Законодавчі акти міжнародного права

Відповідальність за порушення законодавства

За порушення законодавства у сфері БЖД, створення перешкод у діяльності посадових осіб винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової, кримінальної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність за порушення, наприклад, дисципліни праці, не виконання функціональних обов’язків веде до стягнення у вигляді догани або звільнення.

Адміністративна відповідальність полягає у накладанні на винну особу штрафу, позбавлення її права займатися спеціальною діяльністю (права водіння транспортного засобу), вилучення об’єктів правопорушення тощо.

Кримінальна відповідальність застосовується за правопорушення з високим рівнем ризику і небезпекою для життя і здоров’я людей та реалізується шляхом накладання кримінального штрафу, виправних робіт, позбавлення права займати відповідні посади, позбавлення волі тощо.

Україна є стороною багатьох міжнародних договорів та конвенцій у питаннях безпеки життєдіяльності. В чинних законах України зазначається, що якщо міжнародним договором, у якому бере участь Україна, встановлені інші правила ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Міжнародне гуманітарне право розвивалося протягом століть. Початок йому поклала Женевська конвенція 1864 р. про захист життя та гідності жертв міжнародних та внутрішніх збройних конфліктів. Остання, діюча конвенція була підписана у 1949 р., а у 1977 р. до неї були прийняті два додаткові протоколи (Протокол 1 „Міжнародні збройні конфлікти” та Протокол 2 „Неміжнародні збройні конфлікти”). В основу цих положень покладений принцип поваги до людської особистості та гідності.

У 1948 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, у якій стверджується, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства. Ці положення лягли в основу всіх правозахисних законів і підзаконних актів України.

Україна ратифікувала деякі конвенції і протоколи у галузі екологічної безпеки. Серед них:

1. Конвенція ВООЗ про захист від іонізуючої радіації (Женева, 1960);

2. Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (Лондон, 1972);

3. Конвенція про охорону озонового шару (Відень, 1985);

4. Конвенція про контроль транскордонних перевезень токсичних відходів та їх видалення (Базель, 1989);

5. Конвенція про захист Чорного моря від забруднення (Бухарест, 1992);

6. Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій (Ґельсінкі, 1992);

7. Конвенція про стійкі органічні забруднювачі (Стокгольм, 2001).

Дата добавления: 2014-01-04