Норми амортизації основних засобів за групами

Групи амортизації	Складові елементи груп амортизації	Норми квартальні
1 група	Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі)	2 %
2 група	Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя	10 %
3 група	Будь-які інші основні фонди, які не увійшли до груп 1, 2, 4	6 %
4 група	Електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у т.ч. стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів)	15 %

Що ж стосується амортизації нематеріальних активів, то відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” вона повинна здійснюватись лінійним методом, згідно з яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості, протягом терміну, який визначається платником податку самостійно, але не більше 10 років безперервної експлуатації. При цьому відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №8 “Нематеріальні активи” нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного використання, але не більше 20 років. Доцільно зазначити, що при розробленні бюджетів зазвичай застосовують бухгалтерський підхід до нарахування амортизації, оскільки він дозволяє визначити реальний знос та потребу в оновленні фондів. Слід зауважити, що при формуванні планів-графіків руху грошових коштів щодо витрат амортизація відображатись не буде, оскільки амортизаційні відрахування у складі витрат не є грошовими потоками.

Після формування кошторисів прямих витрат на оплату праці, матеріали та загальновиробничих витрат створюється можливість для визначення планової виробничої собівартості виготовленої продукції (Св) з урахуванням незавершеного виробництва:

(2.8)

Св = Знп + Вв – Знз,

де Знп, Знз – залишок незавершеного виробництва відповідно на початок та завершення бюджетного періоду, гр.од.; Вв – витрати на виробництво впродовж бюджетного періоду, гр.од.

При формуванні собівартості одного виду продукції формуються кошториси прямих витрат за видами продукції, а непрямі витрати (накладні) розподіляються за допомогою ставки розподілу (чисельність працівників, фонд оплати праці, виробнича потужність тощо). Якщо обслуговуючі підрозділи надають взаємні послуги один одному, а не тільки виробничим підрозділам, то можуть використовуватись такі методи розподілу накладних витрат: прямого, послідовного, розподілу взаємних послуг, одночасного розподілу тощо.

Надалі доцільно здійснювати розроблення кошторису витрат на збут (табл. 2.15), у який варто включати витрати на утримання підрозділів, що пов’язані зі збутом продукції (витрати на оплату праці та комісійні винагороди, відрахування на соціальні заходи, витрати на оплату службових відряджень, витрати на матеріали, канцелярські товари тощо); витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що забезпечують збут продукції; витрати на маркетингові комунікації; витрати на транспортування, перевалку та страхування продукції; витрати на зберігання, розвантаження, навантаження та упакування продукції; витрати на дослідження ринку та інші витрати.

Таблиця 2.15

Кошторис витрат на збут ВАТ “Підприємство” на І півріччя 200_ р., гр.од.

Показники	Мінімальні бюджетні періоди, місяці	Всього за півріччя
1. Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов’язані зі збутом продукції:
1.1. Витрати на оплату праці та комісійні винагороди
1.2. Відрахування на соціальні заходи
1.3. Витрати на оплату службових відряджень
1.4. Витрати на матеріали, канцелярські товари тощо
2. Витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що забезпечують збут продукції
3. Витрати на маркетингові комунікації
4.Витрати на транспортування, перевалку та страхування продукції
5. Витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування
6. Витрати на зберігання, розвантаження, навантаження та упакування продукції
7.Витрати на дослідження ринку стосовно продукції, що продається підприємством
8. Інші витрати, пов’язані зі збутом продукції
Всього

Якщо при формуванні плану-прогнозу реалізації паралельно здійснювалось формування бюджету маркетингових комунікацій, то дані з нього включаються у кошторис витрат на збут. Необхідно зазначити, що якщо підприємство не формує з прибутку резервний фонд на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування власної продукції, то такі витрати можна відносити до валових витрат у сумі не вище 10% від сукупної вартості проданих товарів, за якими не закінчився термін гарантійного обслуговування. Для формування бюджету руху грошових коштів необхідно формувати плани-графіки платежів за конкретними статтями витрат на збут (виплати з оплати праці, зовнішнім контрагентам за товари, роботи, послуги тощо) з метою відображення руху грошових потоків.

Надалі здійснюється формування кошторису адміністративних витрат (табл. 2.16). В склад адміністративних витрат включають витрати на утримання (відрядження, представницькі витрати, службовий транспорт тощо) і оплату праці представників управлінського та інституційного рівнів управління, на утримання центрального офісу (зв’язок, комунальні та орендні платежі, ремонт тощо), послуги сторонніх організацій (юридичні, аудиторські, страхові, охоронні), експлуатацію офісної техніки, канцелярські товари тощо. Для формування бази щодо розроблення бюджету руху грошових коштів необхідно розробляти плани-графіки платежів за конкретними статтями адміністративних витрат (розрахунки з оплати праці та із зовнішніми контрагентами). Доцільно зауважити, що критерієм ефективності витрат на збут та адміністративних витрат є випереджувальне зростання обсягів реалізації у порівнянні з темпами росту цих витрат.

У інші операційні витрати включаються усі витрати, які не увійшли у попередні статті витрат, але включаються у собівартість реалізованої продукції (наприклад, витрати на дослідження та розробки, визнані штрафи, пені, неустойки, втрати від псування цінностей тощо). До інших витрат відносяться витрати, що формуються у процесі фінансової, інвестиційної та надзвичайної діяльності. Якщо на підприємстві мають місце такі витрати, то виникає необхідність у формуванні відповідних кошторисів та планів-графіків.

Таблиця 2.16

Кошторис адміністративних витрат ВАТ “Підприємство” на І півріччя 200_ р., гр.од.

Показники	Мінімальні бюджетні періоди, місяці	Всього за півріччя
1. Загальнокорпоративні витрати
2. Витрати на утримання та службові відрядження апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу
3. Витрати на утримання основних засобів та інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення:
3.1. Оренда
3.2. Страхування
3.3. Амортизація
3.4. Комунальні послуги
3.5. Охорона
3.6. Ремонт
3.7. Інші
4. Винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо)
5. Витрати на зв’язок
6. Амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення
7. Плата за послуги банків
8. Витрати на врегулювання спорів у судових органах
9. Податки, збори та ніші обов’язкові платежі
Всього

Дані зі сформованих плану реалізації, кошторисів прямих витрат на матеріали, оплату праці, загальновиробничих витрат, витрат на збут, адміністративних витрат, інших операційних та інших витрат є інформаційною базою для розроблення бюджету доходів та витрат. Усі допоміжні плани-графіки надходжень та виплат грошових коштів створюють базу для формування бюджету руху грошових коштів та бюджету активів і пасивів у розрізі обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості.

Для розроблення основних бюджетів доцільно формувати ще низку податкових бюджетів, основною метою яких була б оптимізація податкових платежів та запобігання касовим розривам на момент сплати податкових зобов’язань. М.Вінниченко та В.Савчук пропонують формувати на підприємствах низку податкових бюджетів, а саме: бюджет ПДВ та інших непрямих податків, бюджет податків, включених до витрат підприємства, бюджет платежів із податків на прибуток. При цьому так само виникає необхідність у формуванні планів-графіків платежів за податковими зобов’язаннями.

Щодо форми, структури та складу інвестиційного бюджету, то вона є індивідуальною для конкретного підприємства та інвестиційного проекту. Найбільш поширеним інвестиційним бюджетом є бюджет капітальних вкладень (табл. 2.17), який розробляється на етапі здійснення нового будівництва, реконструкції та модернізації основних засобів, купівлі нових видів обладнання і нематеріальних активів тощо. Інвестиційний бюджет, як правило, формується за касовим принципом, тобто за рухом грошей при фінансуванні тих чи інших операцій з урахуванням вартості грошей у часі, хоча можливі й інші варіанти, тоді необхідно додатково розробляти плани-графіки надходжень та видатків грошових коштів. Необхідно зазначити, що джерелами фінансування капіталовкладень є самофінансування, акціонування, кредитне фінансування, інвестиційний лізинг, змішане фінансування, іноземгні інвестиції тощо. Найбільш перспективним на сучасному етапі є самофінансування, за яким частка власних коштів у загальному обсязі капіталовкладень перевищує 50%. В умовах ринкової економіки у зв’язку з виникненням альтернативних джерел фінансування й використання ресурсів, інвестиційний бюджет може стати ефективним інструментом оптимізації використання капіталу, формування інвестиційної програми розвитку підприємства. Дані з інвестиційного бюджету надалі використовуються для формування основних бюджетів підприємства.

Таблиця 2.17

Інвестиційний бюджет (бюджет капітальних вкладень)

Показники	Обсяг, гр.од.
ВИДАТКИ:
1. Видатки на будівництво та придбання будівель, споруд, приміщень
2. Видатки на придбання машин та механізмів
3. Видатки на придбання обладнання та інвентаря (крім МШП)
4. Видатки на придбання нематеріальних активів
5. Інші капітальні вкладення
6. Податкові зобов’язання за інвестиційною діяльністю
7. Резерв капітальних вкладень
Усього видатків
НАДХОДЖЕННЯ
1. Власні кошти:
- прибуток
- амортизаційний фонд
2. Залучені джерела:
- акціонерний (пайовий) капітал
- інвестиції вітчизняні
- інвестиції іноземні
3. Позичені кошти
4. Інші джерела фінансування
Усього надходжень
Сальдо

Розроблення вищезазначеного переліку вхідної документації створює можливості для формування трьох основних бюджетів експортноорієнтованого підприємства: бюджету доходів та витрат, бюджету руху грошових коштів та бюджету активів і пасивів. Отже, формування основних бюджетів здійснюється у такій послідовності:

1. Формування бюджету доходів та витрат (табл. 2.18). При розробленні цього бюджету визначається цільовий показник - чистий прибуток, який обумовлює особливості оптимізації інших статей бюджету. У витратах відображається собівартість реалізованої продукції у розумінні усіх витрат на виробництво та збут продукції, яку планується реалізувати, та інші витрати, що виникають у процесі інвестиційної, фінансової та надзвичайної діяльності. Собівартість реалізованої продукції (Ср) обчислюється за формулою:

(2.9)

Ср = Сзп + Св – Сзз,

де Сзп, Сзз – собівартість залишку готової продукції відповідно на початок та завершення бюджетного періоду, гр.од.; Св – повна собівартість виготовленої продукції, гр. од.

У цьому ж бюджеті відображається розподіл чистого прибутку. Слід зауважити, що чистий прибуток – це виражений у негрошовій формі приріст добробуту підприємства.

2. Формування бюджету руху грошових коштів (табл. 2.19) здійснюється на базі інформації з планів-графіків платежів за відповідними кошторисами, допоміжними та спеціальними бюджетами. Демонструє рух грошей на розрахунковому рахунку і готівки в касі підприємства[1], який відбувається у процесі здійснення виробничо-господарської діяльності. На засадах сформованого бюджету руху грошових коштів при виявленні касових розривів у плановому бюджетному періоді приймаються рішення щодо залучення додаткового фінансування, перегляд умов роботи з постачальниками та споживачами чи інвестування тимчасово вільних коштів підприємства. Касовий приріст у бюджеті руху грошових коштів відображає різницю між надходженнями грошових коштів та виплатами. Сальдо на кінець періоду є сумою сальдо на початок періоду та касового приросту. При цьому сальдо на кінець періоду (n) є перехідним і автоматично стає сальдом на початок періоду (n+1). Основне призначення бюджету руху грошових коштів полягає у тому, що він демонструє джерела фінансування усіх видів діяльності підприємства (власні, залучені, позичені тощо) згідно із потребами.

Таблиця 2.18

Бюджет доходів та витрат ВАТ “Підприємство” на І півріччя 200_ р., гр. од.

Показники	Мінімальні бюджетні періоди, місяці	Всього за півріччя
1. Доходи:
1.1. Чиста виручка від реалізації
1.2. Позареалізаційні доходи
2. Витрати:
2.1. Прямі витрати на матеріали
2.2. Прямі витрати на оплату праці
2.3. Загальновиробничі витрати
2.4. Витрати на збут
2.5. Адміністративні витрати
2.6. Інші операційні витрати
2.7. Інші витрати
3. Прибуток
4. Податок з прибутку (25%)
5. Чистий прибуток:
5.1. Резервний фонд
5.2. Фонд економічного стимулювання
5.3. Фонд розвитку виробництва
5.4. Фонд соціально-культурного розвитку
5.5. Дивіденди

Таблиця 2.19

Бюджет руху грошових коштів ВАТ “Підприємство”

на І півріччя 200_ р., гр. од.

Показники	Джерела (відповідні плани-графіки руху грошових коштів)	Мінімальні бюджетні періоди, місяці	Всього за півріччя
Сальдо грошових коштів на поч. періоду
1. Надходження:
1.1. Власні джерела:
1.1.1. Виручка від реалізації
1.1.2. Позареалізаційні доходи
1.2. Залучені джерела:
1.2.1. Емісія акцій чи пайові внески
1.2.2. Інвестиції
1.3. Позичені кошти
1.4. Повернення ПДВ
1.5. Інші надходження
2. Виплати:
2.1. За матеріали, комплектування, напівфабрикати, сировину
2.2. Заробітна плата з відрахуваннями виробничого персоналу
2.3. За загальновиробничими накладними витратами
2.4. За витратами на збут
2.5. За адміністративними витратами
2.6. За іншими операційними витратами
2.7. За іншими витратами
3. Касовий приріст
4. Сальдо на кін. періоду

Структура видатків у бюджеті руху грошових коштів може носити довільний характер залежно від пріоритетності виплат. На українських підприємствах зазвичай формується практика такого пріоритетного розподілу фінансових ресурсів:

─ оплата обов’язкових податкових платежів (при недотриманні термінів сплати накладаються штрафи, пені, неустойки);

─ оплата процентів за кредитами та повернення кредитів;

─ оплата електроенергії та послуг зв’язку (у протилежному випадку відповідні служби перестануть надавати підприємству дані послуги);

─ виплата заробітної плати (за затримку у виплаті заробітної плати чинним законодавством передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність);

─ розрахунки із постачальниками (у даному випадку пріоритетність виплат зумовлюється фактором важливості тих чи інших ресурсів для забезпечення функціонування підприємства);

─ інші виплати коштів (за охорону, аудиторам, нотаріусу тощо).

3. Формування бюджету активів і пасивів. На засадах вже розроблених бюджету доходів та витрат і бюджету руху грошових коштів визначаються зміни у пасивах та активах підприємства, що зумовлюватимуться здійсненням операцій виробничо-господарської діяльності. Призначення балансового бюджету полягає у відображенні зміни вартості організації протягом бюджетного періоду внаслідок здійснення певних видів економічної діяльності. Крім того, на основі балансу можна розрахувати значний перелік показників, що демонструють рівень фінансової стабільності компанії. Доцільно зауважити, що балансовий бюджет варто формувати за міжнародними стандартами на відміну від українських, тобто забезпечувати розміщення статей активів та пасивів у порядку спадання ліквідності активів та терміновості зобов’язань. Для тих підприємств, які вже раніше у попередніх бюджетних періодах формували бюджет активів і пасивів найбільш ефективним інструментом розроблення цього бюджету на плановий період є Матриця Моблі (табл. 2.20), у протилежному випадку можна відштовхуватись від звітного Балансу підприємства (Форми №1).

Матриця Моблі дозволяє відстежити усі зміни у фінансовому становищі організації протягом планового періоду. Перший стовпчик матриці демонструє ситуацію з активами та пасивами компанії на початок звітного періоду. Другий передбачає корегування балансу за операціями, які не зумовлюють отримання доходів чи грошових коштів. Третій стовпчик демонструє усі негрошові операції, що зумовлюють зміни у доходах та витратах. Рух грошових коштів за відповідними категоріями відображено у четвертому стовпці. П’ятий стовпчик показує стан активів та пасивів на кінець планового бюджетного періоду з урахуванням змін, що зумовлені виробничо-господарськими операціями.

Отже, можна зробити висновки:

1. Тільки сформувавши три основних бюджети підприємства (бюджет доходів та витрат, бюджет руху грошових коштів та балансовий бюджет) можна комплексно оцінити фінансовий стан організації та зміни, що відбудуться у ньому внаслідок реалізації запланованих виробничо-господарських операцій.

2. Для формування реалістичних основних бюджетів необхідно побудувати якісну систему вхідного інформаційного забезпечення, яка передбачає розроблення низки кошторисів, планів, планів-графіків, спеціальних та допоміжних бюджетів.

3. Для забезпечення розроблення бюджету активів і пасивів доцільно використовувати Матрицю Моблі, яка дозволяє взаємопов’язати між собою три основних бюджети та відстежити зміни у фінансовому становищі компанії протягом планового бюджетного періоду.

Вищенаведена технологія формування основних бюджетів експортнорієнтованого підприємства, що працює переважно на імпортній сировині, матеріалах, комплектуванні тощо, дозволяє чітко уявити механізми визначення собівартості на підприємстві, фінансової результативності, платоспроможності, ліквідності, ділової активності тощо, базуючись на економічних підходах, що відображають реальний стан та перспективи розвитку організації та враховуючи особливості роботи в умовах зовнішньоекономічної діяльності.

Таблиця 2.20

Матриця Моблі для ВАТ “Підприємство” на І півріччя 200_ р. з формування бюджету активів і пасивів, гр. од.

Бюджет активів і пасивів на поч. 2005 р.	Регулювання балансових рахунків	Бюджет доходів та витрат	Бюджет руху грошових коштів	Бюджет активів і пасивів на поч. ІІ півріччя 2005 р.
АКТИВИ				АКТИВИ
Грошові засоби				Грошові засоби
Дебіторська заборгованість		Виручка від реалізованої продукції	Гроші, що надійшли за реалізовану продукцію	Дебіторська заборгованість
Запаси		Собівартість реалізованої продукції	Частина грошових засобів, які витрачено на виготовлення готової продукції	Запаси
Первісна вартість основ. засобів			Інвестиції	Первісна вартість основ.засобів
Амортизація основних засобів		Амортизаційні відрахування		Амортизація основних засобів
Залишкова вартість основних засобів				Залишкова вартість основних засобів
Незавершене будівництво				Незавершене будівництво
Первісна вартість нематеріальних активів			Інвестиції	Первісна вартість нематеріальних активів
Амортизація нематеріальних активів		Амортизаційні відрахування		Амортизація нематеріальних активів
Залишкова вартість нематеріальних активів				Залишкова вартість нематеріальних активів
ПАСИВИ				ПАСИВИ
Кредиторська заборгованість		Накладні витрати	Погашена кредит. заборгованість	Кредиторська заборгованість
Податки до сплати		Податки нараховані	Податки сплачені	Податки до сплати
Інші зобов’язання		Інші витрати	Повернення зобов’язань (збільшення зобов’язань)	Інші зобов’язання
Статутний капітал			Зміни статутного капіталу	Статутний капітал
Нерозподілений прибуток		Чистий прибуток	Дивіденди	Нерозподілений прибуток

Дата добавления: 2014-01-04