Будова органів дотику

Будова органа смаку.

Будова органа нюху.

Тема: Будова і топографія аналізаторів.

Орган нюху — це сукупність чутливих нюхових клітин у складі слизової оболонки задньої частини носової порожнини. На апікальному кінці цих клітин є 4—6 війок, які під дією молекул пахучих речовин вдихуваного повітря подраз­нюються, внаслідок чого в нюхових клітинах виникає збудження, яке потім по нюхово­му нерву передається в нюхові центри нюхових цибулин головного мозку. Отримана інформація аналізується, синтезується, і виникає відчуття певного запаху. Так функціо­нує нюховий аналізатор. Короткі швидкі вдихи (обнюхування) збуджують нюхові клітини значно сильніше, ніж звичайне спокійне дихання. У тварин орган нюху досить добре розвинений, особливо в собак (у вівчарки нараховують 200 млн нюхових клітин). За до­помогою органа нюху тварини відшукують корм, розпізнають ворогів, знаходять тварин іншої статі, спілкуються між собою. Гострота нюху залежить від температури, вологос­ті повітря, стану центральної нервової системи.

Органом смаку є смакові цибулини, розміщені в стінці смакових сосочків слизової оболонки язика.

Смакова цибулина —рецепторні смакові клітини цибулин на кінці мають мікроворсинки, які сприймають подразнення хімічних речовин корму та води, від цих клітин відходять чутливі нервові волокна, які в складі V, VII, IX та X пар черепномозкових нервів передають нервові імпульси до сма­кових нервових центрів головного мозку. Так функціонує смаковий аналізатор.

За допомогою смакового аналізатора тварини отримують чотири основних види смакових відчуттів — солодкого, гіркого, кислого й солоного та їх комбінації. Від смако­вих якостей корму залежить апетит і травлення тварини.

Орган смаку добре розвинений у свійських тварин. ВРХ добре розрізняє гірке, солодке, кисле, солоне, при цьому перевагу віддає солодкому. Коні та­кож мають добре розвинений орган смаку, але вони майже не сприймають кисле. У свиней орган смаку достатньо розвинений, вони досить гостро реагують на ступінь со­лоності кормів.

Органами дотику є чутливі нервові закінчення (рецеп­тори), розміщені в товщі шкіри і здатні сприймати слабкі подразнення від дотику, силь­ніші — від тиску, температурні подразнення (тепло і холод) та подразнення, пов'язані з відчуттям болю. Під час подразнення рецепторів шкіри виникають збудження, які по чутливих нервових волокнах спинномозкових нервів надходять до нервових центрів спинного, а потім головного мозку. Так функціонує шкірний аналізатор.Органи дотику добре розвинені в тварин, вони допомагають їм, відганяти комах, спілкуватися між собою, реагувати на біль, холод і тепло.

Дата добавления: 2014-01-04