Слиновиділення у різних видів тварин

Собака з фістулою привушної за­лози.

На щоку в ділянці отвору виведеної назовні протоки прикріплюється лійка з пробіркою для збирання слини

Слиновиділення — складний ре­флекторний процес виділення в ротову порожнину слини, що у різних видів тварин має свою специфіку. У коней цей процес відбувається під час приймання і пережовування корму. Більше виділяється слини на сухі корми і значно менше — на зелену траву і зво­ложені корми.

Жують коні періодично то на одному, то на другому боці ротової порожнини. Протя­гом доби у коней виділяється близько 40 л слини. У свиней слина виділяється також пе­ріодично, тобто під час приймання корму і його пережовування, за добу у них виділяєть­ся близько 15 л слини. У жуйних тварин слиновиділення має свої особливості. їх при­вушні залози виділяють слину постійно, як під час приймання корму і його пережовуван­ня, так і в стані спокою. Підщелепні та під'язикові залози виділяють слину періодично — під час приймання корму і жування. Постійна секреція привушних залоз пов'язана з по­дразненням механо- і хеморецепторів слизової оболонки рубця тиском накопиченого в ньому корму. За добу корови виділяють близько 190 л, вівці — 6—10 л слини. У собак слина виділяється тільки під час приймання корму, за добу близько 1—1,5 л.

5.Регуляція слиновиділення. Слиновиділення у тварин здійснюється рефлектор­но, тобто під дією умовного і безумовного рефлексів. Спочатку під дією корму, який по­трапив у ротову порожнину, подразнюються рецептори (чутливі нервові закінчення) слизової оболонки губ, щік, язика. Збудження, яке виникає в рецепторах, передається по доцентрових нервах до довгастого мозку, де розміщений нервовий центр слинови­ділення, а звідти — по відцентрових нервах до слинних залоз, які починають виробля­ти і виділяти слину. У складі відцентрових нервів є волокна парасимпатичної і симпа­тичної нервової системи. Парасимпатичні нервові волокна викликають у залозах утво­рення рідкої слини в значній кількості, а симпатичні — густої слини в малій кількості.

Діяльність нервового центру слиновиділення довгастого мозку контролюється гіпо­таламусом і корою великих півкуль головного мозку. Роль кори великих півкуль у регу­ляції слиновиділення встановив І.П.Павлов. Умовний подразник, наприклад дзвінок, супроводжувався видаванням собаці корму. Після декількох таких комбінацій на один тільки дзвінок у собаки виділялася слина. Таке слиновиділення І.П.Павлов назвав умовно рефлекторним.

Умовні слиновидільні рефлекси виробляються також у коней, свиней і жуйних. На центр слиновиділення впливають також подразнення рецепторів слизових оболонок шлунка і кишок. Внаслідок цього він може збуджуватися або гальмуватися.

6.Формування кормової грудки. Акт ковтання.

Розжований і змочений слиною корм формується в ротовій порожнині в слизьку кормову грудку, яка потім ковтається за допомогою руху м'язів щік, язика і глотки.

Ковтання — складний рефлекторний процес, який відбувається в такій послідовності.

Спочатку під час ковтання закривається вхід у гортань надгортанним хрящем, м'я­ке піднебіння перекриває хоанні отвори носової порожнини, потім дихання припиняєть­ся і корм проштовхується через глотку в стравохід, а з нього в шлунок. Рух корму по стравоходу забезпечується хвилеподібними скороченнями його м'язової оболонки. Під час наближення корму до шлунка сфінктер його кардіального отвору відкривається і після надходження корму в шлунок знову закривається. Ковтання здійснюється при безпосередньому подразненні рецепторів слизової оболонки глотки кормом і слиною. Рідкий корм надходить до стравоходу безперервним потоком, густий — окремими пор­ціями. Нервовий центр ковтання розміщений у довгастому мозку, стравохід іннервуєть-ся блукаючим нервом.

Дата добавления: 2014-01-04