Організація складання іспитів і заліків

Підсумковий (семестровий) контроль з навчальної дисципліни проводиться в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий іспит — це форма підсумкового контролю за­своєння студентом теоретичного і практичного матеріалу з на­вчальної дисципліни за семестр.

Семестровий залік — це форма підсумкового контролю за­своєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів його навчально-творчої діяльності за програмою кур­су протягом навчального семестру (оцінки на практичних, семі­нарських заняттях, результати виконання самостійної та індиві­дуальної роботи).

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної дисципліни (семестрового іспиту, заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на се­местр з цієї дисципліни. Іспити складають студенти в період ек­заменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни здачі заліків і іспитів. При використанні модульного ко­нтролю іспити можуть не проводитися. Іспити проводяться відповідно до розкладу, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до по­чатку сесії. Порядок і методика проведення заліків та іспитів ви­значаються вищим навчальним закладом.

Залежно від успішності студента протягом семестру виклада­чем може бути передбачити можливість «автоматичного» скла­дання іспиту або заліку. При цьому умови обмовляються викла­дачем на першому занятті з даного предмета.

Питання до іспиту складаються в кількості не менше, ніж 50— 70 на групу. Залежно від змісту і значущості навчальної дисцип­ліни у фаховій підготовці спеціаліста іспит може включати теоретичні питання, практичні ситуації і задачі. При підготовці до іспиту викладач складає екзаменаційні білети (ЗО на групу). Ек­заменаційні білети затверджує завідувач кафедрою. Зміст питань в екзаменаційному білеті повинен відбивати три рівні сформованості знань: репродуктивний, дійовий, творчий.

Викладачеві необхідно в ході проведення іспиту намагатися не допускати списування, взаємних консультацій студентів. Прийма­ючи іспит в усній формі, педагог повинен дотримуватися таких педагогічних прийомів і принципів: добровільний початок іспиту (черговість складання іспиту визначається за бажанням студентів); доброзичливе відношення до студентів; не переривати відповідь студента; кількість додаткових питань повинна визначатися їх до­цільністю; додаткові питання не повинні бути провокаційними.

Результати складання іспитів і диференційованих заліків оці­нюються за 4-бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовіль­но», «незадовільно»), а заліків — за двобальною («зараховано», «не зараховано»). Із впровадженням Болонських освітніх станда­ртів вищий навчальний заклад використовує 100-бальну та літер­ну шкалу за системою «ЕСТ8», які адаптовані до національної 4-бальної шкали (табл. 9). Оцінки вносяться викладачем в екзаме­наційну відомість і залікову книжку. У випадку неявки студента на іспит або залік в екзаменаційній відомості (графа оцінок) за­писується — «не з'явився». Якщо студент пропустив багато за­нять, викладач повідомляє про це деканату, який у відомості ро­бить запис: «Не допущений».

Таблиця 9

УНІФІКОВАНА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ ЗА СИСТЕМОЮ ЄСТS ТА НАЦІОНАЛЬНОЮ 4-БАЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

Оцінка за ЕСТ5	Національне 4-бальне оцінювання
літерна	100-бальна
А	90—100	«Відмінно» (5) — відмінне виконання лише з незначною кількістю несуттєвих помилок
В	85—89	«Дуже добре» (4+) вище від середнього рівня, але з кількома по­милками
С	75—84	«Добре» (4) — в цілому правильна робота з певною кількістю по­мітних помилок
Д	70—74	«Задовільно» (3) — непогано, але зі значною кількістю грубих по­милок
Е	60—69	«Достатньо» (3-) — виконання задовольняє мінімальні критерії
FХ	35—59	«Незадовільно» (2) — потрібно доопрацювати матеріал перед тим, як отримати залік
F	0—34	«Незадовільно» (2-) — необхідно переробити (серйозна подальша робота)

Загальні критерії оцінювання знань студентів на іспиті:

♦ «Відмінно» — основні питання розкриті на високому теоре­тичному і практичному рівнях, студент без ускладнень орієнту­ється в матеріалі, повністю відповідає на додаткові запитання. Якість відповідей свідчить про вільне володіння матеріалом лек­ційних і практичних занять, а також про ознайомлення з додатко­вим матеріалом з навчальної дисципліни.

♦ «Добре» — розкриті основні питання, а на додаткові сту­дент повністю не відповідає. Якість відповідей виявляє вільне володіння лекційним і практичним матеріалом. Ознайомлення з додатковими джерелами не систематизовано.

♦ «Задовільно» — студент володіє тільки загальним понятійним апаратом, він в цілому орієнтується в досліджуваному предметі, але при розкритті основних питань допускає суттєві помилки.

♦ «Незадовільно» — студент робить принципові помилки у відповідях, утрудняється дати обгрунтовані відповіді на всі основ­ні питання викладача, не володіє основним понятійним апаратом.

Повторна здача іспитів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий— комісії, що створюється деканом факультету. Студенти, що одержали під час сесії незадовільні оцінки і не склали іспит повторно комісії, при­значеній деканом, відраховуються з вищого навчального закладу. У табл. 10 наведено карту кількісного оцінювання організації про­ведення іспитів і заліків у вищому навчальному закладі за 5-бальною шкалою.

Таблиця 10

КАРТА ОЦІНЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТІВ І ЗАЛІКІВ

Кафедра_____________________________________________

Викладач____________________________________________

Навчальна дисципліна_________________________________

Форма контролю_______________________________

Критерії оцінки	Зміст критерію	Оцінка
критеріальна	загальна
Рівень організації проведення іспитів і заліків	1. Організація проведення консультації напе­редодні іспиту у визначений термін
2. Наявність питань для самостійної підгото­вки студентів до іспиту (заліку)
3. Наявність належно оформленої екзамена­ційної (залікової) відомості

Закінчення табл. 10

Критерії оцінки	Зміст критерію	Оцінка
критеріальна	загальна
Рівень організації проведення іспитів і заліків	4. Наявність достатньої кількості білетів (у 1,5 разу більше, ніж студентів у групі)
5. Наявність білетів із запитаннями різних рі­внів складності для перевірки знань і умінь
6. Наявність чистих аркушів для підготовки студентами відповідей на білети
7. Своєчасність початку екзамену (заліку)
8. Дотримання регламенту проведення: екза­мену— 0,33 год на кожного студента (залі­ку — 2 год на академічну групу)
Методичний рівень	1. Застосування прийомів диференціації конт­ролю знань
2. Організація багаторівневого контролю із застосуванням тестів, теоретичних запитань, ситуаційних завдань
3. Визначення рівня засвоєння студентами на­вчального матеріалу (репродуктивний, діяль-нісний, творчий)
4. Визначення якісних характеристик контро­лю: а) повнота (наявність повного ланцюга системи знань); б) систематичність (упоряд­кованість і стрункість); в) науковість (глибоке засвоєння наукових понять, законів, теорій); г) міцність (можливість довгострокового збе­рігання в пам'яті накопиченої суми знань і за­собів діяльності)
Педагогічна. майстер­ність викладача	1. Доброзичливе і поважне ставлення до сту­дентів
2. Терпіння і тактовність
3. Вимогливість
4. Справедливість і об'єктивність оцінки
5. Забезпечення вільного обміну думками
6. Зацікавленість в успіхах студентів

Дата добавления: 2017-02-01