Методичні вказівки

Питання для фіксованих доповідей

План практичного заняття

Тести для перевірки знань

Теми рефератів

1. Особливості формування попиту на гроші в Україні.

2. Фінансове посередництво на грошовому ринку України.

3. Канали прямого та опосередкованого фінансування на грошовому ринку України.

4. Проблеми та перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні.

5. Дослідження мотивів накопичення грошей монетаристами і кейнсіанцями.

6. Пропозиція грошей і тінізація економіки.

7. Проблеми монетизації економіки України.

8. Механізм балансування попиту і пропозиції на грошовому ринку.

1. Параметри попиту на гроші визначають такі чинники:

а) ціни на товари;

б) обсяги виробництва;

в) процентна ставка;

г) доходи населення;

д) грошово-кредитна політика центрального банку.

2. Між пропозицією грошей і грошовим мультиплікатором існує зв’язок:

а) прямо пропорційний;

б) обернено пропорційний.

3. Розподіліть на дві групи наведені сектори грошового ринку згідно з їх належністю до ринку грошей і ринку капіталів:

а) ринок короткострокових фінансових активів;

б) ринок середньострокових позик;

в) ринок короткострокових позик;

г) ринок цінних паперів;

д) ринок довгострокових позик.

4. Які фінансові інститути функціонують у секторі прямого фінансування грошового ринку:

а) банки;

б) пенсійні фонди;

в) страхові компанії;

г) біржі;

д) позабіржові системи торгівлі цінними паперами.

5. Як впливає зміна норми обов’язкового резервування на пропозицію грошей:

а) прямо;

б) обернено;

в) не впливає.

6. Які структури беруть участь у збільшенні пропозиції грошей:

а) уряд;

б) уряд і центральний банк;

в) уряд і комерційні банки;

г) уряд, комерційні банки і центральний банк;

д) комерційні банки і центральний банк.

Тема 5. Грошові системи

1.Сутність, призначення та структура грошової системи.

2.Види грошових систем та їх еволюція.

3.Створення і розвиток грошової системи України.

4.Державне регулювання грошового обороту та місце в цьому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики.

5.Грошово-кредитна політика, її цілі та інструменти.

6.Монетизація бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні.

1Системи металевого та кредитного обігу.

2Державне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової системи.

3. Інструменти грошово-кредитного регулювання.

Вивчаючи цю тему, необхідно чітко усвідомити, що на відміну від грошового обороту, який є явищем об’єктивним, грошова система — нормативно-правове явище. Грошова система — це форма організації грошового обороту, що визначена загальнодержавними законами, тобто явище суб’єктивне.

У процесі вивчення теми потрібно засвоїти основні складові елементи грошової системи, зрозуміти, з якою метою вони застосовуються

Термінологічний словник

Грошова система — форма організації грошового обороту в країні, що визначена загальнодержавнимизаконами.

Законні платіжні засоби — грошові знаки, які випущені від імені держави і які держава законодавчо зобов’язала всіх економічних суб’єктів приймати у всі види платежів. Можуть існувати у вигляді банківських білетів та казначейських білетів.

Банківські білети (банкноти) — емітуються центральним банком для кредитування комерційних банків і урядових структур.

Скарбничі (казначейські) білети — емітуються казначейством міністерства фінансів, і їх емісія безпосередньо спрямована на покриття бюджетного дефіциту. Скарбничі білети випускаються виключно в умовах глибокої кризи державних фінансів з метою своєчасного і повного покриття бюджетних витрат у межах затвердженого бюджетного дефіциту.

Біметалізм — грошова система, в якій роль загального еквівалента виконували два метали — золото та срібло; монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти розмінювалися на ці два метали.

Монометалізм — грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує один метал (золото або срібло); обіг обслуговують монети та банкноти, розмінні на грошовий метал.

Монетарна (або грошово-кредитна політика) — комплекс взаємозв’язаних, скоординованих заходів, які проводить держава через центральний банк у монетарній сфері з метою досягнення певних соціально-економічних цілей.

Рестрикційна грошово-кредитна політика, або політика дорогих грошей — політика, яка спрямована на обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня процентних ставок і стримування темпів зростання грошової маси в обороті. Ця політика використовується з метою подолання інфляції, стабілізації грошового обороту, а також для згладжування різких коливань фаз економічного циклу.

Експансіоністська грошово-кредитна політика, або політика дешевих грошей — це політика, яка спрямована на розширення обсягів кредитування, зниження рівня процентних ставок, загальне зростання пропозиції грошей. Дана політика використовується з метою подолання спаду виробництва, пожвавлення інвестиційної активності, збільшення платостпроможного попиту.

Стратегічні цілі монетарної політики — ключові цілі загальноекономічної політики держави, тобто це сприяння економічному зростанню, зростанню зайнятості, стабілізації цін.

Проміжні цілі монетарної політики — пожвавлення чи стримання ринкової кон’юнктури задля досягнення стратегічних цілей.

Тактичні цілі монетарної політики — зміни грошової маси та процентної ставки в напрямку, що забезпечує досягнення проміжних цілей.

Процентна політика — інструмент монетарної політики, дія якого полягає в тому, що ЦБ визначає рівень процентної ставки за позичками, які він надає комерційним банкам у порядку їх рефінансування. Якщо центральний банк знижує процентну ставку, то попит комерційних банків на кредитні ресурси центрального банку зростає, відповідно зростають надлишкові резерви комерційних банків, пропозиція грошей збільшується, кредитна діяльність активізується.Для України найтиповішою процентною ставкою центрального банку є облікова ставка НБУ. Облікова ставка — це ставка процента, яку стягує центральний банк при наданні позичок комерційним банкам.

Рефінансування комерційних банків — це інструмент монетарної політики, який базується на функції центрального банку як «кредитора останньої інстанції». Якщо комерційні банки мають тимчасовий дефіцит первинних резервів (коштів на кореспондентському рахунку в НБУ), то вони звертаються до центрального банку за позиками.

Регулювання норми обов’язкових резервів — це інструмент монетарного регулювання, дія якого полягає в тому, що ЦБ визначає для комерційних банків нормативи обов’язкового резервування залучених коштів. Розмір обов’язкових резервів установлюється в процентному відношенні до загальної суми залучених коштів комерційним банком. Обов’язковий резерв зберігається на кореспондентському рахунку комерційного банку в НБУ.

Дата добавления: 2017-02-01