Будова і топографія статевого члена

Тема: Будова і топографія придаткових статевих залоз.

Придаткові статеві залози — це міхурцеподібні, передміхурова та цибулинно-сечівникові залози, які по вивідних протоках виділяють секрети в тазову частину сечо­статевого каналу. Завдяки секретам цих залоз збільшується об'єм сперми, забезпечу­ється живлення, рухливість і запліднювальна здатність сперматозоонів.

Міхурцеподібні залози, або сім'яні міхурці (glandula vesicularis), — парні, компакт­ні залози часточкової будови, що лежать по боках шийки сечового міхура. їх вивідні про­токи відкриваються разом із сім'япроводами в початковій частині сечостатевого кана­лу. У жуйних і всеїдних тварин міхурцеподібні залози компактні, з явно вираженою час-точковістю, у жеребців мають форму порожнистих мішків з гладенькою поверхнею. У собак їх немає. Секрет цих залоз є живильним середовищем для сперматозоонів, а під час парування з нього формується піхвова слизова пробка, яка перешкоджає зворотній течії сперми з піхви самки.

Передміхурова залоза, або простата (glandula prostata), — непарний орган, який має невелике тіло (застійна частина), що лежить на шийці сечового міхура, і розсіяну (пристінну) частину в стінці сечостатевого каналу. Численні відвідні протоки цієї залози відкриваються в сечостатевий канал. Секрет цієї залози активізує рухливість спермато­зоонів і нейтралізує кисле середовище піхви при надходженні в неї сперми під час ста­тевого акту. Застійна частина простати добре розвинена в жеребця, слабко — у кнура і бугая, відсутня — у барана й цапа.

Цибулинно-сечівншові залози (glandula bulbourethralis) — парні, розміщені в кінці тазової частини сечостатевого каналу. У кожної залози є одна відвідна протока, яка від­кривається в дорсальній стінці сечостатевого каналу. Ці залози добре розвинені в кну­ра, жеребця та бугая. У собак їх немає. Секрет цих залоз перед статевим актом відми­ває слизову оболонку сечостатевого каналу від залишків сечі і нейтралізує його кисле середовище.

Після кастрації самця придаткові статеві залози зменшуються в розмірах і функція їх пригнічується.

Самостійна робота студентів.

Статевий член (penis), або уд — це орган парування, що розміщується між стег­нами, вентрально від черевної стінки. На статевому члені розрізняють голівку, тіло та ко­рінь з двома ніжками. Тіло пеніса закінчується верхівкою, в ділянці якої формується йо­го голівка. На вершині голівка відкривається отвором, крізь який назовні виводиться се­ча, а під час статевого акту — сперма. Голівка знаходиться в складці шкіри — препуціо-нальному мішку. Основну частину пеніса становить кавернозне, або печеристе, тіло ста­тевого члена, кавернозне тіло сечостатевого каналу та кавернозне тіло голівки. Кавер­нозні тіла являють собою густу сітку сполучнотканинних перегородок, які переплітають­ся між собою і відходять від сполучнотканинної білкової оболонки статевого члена, що оточує його зовні. Між перегородками утворюється значна кількість ходів і розширень, вистелених ендотелієм, які називаються кавернами. Останні сполучені з кровоносними судинами і під час ерекції заповнюються кров'ю, надаючи статевому члену пружності. Цим забезпечується можливість введення пеніса в органи парування самки.

Мал. Поперечні розрізи статевого члена коня:

А — розріз ближче до голівки члена; Б — розріз недалеко від кореня: 1 — зовнішній (шкірний) шар статевого члена; 2 — кавернозне тіло голівки статевого члена; 3 — кавер­нозне тіло самого пеніса; 4 — сечостатевий канал з ка­вернозним шаром; 5 — продовження цибулинно-кавер­нозного м'яза; 6 — ретрактор статевого члена; 7 — білко­ва оболонка статевого члена; 8 — його кавернозне тіло; 9 — судинна борозна

У бугая, барана, цапа і кнура пеніс утворює S-подібний вигин, який під час ерекції випрямляється. Голівка пеніса загострена і має шийку, ковпачок і відросток сечостате­вого каналу. У барана та цапа сечостатевий канал випинається вперед голівки у вигля­ді зігнутого сечостатевого відростка. У жеребця голівка пеніса на вільному кінці значно потовщена й обмежена виступаючим краєм — вінчиком голівки. Тіло має добре розви­нені кавернозні тіла, завдяки чому під час ерекції об'єм пеніса значно збільшується. Пе­ніс собаки має довгу голівку, в передній частині якої знаходиться кістка, а в задній — ци­булиноподібне потовщення. Вздовж пеніса проходить два жолоби: дорсальний, в якому знаходяться судини й нерви, та вентральний, у якому міститься сечостатевий канал.

Дата добавления: 2014-01-04