Зсідання крові. Буферні системи крові

Буферні системи крові

Кров тварин має слаболужну реакцію. її рН коливається в межах 7,35—7,55 і збе­рігається на відносно сталому рівні. Сталість реакції крові має ве­лике значення для нормальної життєдіяльності, оскільки зрушення рН на 0,3—0,4 може спричинити смерть тварини.

Підтримання рН на оптимальному рівні забезпечується буферними системами кро­ві і діяльністю видільних органів, які виводять з організму надлишок кислот і основ. У кро­ві є такі буферні системи: карбонатна, фосфатна, гемоглобінова і білків плазми крові.

Карбонатна буферна система складається з вугільної кислоти Н₂СО₃ та її солей — гідрокарбонатів натрію NaHCO₃ і калію КНСО₃. Якщо в процесі обміну речовин у кров надходять кислоти, вони нейтралізуються гідрокарбонатами.

Фосфатна буферна систе­ма утворюється натрієвими солями фосфорної кислоти Na₃PO₄ і Na2HPO₄.

Гемоглобіно­ва буферна система є основною. Гемоглобін здатний приєднувати як кислоти, так і ос­нови. Білки плазми крові також беруть участь у підтриманні рН, вступаючи в реакцію як з кислотами, так і з основами.

Завдяки гідрокарбонатам плаз­ми в організмі підтримується лужний резерв крові. Тому зрушити реакцію крові в кис­лотний бік досить важко, але можливо. Наприклад, годівля корів недоброякісним кис­лим силосом, напружена м'язова робота коней зменшує лужний резерв, і в разі над­ходження значної кількості кислот у кров виникає захворювання на ацидоз. Згодовуван­ня тваринам великої кількості продуктів лужного характеру або затримка їх в організмі спричинює захворювання на алкалоз.

Інд. Самостійна робота студентів.

У разі руйнування стінки кровоносних судин кров зсідається, утворюється тромб (згусток), який закриває дефект і перешкоджає подальшій кровотечі. Зсідання крові за­побігає крововтраті і є важливою захисною реакцією організму. Якщо зсідання крові недостатнє, незначна травма може призвести до загибелі тварини. В основі зсідання крові лежать фізико-хімічні процеси перетворення розчиненого в плазмі крові білка фіб­риногену на нерозчинний фібрин, який випадає у вигляді тоненьких ниток. Останні утворюють густу сітку, в якій затримуються формені елементи крові.

Зсідання крові відбувається в три фази:

1 фаза -. утворення тромбопластину (протромбінази), тромбіну і фіб­рину. Найскладніша і найтриваліша.

Гемостаз — сукупність фізіологічних процесів, які завершуються зупинкою крово­течі в разі ушкодження кровоносних судин.

Утворення тканинної протромбінази здійснюється за 5—10 с, кров'­яної — за 5—10 хв.

2 фаза — утворення тромбіну. Вона від­бувається досить швидко (за 2—5 с), при цьому протромбіназа протромбін перетворює на тромбін.

Дата добавления: 2014-01-04