Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сон і гіпноз




Аналіз і синтез у корі великих півкуль.

Тема. Вища нервова діяльність.

Лекційне заняття №53.

Вища нервова діяльність тварини виявляється в аналізі й синтезі явищ зовнішньо­го середовища. За допомогою органів чуттів тварина дістає інформацію про предмети зовнішнього середовища (їх форму, колір, розміри, рух тощо), температуру, звуки, за­пахи та ін. Рецептори органів чуттів вибірково сприймають подразнення, які надходять із зовнішнього та внутрішнього середовищ. Периферичний кінець рецептора здійснює елементарний аналіз подразнень, а кірковий кінець — більш чіткий їх аналіз, за допо­могою якого і забезпечується пристосування тварини до умов свого існування. Кора ве­ликих півкуль здійснює не лише аналіз інформації, яка надходить сюди у вигляді сигналів, а також їх синтез. Синтез полягає в поєднанні, узагальненні збуджень, які виника­ють у різних ділянках кори. Утворення умовного рефлексу, тобто формування тимчасо­вого зв'язку між двома збудженими ділянками кори, є формою прояву синтетичної ді­яльності кори. Прикладом синтезу в корі великих півкуль є утворення динамічного сте­реотипу в разі дії на тварину комплексу умовних подразників. Такі стереотипні комплек­си подразнень, багаторазово повторюючись щодня, ведуть до вироблення у тварини системи умовних рефлексів, пов'язаних між собою. При утвореному динамічному сте­реотипі сигнал сприймається не як окремо ізольований подразник, а як елемент (час­тина) певної системи сигналів, що перебувають у зв'язку з попередніми і наступними подразниками.

У тварин протягом життя утворюється складна система умовних рефлексів, тісно пов'язаних один з одним, — динамічний стереотип. Прикладом може бути система умовних рефлексів на доїння, на роздавання кормів тощо.

Невпинна діяльність клітин кори головного мозку призводить до їх втомлення і ви­снаження. Сон захищає кіркові клітини від повного виснаження і створює умови для від­новлення їх функцій. Сон — захисна реакція клітин кори головного мозку від утоми та виснаження.

Існує кілька видів сну:

1) періодичний щодобовий сон;

2) періодичний се­зонний (зимова та літня сплячка тварин);

3) нарколептичний (спричинюється різними хімічними або фізичними агентами);

4) гіпнотичний;

5) патологічний.

За І.П.Павловим, сон і гальмування — це один і той самий процес. Під час сну галь­мування охоплює всю кору і поширюється навіть на підкіркові центри, внаслідок чого настає новий якісний стан нервових клітин — сон. Під час сну знижується збудливість органів чуттів, уповільнюються дихання й пульс, послаблюється робота травних залоз, м'язи розслаблюються, повіки і голова опускаються. В настанні сну беруть участь та­кож ретикулярна формація, таламус і гіпоталамус. Ретикулярна формація і таламус сво­їми імпульсами підтримують активний стан кори великих півкуль. У свою чергу, кора впливає на ретикулярну формацію, підвищуючи її тонус. У гіпоталамусі виявлено центр сну, який при активному стані кори загальмований. Гальмування в корі, яке виникає на початку сну, знімає з гіпоталамічного центру сну гальмівний вплив кори. Центр сну при цьому стає активним і блокує передавання з таламуса та ретикулярної формації висхід­них імпульсів, які збуджують кору. Тонус кори великих півкуль знижується, і настає гли­бокий сон. Отже, неспання і сон — наслідок складних взаємодій кори, ретикулярної формації, таламуса й гіпоталамуса.

Методом електроенцефалографм встановлено два типи сну: повільний і швидкий. Повільний сон характеризується повільними хвилями електричної активності мозку, упо­вільненням пульсу, дихання тощо. Протягом ночі повільний сон 4—5 разів змінюється швидким. При цьому на електроенцефалограмі з'являються швидкі хвилі, як під час не­спання, стає частішим пульс і дихання, підвищується кров'яний тиск, але тварина не про­кидається. Швидкий сон триває 3—4 хв, потім знову на 50—80 хв настає повільний сон.

У коней, великої рогатої і дрібної худоби, свиней тривалість сну становить 5—7 го­дин на добу. Вони сплять 7—8 разів за добу. Коні здатні спати стоячи. Інші тварини сплять лежачи. Тривалість сну у корів залежить від їх продуктивності. Високопродуктив­ні корови в другій половині тільності сплять довше, ніж низькопродуктивні.

Під час гіпнозу, як і під час сну, кора великих півкуль перебуває в стані гальмуван­ня. Проте під час гіпнозу процес гальмування викликається штучно і поширюється не по всій корі, а лише по окремих її ділянках. Механізм гіпнозу такий самий, як і сну.

Гіпноз тварин виявляється у нерухомості, завмиранні в разі небезпеки. Він розвив­ся в процесі еволюції як пристосувальна реакція.

Отже, гіпноз — це частковий сон, під час якого не сплять лише певні ділянки кори великих півкуль, а інші охоплені сном.

3. Типи нервової системи.

Вивчення умовнорефлекторної діяльності собак показало, що у різних тварин ви­роблення умовних рефлексів відбувається неоднаково. Спостерігаючи за тваринами в звичайних умовах життя, можна помітити, що кожна тварина по-своєму реагує на зов­нішні подразнення, по-різному піддається навчанню, дресируванню тощо. Усі ці відмін­ності І.П.Павлов пояснював властивостями нервової системи тварини або типом її ви­щої нервової діяльності (ВНД).

В основу поділу тварин на типи І.П.Павлов поклав такі властивості процесів збуджен­ня і гальмування: силу, урівноваженість і рухливість. Сила нервових процесів визначаєть­ся працездатністю нервових клітин кори головного мозку, тобто їх здатністю витримува­ти тривалу й напружену роботу. Нервові процеси можуть бути сильними і слабкими.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 686; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.