюється для повного його циклу, починаючи від закупівлі сировини і закінчуючи відвантаженням товару споживачеві. Упровадження систем MRPII забезпечує зростання ефективності роботи підприємств. Ця методологія базується на низці об’ємних взаємопов’язаних функціональностей, серед яких: бізнес-планування; планування виробництва; системи поточного виробництва типу «Точно у строк» та ін.

Функціональний комплекс задачі планування ресурсів підприємства ERP (Enterprise Resource Planning) займають переважні позиції з кінця 80-х років. Задачі цього класу орієнтовані на роботу з фінансовою інформацією для розв’язування задач управління великими корпораціями з територіально рознесеними ресурсами. ERP реалізує усі необхідні операції для одержання ресурсів, виготовлення продукції, її транспортування і розрахунків за замовленнями клієнтів. Суттєвою рисою задач ERP, отриманою ними у спадок від MRPII, було те, що розв’язання задач планування виробництва у цих системах базувалося на застосуванні календарно-планових нормативів.

Функціональний комплекс задачі планування APS (Advanced Planning and Scheduling) з’являються приблизно з середини 90-х років. Для цих систем характерне застосування економіко-математичних методів для розв’язання задач планування з поступовим зниженням ролі календарно-планових нормативів. Основними перевагами методології APS є: підвищення ступеня деталізацїї у плануванні виробничих потужностей, що дає змогу отримувати обґрунтованіші планові рішення; включення у системи засобів підтримки прийняття рішень працівниками вищої ланки управління; паралельне формування планових рішень для декількох підприємств; широке застосування методів оптимізації планових рішень.

Більш сучасними є функціональні комплеки задач і планування ресурсів, синхронізованого з покупцем CSRP (Customer Synchronized Resource Planning), які доповнюють функції систем ERP можливостями оперативного урахування вимог покупця під час управління виробництвом у реальному часі. Ідеологія CSRP надає методики і програмні продукти, що їх реалізують, для виробництва товарів, які модифікуються під конкретного покупця. В основу процесу управління покладено інформацію про покупців і послуги. Виробниче планування не просто розширюється, а віддаляється і замінюється запитами покупців, переданими з підрозділів організації, орієнтованих на роботу з покупцями. Створення функціональних комплексів задачіCSRP передбачає інтеграцію підрозділів організації, пов’язаних з продажем та обслуговуванням покупців, з основними планувальними і виробничими підрозділами.

Дата добавления: 2017-02-01