Тема: Обмін вуглеводів

Регуляція білкового обміну.

Білковий обмін в організмі регулюється нервови­ми центрами, які розміщені в гіпоталамусі проміжного мозку. Гіпоталамус за допомогою парасимпатичних нервів регулює синтез білків, а симпатичних — розщеплення білків. На білковий обмін впливає також кора великих півкуль головного мозку.

ЦНС здійснює регуляцію обміну білків через ЗВС.

Гіпофіз «соматотропін» - регулює синтез білків і ріст організму.

Щитоподібна залоза «тироксин» регулює як синтез, так і розщеплення білків.

Кора надниркових залоз – «глюкокортикоїди» — регулюють розщеплення білків.

Значну роль у білковому обміні відіграють печінка й нирки. «Від їх фізіологічного ста­ну залежить азотистий обмін. При захворюванні нирок можлива затримка кінцевих про­дуктів білкового обміну, що спричинює отруєння організму».

Самостійна робота студентів.

Вуглеводи є основним джерелом енергії в організмі. Вони поділяються на прості — моноцукриди і складні — поліцукриди. При окисненні 1 г вуглеводів виділяється 17,6 кДж (4,1 ккал) теплоти. Деякі вуглеводи, сполучаючись з білками й ліпідами, утворюють струк­турні компоненти клітин та їх оболонок. Цукри рибоза і дезоксирибоза входять до складу нуклеїнових кислот.

Основним джерелом вуглеводів для сільськогосподарських тварин є клітковина (поліцукрид) грубих кормів. У рубці жуйних тварин і в товстих кишках нежуйних (кінь, свиня).під час розщеплення клітковини утворюється глюкоза. Одна частина глюкози всмоктується в кров, інша є поживою для мікробів і зазнає подальшого розпаду з утво­ренням летких жирних кислот. Глюкоза в організмі використовується як енергетичний матеріал або відкладається в печінці та в м'язах у вигляді глікогену, у жирових депо пе­ретворюється на жир. Глікоген і жир вважаються запасним енергетичним матеріалом.

У крові тварин кількість глюкози підтримується на відносно сталому рівні, у жуйних тварин — 40—60 мг%, у тварин з однокамерним шлунком — 80—100 мг%. Зменшення вмісту глюкози в крові нижче від норми називається гіпоглікемією, а збільшення — гі­перглікемією. При гіпоглікемії знижується температура тіла, з'являється м'язова слаб­кість, порушується діяльність центральної нервової системи, виникають корчі, і тварина може загинути. Гіперглікемія виникає внаслідок споживання кормів, що містять багато глюкози і сахарози (цукровий буряк). Надлишок глюкози в крові виводиться нирками, поява її в сечі називається глюкозурією.

Розщеплення вуглеводів в організмі з вивільненням енергії здійснюється як з учас­тю кисню (аеробний розпад), так і без його участі (анаеробний розпад). Під час анае­робного розщеплення вуглеводів утворюється молочна кислота, яка потім за участю кисню окиснюється до води і вуглекислого газу або знову перетворюється на глікоген.

Важливим процесом окиснення вуглеводів у тканинах тварин є їх аеробне розщеп­лення, кінцевими продуктам якого є вода і СО₂. При цьому повністю вивільнюється енер­гія, що міститься у вуглеводах, і накопичується в АТФ (аденозинтрифосфорній кислоті).

Важливу роль в обміні вуглеводів виконує печінка. Основна частина вуглеводів піс­ля всмоктування в травному каналі по ворітній вені з кров'ю потрапляє в печінку, де з глюкози утворюється глікоген, який відкладається тут про запас. При нестачі глюкози в крові або посиленому використанні її тканинами глікоген розщеплюється до глюкози, і вона надходить у кров.

Регуляція вуглеводного обміну. Регуляція вуглеводного обміну здійснюється корою великих півкуль, гіпоталамусом, вегетативним відділом нервової системи і гормонами залоз внутрішньої секреції. Симпатична нервова система регулює розщеплен­ня глікогену до глюкози, а парасимпатична — утворення глікогену з глюкози.

Важливу роль у регуляції вуглеводного обміну відіграють гормони підшлункової за­лози — інсулін і глюкагон. Під впливом інсуліну здійснюється окиснення глюкози в тка­нинах і синтез глікогену в печінці та м'язах. Глюкагон, навпаки, спричинює розщеплен­ня глікогену в печінці до глюкози. Гормон мозкового шару надниркових залоз — адре­налін також викликає розпад глікогену до глюкози.

Гормони кіркового шару надниркових залоз — глюкокортикоїди — регулюють утво­рення глюкози з амінокислот і жирних кислот. На обмін вуглеводів впливають також гормони передньої частки гіпофіза — соматотропін і кортикотропін — і гормон щитопо­дібної залози тироксин. Під впливом соматотропіну знижується використання глюкози тваринами і підвищується її рівень у крові. Кортикотропін стимулює утворення глкжо-кортикоїдів, а тироксин прискорює окиснення глюкози.

Особливості вуглеводного обміну у жуйних. Вміст глюкози в крові жуйних значно нижчий, ніж у крові нежуйних тварин. Це зумовлено тим, що вуглеводи (клітко­вина, крохмаль та ін.) у рубці жуйних внаслідок бродіння розщеплюються до летких кис­лот: оцтової, масляної, пропіонової. Потім з пропіонової кислоти утворюється глюкоза. Оцтова кислота є одним із основних джерел енергії, компенсує замість глюкози потре­бу тварин в енергії. Оцтова і масляна кислоти використовуються ще для синтезу жиру молока і жиру тіла.

Інд. Самостійна робота студентів.

Дата добавления: 2014-01-04