Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема заняття: Травлення в шлунку жуйних

Лекційне заняття №34.

Травлення в шлунку свині.

У свиней шлунок також однокамерний, змішаного типу. При вході в шлунок розміщений куполоподібний випин — сліпий мішок. За будо­вою слизова оболонка шлунка свині має такі зони: стравохідну, кардіальну, сліпого міш­ка, фундальну і пілоричну.

Стравохідна зона не має залоз. Слизова сліпого мішка і кардіальної зони має за­лози, які виділяють слиз. Залози фундальної і пілоричної зон виділяють секрет, багатий на ферменти і соляну кислоту.

У свиней шлунковий сік виділяється безперервно. Приймання корму спричинює по­силення його секреції. У свиней добре виражена також рефлекторна фаза діяльності шлункових залоз. Шлунковий сік поширюється в шлунку поступово, знизу вгору. У шлунку свиней корм розміщується шарами і не перемішується. Спочатку після годівлі в шлунку перетравлюються вуглеводи корму під дією ферментів слини, бактерій і рослин­ної їжі. Через 2—3 год, коли вміст шлунка зволожується шлунковим соком, під дією фер­менту пепсину розпочинається розщеплення білків.

Корм у шлунку свиней довго не затримується, значна частина його залежно від складу раціону залишає шлунок протягом 6—12 год після годівлі. На швидкість евакуа­ції впливає також ступінь наповнення шлунка кормом: чим більше його в шлунку, тим швидше він переміщується в кишки.

Шлунок жуйних багатокамерний, має чотири від­діли: рубець, сітку, книжку і сичуг. Перші три відділи називаються передшлунками, їх слизова оболонка не містить залоз. Сичуг є власне шлунком, і його слизова містить пристінкові шлункові залози, які виробляють шлунковий сік.

1.Травлення в рубці. Роль мікроорганізмів Після ковтання корм потрапляє в найбільшу камеру шлунка — рубець. Об'єм його у корів становить 100—300 л; в овець та кіз — 12—25 л. Він займає всю ліву і частково праву половини черевної порожнини жуйних тварин. Слизова обо­лонка рубця має на поверхні сосочки заввишки до 1 см, в її товщі немає залоз. У руб­ці відбуваються бродильні процеси, внаслідок яких клітковина грубого рослинного кор­му розщеплюється під дією рубцевої мікрофлори. У рубці корм знаходиться доти, доки не досягне певного ступеня подрібнення. Подрібнюється корм у результаті акту жуван­ня, за якого корм із рубця відригується в ротову порожнину, де ретельно жується, змі­шується із слиною і знову ковтається. Подрібнений корм у рубці зазнає дії значної кіль­кості мікроорганізмів: бактерій, грибів та інфузорій. Загальна кількість бактерій в 1 г вмісту рубця може досягати 100 млрд, а інфузорій — 1 млн.

Періодичне надходження в рубець корму, слини, оптимальна реакція середовища і стала температура, перемішування і переміщення корму — все це створює сприятли­ві умови для життєдіяльності, розмноження й росту мікрофлори рубця. Мікроорганізми сприяють розщепленню і засвоєнню клітковини і простіших небілкових азотистих речо­вин корму.



Під дією целюлозолітичних бактерій у рубці жуйних розщеплюється до 60—70% клітковини грубого корму. Бактерії розщеплюють клітковину до дицукридів і моноцукридів, які потім зазнають бродіння. Під час бродіння цукрів з'являються леткі жирні кисло­ти (ЛЖК): оцтова, пропіонова, масляна і молочна. За добу в рубці корови їх утворюєть­ся до 4 л. З усіх ЛЖК з клітковини найбільше утворюється оцтової кислоти. Раціони, в складі яких багато крохмалю і цукристих кормів, сприяють утворенню пропіонової кис­лоти. Концентровані зернові раціони при нестачі грубих і цукристих кормів сприяють утворенню значної кількості масляної кислоти. Це може призвести до виникнення у ко­рів захворювань на кетоз і ацидоз.

ЛЖК всмоктуються в передшлунках у кров і лімфу і використовуються організмом як головні джерела енергії та для утворення жиру.

Під дією протеолітичних ферментів мікроорганізмів у рубці білки рослинного корму розщеплюються до пептидів, амінокислот та аміаку. Мікроорганізми рубця використо­вують не лише білок, а й небілкові азотисті речовини. Тому частину білка в раціоні жуй­них можна замінити синтетичною сечовиною (карбамідом). У рубці сечовина розщеп­люється ферментом уреазою до аміаку і вуглекислого газу. З аміаку і продуктів розщеп­лення цукрів корму мікроорганізми синтезують повноцінний білок свого тіла, до складу якого входить багато незамінних амінокислот.

У раціон корів за наявності в ньому легкоперетравлюваних цукрів можна добавля­ти по 80—150 г карбаміду на 1 голову на добу. За недотримання цих умов і давання значної кількості карбаміду коровам можливе їх отруєння.

Замість карбаміду жуйним можна згодовувати в якості мінеральної підгодівлі амо­нійні солі оцтової та пропіонової кислот.

Інфузорії відіграють також важливу біологічну роль у рубцевому травленні. Вони піддають корм механічній обробці, подрібнюють його до маленьких часточок, внаслідок чого він стає доступнішим для дії бактеріальних ферментів. Інфузорії досить швидко розмножуються, їх тіла стають повноцінним білком для тварини.

Загалом за рахунок усіх мікроорганізмів жуйні тварини отримують за добу близько 100 г повноцінного білка.

У процесі життєдіяльності мікроорганізми рубця синтезують вітаміни групи В і віта­мін К. Тому дорослим тваринам при збалансованій годівлі не потрібне добавляння цих вітамінів у раціон. Проте молодняк, у якого рубець ще не функціонує, повинен отриму­вати ці вітаміни з кормом.

Внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів у рубці утворюються гази: вуглекислий газ, азот, метан, водень, сірководень. Вони беруть участь у хімічних реакціях, внаслідок яких утворюються цінні поживні речовини. Кількість і склад газів залежать від виду кор­му і рівня ферментації в рубці. За добу в рубці корови може утворитися до 100 л газів. Найбільше їх утворюється при згодовуванні жуйним зелених соковитих кормів, особли­во з бобових рослин.

Частково гази використовуються мікроорганізмами, а їх надлишок виводиться з ор­ганізму під час відригування або через легені під час дихання. Досить інтенсивний перебіг бродильних процесів у рубці при надходженні значної кількості зелених соковитих кормів може спричинити у жуйних захворювання на тимпанію (здуття).

2.Функція сітки.

Сітка — це сортувальний орган, куди потрапляє із рубця уже оброб­лений і перетравлений корм. Між сіткою і рубцем є складка, яка під час скорочення рубця частково закриває отвір, і крізь нього проникає тільки подрібнена і напіврідка ма­са, а грубі великі часточки залишаються в рубці для подальшого перетравлювання. Потрапивши в сітку, далі корм переміщується в книжку. Крім того, сітка сприяє відригу­ванню корму.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Тема заняття: Травлення в шлунку жуйних

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 566; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.146.5.196
Генерация страницы за: 0.091 сек.