Методичні вказівки

План фіксованих доповідей

План практичного заняття

Тема 10. Фінансові посередники грошового ринку

1. Сутність, призначення та види фінансового посередництва.

2. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.

3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції

4. Небанківські фінансово-кредитні установи.

1.. Страхові компанії.

2. Пенсійні фонди.

3. Інвестиційні фонди.

Вивчаючи цю тему, треба усвідомити, що посередництво на грошовому ринку — це специфічний вид діяльності, який полягає в акумуляції його суб’єктами в обмін на свої зобов’язання вільних грошових капіталів і розміщення їх від свого імені в дохідні активи. У процесі вивчення теми треба звернути увагу на те, що банківська система — це не проста сукупність окремих банків, а свідомо побудована на законодавчій основі їх єдність з чітким визначенням місця, субординації та взаємозв’язків окремих її елементів та ланок.

Термінологічний словник

Банк — кредитна установа, яка виконує перелік операцій, віднесених до базових банківських: мобілізує тимчасово вільні кошти, надає їх у позики, здійснює розрахунки між клієнтами.

Банківська система — законодавчо визначена, чітко структурована та субородинована сукупність банківських установ, що діють на професійній основі і функціонально пов’язані у самостійну економічну структуру.

Банківський депозит — грошові кошти економічних суб’єктів або цінні папери, які передані на зберігання банку за відповідну плату.

Банківська операція — конкретна дія банку, пов’язана з його основною діяльностю у певний момент, стосовно певного клієнта.

Дворівнева банківська система — банківська система, у якій емісійно-організаційні функції відокремлені від інших банківських, і виключне право на їх здійснення надане центральному банку — банку першого рівня.

Дворівнева побудова — ключовий принцип побудови банківських систем у ринкових економіках.

Діловий банк — банківська установа другого рівня, головною метою діяльності якої є отримання прибутку шляхом надання послуг своїм клієнтам.

Інвестиційна компанія — фінансовий посередник, що спеціалізується на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення.

Комерційні банки — банки другого рівня в Україні.

Кредитна спілка — громадська організація, метою діяльності якої є фінансовий захист її членів шляхом взаємного кредитування за рахунок залучених їхніх особистих заощаджень.

Кредитор — особа, яка надає тимчасово вільні кошти у користування на умовах повернення, строковості, платності.

Лізингова компанія — спеціалізована фінансово-кредитна установа, яка за власні або залучені кошти придбаває предмети тривалого користування (машини, обладнання, устаткування, споруди) з метою передання їх у лізинг (довгострокову оренду або оренду з викупом, як правило, на тривалий час — 5—10 років і більше) іншим економічним суб’єктам для використання ними у виробничій сфері.

Ломбард — спеціалізована небанківська фінансово-кредитна установа, що надає позики під заставу рухомого майна.

Небанківська фінансово-кредитна установа — фінансовий посередник, діяльність якого не пов’язанна з обов’язковим виконанням базових банківських операцій.

Обов’язкові банківські резерви — сума грошових коштів, яку комерційні банки повинні постійно зберігати на своїх рахунках у центральному банку. Визначаються у вигляді норми у процентному відношенні до пасивів банку.

Опосередковане фінансування — переміщення грошей між суб’єктами грошового ринку через фінансових посередників.

Пенсійний фонд — спеціалізований фінансовий посередник, який здійснює пенсійні виплати громадянам після досягнення ними певного віку, за рахунок коштів, акумульованих раніше на договірних засадах у цільові фонди.

Позичальник — суб’єкт, який має потребу і може отримати у тимчасове користування кошти на умовах повернення, строковості, платності.

Пряме фінансування — переміщення грошей на грошовому ринку безпосередньо від власників-кредиторів до позичальників.

Страхова компанія — спеціалізована установа, діяльність якої полягає у реалізації відносин щодо захисту майнових інтересів економічних суб’єктів під час настання певних обставин (страхових випадків). Здіснює діяльність за рахунок страхових фондів, створених шляхом акумуляції спеціальних страхових внесків.

Факторингова компанія — фінансовий посередник, що спеціалізується на купівлі у фірм прав на вимогу боргу.

Фінансова компанія — фінансово-кредитна установа, діяльність якої складається з мобілізації тимчасово вільних коштів з метою подальшого надання їх у позики, як правило, неінвестиційного характеру.

Фінансовий інструмент — фінансовий актив, цінний папір.

Фінансовий посередник — суб’єкт ринку, метою діяльності якого на ринку є торгівля фінансовими інструментами.

Функція банку — постійно властива ознака банку, притаманна йому завжди, незалежно від того, які конкретні операції він виконує у певний момент.

Центральний банк — банк першого рівня у дворівневій банківській системі.

Дата добавления: 2017-02-01