Результативність впровадження бюджетування залежно від розмірів підприємства

Результати впровадження бюджетних систем чи їх елементів на вітчизняних підприємствах

Зміст результатів	Позитивні відповіді менеджерів, %
1. Покращання ситуації з платоспроможністю підприємства	36,3
2. Прийняття більш обгрунтованих управлінських рішень, що базуються на бюджетній інформації	34,8
3. Підвищення рівня фінансової результативності	31,4
4. Забезпечення цільового використання та економії ресурсів організації	31,1
5. Покращання рівня фінансової дисципліни	20,4
6. Взаємоузгодження фінансових відносин в межах підприємства та із зовнішніми контрагентами	12,2
7. Вивчення менеджерами діяльності власних підрозділів та організації з позицій надходжень і видатків	10,7
8. Підвищення рівня координування на підприємстві	10,3
9. Підвищення рівня інвестиційної привабливості підприємства	7,1
10. Вибір найбільш привабливих сфер для інвестування	6,3

Таблиця 1.3

Зміст результатів	Позитивні відповіді респондентів, %
Мале підприємство	Середнє підприємство	Велике підприємство
1. Координування окремих видів діяльності	66,1	91,2	100,0
2. Координування дій підрозділів	58,4	82,6	100,0
3. Поліпшення процесів інформаційного обміну	57,9	78,2	100,0
4. Підвищення мотивування керівників центрів відповідальності та персоналу	62,6	82,6	90,5
5. Поліпшення фінансового результату на основі раціоналізації розподілу й використання ресурсів, оптимізації витрат	74,3	97,8	100,0
6. Підвищення якості й оперативності прийняття управлінських рішень	73,2	93,5	95,6
7. Поліпшення платоспроможності на засадах обгрунтованого управління грошовими потоками	75,6	91,2	100,0

На думку О.Терещенка, незважаючи на важливе значення бюджетування для забезпечення успішної діяльності суб’єктів господарської діяльності, про що йдеться у вітчизняних наукових і методологічних джерелах, в практичній діяльності підприємств цьому питанню не відводиться належна увага. Впровадження та реалізація бюджетування на багатьох підприємствах пов’язані зі значними труднощами, у тому числі й зумовленими нерозумінням працівниками сутності та переваг бюджетування. Як зазначає начальник управління фінансового планування та аналізу фінансового департаменту російської компанії “Альфа-Еко” А.Радіонов, часто менеджери і працівники виявляють своє незадоволення впровадженням бюджетних систем на підприємстві, але надалі вони визнають, що позитивний ефект від бюджетування з часом виявляється.

Отже, бюджетування створює для підприємства низку переваг, а саме:

1. Осмислення діяльності підприємства в цілому, окремих структурних підрозділів чи етапів виробничо-господарського циклу з позиції доходів та витрат, надходжень та видатків, що їх супроводжують, результативності та ефективності. Формування бюджетів в організації вимагає дослідження та визначення витрат організації, формування їх класифікації відповідно до встановлених цілей (управління, бухгалтерського обліку, податкового обліку тощо), розроблення структури витрат (узагальненої та деталізованої). При цьому витратна частина бюджетів повинна відображати ідеї виробничо-господарського, інноваційного, соціального, зовнішньоекономічного та ін. Розвитку та базуватись на реальних можливостях організації, тобто враховувати обмежувальні фактори. Важливо також проаналізувати та оцінити існуючі та потенційні джерела доходів. Крім цього виникає необхідність визначення видатків та надходжень, виявлення потреби у зовнішньому фінансуванні тощо. Бюджетування допомагає визначити та оцінити життєздатність, ефективність та конкурентоспроможність окремих видів діяльності, робіт, послуг, продукції, проектів, також передбачити можливі доходи та витрати, прибутки та збитки, надходження та видатки, активи та пасиви, рівень платоспроможності та ліквідності, виявити резерви та можливості зниження витрат.

2. Забезпечення цільового використання та економії ресурсів організації, запобігання безгосподарському використанню обмежених ресурсів (у т.ч. грошових ресурсів). При використанні бюджетних систем усі витрати на підприємстві стають об’єктами ретельного планування, контролювання та регулювання, особливо за виділення центрів відповідальності. Це сприяє забезпеченню оперативного обліку та контролю витрат за місцями їх виникнення, запобігає виникненню необгрунтованих втрат та забезпечує використання обмежених організаційних ресурсів за призначенням відповідно до сформованих бюджетів.

3. Створення мотиваційних механізмів, які закладаються у самих бюджетах та пов’язані з результативністю їх виконання.

4. Створення можливостей для передбачення майбутніх проблем у діяльності організації чи її структурних підрозділів у зв’язку зі змінами у внутрішньому чи зовнішньому середовищах функціонування. При формуванні бюджетів в організаціях, як правило, здійснюється прогнозування середовища функціонування та проробляються декілька варіантів можливого розвитку подій (оптимістичний, песимістичний, найбільш оптимальний), що дає змогу у фінансовому аспекті передбачити потенційні проблеми, що перешкоджатимуть розвитку організації, та вжити антикризових заходів завчасно.

5. Виявлення оптимального шляху розвитку підприємства на засадах здійснення багатоваріантного аналізу. У процесі бюджетування проробляються безліч варіантів шляхів та напрямів діяльності організації протягом певного заданого періоду з метою пошуку найоптимальнішого. При цьому, як правило, задіяні у процесі бюджетування працівники прогнозують наслідки таких заходів, як зміна бази оподаткування відносно найвагоміших у структурі видатків податків, переоцінка майна, здійснення капітальних вкладень, переорієнтація виробництва, вихід на нові ринки збуту, отримання кредиту, залучення інвестицій, згортання виробництва, вихід на зовнішні ринки тощо. Бюджетування дозволяє розрахувати та передбачити доходи та витрати, видатки та надходження, пов’язані із потенційними змінами у діяльності організації, визначити доцільність та виправданість здійснення таких організаційних змін та розглянути з точки зору результативності й ефективності реалізацію кожного з проектів. Тобто бюджетування дозволяє вчасно та з найменшими витратами виявляти можливі вузькі місця в перспективах діяльності організації на засадах багатоваріантного аналізу, швидко прораховувати та оцінювати економічні наслідки відхилень від планових бюджетних показників і приймати ефективні управлінські рішення.

6. Вивчення менеджерами та працівниками роботи своїх структурних підрозділів та зв’язків з іншими підрозділами та зосередження уваги на можливостях економії витрат й збільшення доходів. При виділенні на підприємствах центрів відповідальності в межах бюджетних систем виникає необхідність у ретельному вивченні витрат та доходів кожного з них, визначенні контрольованих витрат, дослідженні взаємозв’язків між центрами відповідальності, створення умов для досягнення економії ресурсів.

7. Зміцнення фінансової дисципліни на підприємстві. Зумовлюється підвищенням рівня відповідальності кожного менеджера та підлеглих працівників за конкретні витрати та доходи, видатки та надходження й фінансові результати організації. При цьому менеджери центрів відповідальності та їх працівники повинні докладати максимальних зусиль для виконання планових бюджетів, які формуються не без їхньої участі, виконання визначених лімітів бюджетних витрат та інших бюджетних показників для досягнення організаційних цілей. Бюджетування передбачає стимулювання не за разові фінансові переваги, а за внесок у підвищення фінансової стійкості підприємства.

8. Створення можливостей для вибору найбільш перспективних сфер інвестування. Бюджетування створює можливості для поділу усіх видів бізнесу підприємства на високорентабельні, низькорентабельні та нерентабельні та на цих засадах приймати обгрунтовані управлінські рішення щодо доцільності розвитку й інвестування окремих сфер діяльності чи використання послуг та продукції інших сторонніх організацій.

9. Покращання фінансової результативності підприємства за рахунок удосконалення управління фінансовими ресурсами. Бюджетування покликане забезпечити економію та цільове спрямування ресурсів, створити умови для економії витрат, зменшення втрат та збільшення доходів, що зумовлює зростання фінансової результативності.

10. Досягнення відповідного рівня платоспроможності за рахунок удосконалення управління грошовими потоками. Формування зведеного та часткових бюджетів руху грошових коштів (бюджетів надходжень та видатків) створює можливості для прогнозування майбутньої ситуації з платежами, дозволяє запобігати касовим розривам на засадах прийняття оперативних управлінських рішень, що можуть стосуватись залучення зовнішніх джерел фінансування, зміни умов оплати при роботі з постачальниками та споживачами, удосконалення управління кредиторською та дебіторською заборгованістю.

11. Підвищення інвестиційної привабливості підприємства за рахунок зростання якості системи менеджменту. Бюджетування дозволяє зробити організацію інформаційно “прозорою” для інвесторів, показати високорентабельні та нерентабельні види діяльності, відобразити непрацюючі активи, чітко розкрити взаємозв’язки між підрозділами та рівнями управління в організації, відобразити структуру активів та пасивів, рівень платоспроможності та ліквідності тощо.

12. Підвищення рівня координування на підприємстві. Формування зведених бюджетів в організації здійснюється на засадах побудови бюджетів для визначених центрів відповідальності на кожному рівні управління (технічному, управлінському, інституційному), або за етапами виробничо-господарського циклу в організації (постачання, фази виробництва, збут) чи за змішаною моделлю. При цьому процес бюджетування може здійснюватись синхронно (усі функціональні бюджети чи бюджети підрозділів розробляються одночасно) та послідовно (процес розробки бюджетів має певну логічну послідовність залежно від об’єкту бюджетування) та опосередковується значною кількістю ітерацій (узгоджень та погоджень). Розроблена схема консолідації бюджетів базується на взаємодії та взаємозв’язках підрозділів організації та вимагає від працівників, задіяних у процесі бюджетування, володіти та знати, яким чином співвідносяться часткові бюджети, які показники є взаємозалежними та які дані використовуються для формування зведених бюджетів. Бюджетування покликане виконувати об’єднувальну роль, коли усі працівники організації працюють як єдина команда з метою досягнення запланованої результативності без перевищення ліміту витрат. Бюджетування дозволяє менеджерам усіх центрів відповідальності об’єктивно проаналізувати діяльність своїх підрозділів з точки зору забезпечення доходної та формування витратної частини бюджетів цілої організації. Тобто будь-які операції, фази виробничо-господарського циклу менеджерами повинні оцінюватись не лише якісно, але й кількісно, з урахуванням процедур узгоджень та погоджень, що формуватиме у менеджерів інституційного рівня комплексне бачення усіх ресурсних потоків, які супроводжують діяльність організації, та створить можливості для оцінки їх цільового спрямування і використання.

13. Підвищення якості управлінських рішень на засадах зростання рівня інформаційного забезпечення завдяки впровадженню бюджетних систем. Оскільки бюджети в організації можуть розроблятись різних видів та форм відповідно до цілей бюджетування, то доцільно склад та структуру бюджетів пристосовувати для цілей управління, які формуються у кожній організації окремо. Це підвищить рівень інформаційного забезпечення менеджерів, що позитивно вплине на якість та оперативність прийняття управлінських рішень.

Впровадження та застосування на підприємствах бюджетних систем супроводжується низкою проблем, які доцільно об’єднати у такі групи: технічні, організаційні, економічні, соціальні, часові, інформаційні (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Дата добавления: 2014-01-04