Кредит, як форма руху позичкового капіталу. Основні форми кредиту.

Підприємницький дохід і позичковий відсоток як форми економічної реалізації позичкового капіталу.

З переходом до вільного підприємництва і з розвитком ринкових відновин виникає позичковий капітал.

Позичковий капітал – тимчасові вільні грошові кошти,які надаються підприємцям у позику на визначений термін і за плату у формі позичкового процента.

Прибуток. Одержаний підприємцем поділяється на 2 частини: % і підпр. дохід.

Підприємницький дохід – частина прибутку від підприємницької діяльності, які одержують самі підприємці.

Позичковий відсоток – частина прибутку,яку функціонуючий підприємець сплачує продавцю за тимчасове користування позиченим у нього капіталом.

Рівень дохідності позичкового капіталу відображає норма позичкового відсотка – це відношення суми річного доходу від позичкового капіталу до суми позичкового капіталу.

У кредитно-грошовій сфері існують реальна і номінальна відсоткові ставки.

Номінальна – це ціна,яку сплачує позичальник кредиторові за надані у користування кошти і виражається у незмінних грошових одиницях.

Реальна – це номінальна ставка,яка змінюється відповідно до рівня інфляції.

Рух позичкового капіталу здійснюється у формі кредиту. Кредит (кредитні відносини) - це відносини між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення і платності.
Прийнято розрізняти кредитний механізм і кредитну політику. Кредитний механізм являє собою певну сукупність принципів, організаційних форм, методів і правил, що регулюються чинним законодавством і забезпечують необхідні умови для реалізації кредитних відносин. Кредитна політика становить собою систему заходів держави, спрямованих на досягнення певних економічних цілей.
Класифікація кредиту може здійснюватися з урахуванням строку кредиту, об'єкта і сфери кредитування, а також за іншими параметрами.
За строком надання, кредити поділяються на короткострокові довгострокові. Короткострокові надаються на термін, як правило, не більше року і використовуються для поповнення оборотних засобів, довгострокові - на рік і більше й використовуються для збільшення основного капіталу.
Відповідно до специфіки об'єктів кредитування, кредит поділяється на комерційний, банківський, споживчий, державний та міжнародний.
Комерційний кредит надається одним підприємством іншому у вигляді продажу товарів або послуг з відстрочкою платежу. Комерційний кредит утворює основу кредитної системи.
В ринковій економіці він обслуговується вексельними білетами, обіг яких опосередковується банками і регулюється законодавством. Основне завдання комерційного кредиту прискорити рух товарів від виробників до споживачів. Комерційний кредит, як правило, є короткостроковим.
Банківський кредит - це кредит, що надається банками та спеціалізованими кредитно-фінансовими установами економічним суб'єктам підприємницької діяльності, державі та населенню у вигляді грошових позик. Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал. Позики можуть бути попередньо забезпечені матеріальними цінностями і незабезпечень
Споживчий кредит становить кредит підприємств торгівлі та сервісних послуг у вигляді товарів і послуг, що продаються в розстрочку. Його об'єктом є, як правило, товари тривалого користування, а також окремі види послуг. Специфічним різновидом споживчого кредиту є надання приватним особам довгострокових позик на купівлю чи будівництво житла.
Державний кредит - це кредит, де кредитором чи позичальником є держава або окремі державні виконавчі структури. Об'єктом Державного кредиту є, як правило, позичковий капітал, що реалізується Шляхом розміщення на відкритому ринку державних цінних паперів.
Міжнародний кредит - це кредит, що обслуговує міграцію позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин. його суб'єктами (кредиторами і позичальниками) виступають держави в особі національних банків, міністерств фінансів, міждержавних організацій.
Об'єктом міжнародного кредитування є товарні цінності, послуги, валютні ресурси.
35.Заробітна плата: суть, форми, системи.

Зарплата - грошовий вираз вартості ціни товару робоча сила та результативності функціонування робочої сили.

Відрядна заробітна плата це форма оплати праці, при якій вона нараховується за кожну одиницю виробленої продукції. Всередині відрядної форми можуть використовуватися проста відрядна, відрядно-прогресивна, відрядно-преміальна системи зарплати. Відрядна форма зарплати передбачає також систему доплат за економію палива, енергії, сировини, матеріалів, за ефективне використання устаткування, за ставлення до праці тощо.

Погодинна форма заробітної плати застосовується там, де продукту слід виробляти саме стільки, скільки того вимагає технологія, наприклад, при конвеєрному виробництві. Існує погодинно-нормативна(оплату за відпрацьований час та при виконанні встановлених нормативів) і погодинно-преміальна(ще й додаткову виплату премій за економію витрат досконаліші форми організації праці). В останні десятиліття в розвинутих країнах почали використовувати систему дольової участі робітників у розподілі доходів підприємства, яка дозволяє зацікавити робітників у кінцевих результатах роботи фірми, оскільки вони отримують певну частку прибутку або дивіденди на свої акції.

Системи зп: тарифні (залежить від безперебійної роботи устаткування, від складності праці, яка виражена відповідним тарифним розрядом і ставкою), преміальні(ґрунтується на прийомах відрядної та погодинної заробітної плати) та колективні(система "участі у прибутках". Вона передбачає, що за рахунок заздалегідь встановленої частки прибутку формується преміальний фонд, з якого робітники одержують виплати. Премії нараховують за підвищення продуктивності праці, зниження витрат виробництва. Виплата премій робітникові залежить від розміру його заробітної плати з урахуванням особистих і трудових характеристик).

Дата добавления: 2017-02-01