Природні основи психіки

План.

Предмет, завдання та особливості сучасної психології.

Вступ.

Славянское язычество

Самые древние времена – поклонение Роду и Рожаницам.

Даже при христианстве (!) сохранилась вера и обряды, связанные с Родом и Рожаницами («рожаничные трапезы»).

Пантеон богов.

Ярило, Даждьбог, Хорос – солнце.

Перун – бог грома, молнии, войны;

Сварог – бог огня;

Велес – покровитель скотоводства;

Лад – покровитель брака и семьи;

Мокошь – прядение, ткачество, быт;

Симаргл – бог подземного мира.

«Требища» и «капища» - места покло

Сучасний світ неймовірно динамічний і змінюваний. Для того, щоб почуватися в ньому комфортно, а діяти ефективно, вирішувати сучасні задачі, необхідно і самим змінюватися, розвиватися. Вдосконалюватися протягом усього життя. Без знання психології людини та педагогіки розв’язати це завдання досить складно.

Професійні завдання неможливо вирішувати без взяття до уваги індивідуальних особливостей людини та без знання специфіки колективу. Від рівня оволодіння теоретичними і прикладними компонентами психології і педагогіки, здебільшого залежить і успіх у вирішенні практичних завдань, і авторитет спеціаліста.

Важливою передумовою для формування необхідних рис професіонала є вивчення навчального курсу «Основи психології і педагогіки». Його мета:

· Ознайомити майбутніх фахівців із:

1. закономірностями формування, розвитку і саморозвитку особистості і колективу;

2. методами пізнання психологічних особливостей людини, ефективного впливу та удосконалення її характеристик.

· Розкрити:

1. сутність педагогічного процесу;

2. основу організації навчального процесу;

3. сутність навчання, виховання і саморозвитку.

Одним із важливих завдань навчальної дисципліни є напрацювання у студентів навиків:

· методологічно правильно будувати службові і міжособистісні відносини;

· організовувати спільну практичну діяльність членів колективу;

· творчо застосовувати досвід навчання, виховання, самовдосконалення, надання первинної психологічної допомоги.

Дисципліна «Основи психології і педагогіки» викладається для студентів І курсу спеціальності «Менеджмент організацій» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Однак, пропоновані лекції можуть використовувати студенти всіх спеціальностей при вивченні відповідної навчальної дисципліни та всі, хто цікавиться психологічними проблемами.

1. Витоки психологічних знань.

2. Сучасні психологічні школи.

3. Предмет і завдання сучасної психології.

4. Методи психології.

Витоки психологічних знань.

За всіх часів людство цікавили внутрішній світ людини, причини, закономірності здійснення тих чи інших вчинків, закони поведінки в суспільстві. Цими питаннями займається така наукова дисципліна як психологія. Крім, власне, психології як науки, існує кілька джерел психологічних знань, на принципах яких зростало багато поколінь, зокрема: народна (відображається в казках, міфах, приказках, які містять описання психічних явищ, характерів), побутова (формується на основі життєвого досвіду кожної людини), релігійна психологія (базується на релігійних догматах), парапсихологія (сукупність нетрадиційних поглядів на незвичні явища та «таємниці» психіки).

Протягом багатьох століть уявлення про внутрішній світ людини змінювалися. На сьогодні можна назвати два основних періоди в розвитку психологічних знань: донауковий і науковий.

Донауковий період. Первісні люди пояснювали такі явища як сновидіння, смерть, народження, страх, натхнення тощо існуванням душі. Душа розглядалась як окрема щодо тіла сутність, яка може існувати поза тілом з тими ж потребами і заняттями, що і в тілесному житті.

Науковий період. Це тривалий період становлення психології як науки, в якому виділяють три етапи:

1. Античність – Новий час.

2. ХVІІ – ХІХ ст. – завдяки розвитку природничих наук сформувались більш близькі до сучасних уявлення про людину.

3. Кінець ХІХ ст. – ХХ ст. – пов'язаний з остаточним формуванням психології як окремої галузі знань.

Сучасні психологічні школи.

У ХХ ст. психологія значно розширила власні можливості – виникли нові напрями, школи теоретичної і практичної психології: біхевіоризм, психоаналіз, гештальтпсихологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія, транс персональна психологія.

Біхевіоризм. Засновниками напряму були Дж. Уотсон, Е.-Л. Торндайк. Вони вважали, що предметом психології повинна бути не свідомість чи душевні явища, а поведінка. У біхевіоризмі особистість – це поведінка. Головне завдання біхевіоризму полягає в спостереженні за поведінкою для того, щоб можна було передбачати реакцію людини на певні стимули.

Психоаналіз повязують з діяльністю австрійського психолога і психіатра З.Фрейда. В структурі особистості вчений виділив три компоненти: Воно (Ід), Я (Его), Над-Я (Супер-Его). Конфлікт між цими компонентами породжує почуття напруженості і тривоги, що частково знімається за допомогою захисних механізмів психіки: витіснення,проекція, регресія, сублімація. З. Фрейд вважав, що поведінка значно де термінується несвідомими потягами. Ці потяги зумовлені інстинктами, пригніченими бажаннями. Завдання психоаналітика полягає в тому, щоб виявити переживання, які травмують особистість, допомогти усвідомити їх. Відтак звільнитися від них.

Гештальтпсихологія виникла на початку ХХ ст., засновники її М.Вертгаймер, В.Келер, К.Коффка. на їх думку предмети, з яких складається навколишнє середовище. Сприймаються нашими органами чуття як дещо ціле, а не у вигляді окремих елементів.

Предмет і завдання сучасної психології.

Термін «психологія» перекладається з грецької як вчення про душу, наука про психіку.

Отже, психологія – наука про закономірності виникнення, функціонування та розвитку психіки.

Виникає потреба визначити що являє собою психіка. Психіка розглядається як системна властивість високоорганізованої матерії (мозку), що полягає в активному відображенні суб’єктом об’єктивного світу.

Основні форми психічного відображення (структура психіки):

· Психічні процеси (пізнавальні: відчуття, сприймання, уявлення, увага, уява, мислення, пам'ять, мова; емоційні: емоції, почуття; вольові: прийняття рішень);

· Психічні стани (позитивні, негативні);

· Психічні властивості особистості (спрямованість, темперамент, характер, здібності);

· Психічні утворення (знання, вміння, навички, звички).

Методи психології.

Психологія як наука має методи вивчення психічних явищ. Знання методів і вміння за їх допомогою вивчати індивідуальні та вікові особливості психічного розвитку особистості – спосіб глибокого пізнання психологічних особливостей особистості та використання цих знань у практичній діяльності. До основних методів відносять:

1. Спостереження. Об’єктом спостереження є поведінка особистості, в якій реалізуються усвідомлені і неусвідомлені внутрішні психічні стани, переживання. прагнення. Спостерігають за особливостями мовлення, рухами, жестами, мімікою, особливостями емоцій, темпераменту, увагою, пам’яттю.

2. Експеримент. Найплідніший з наукової точки зору метод, особливістю якого є створення умов, за яких неодмінно виникає досліджуване явище чи процес. Розрізняють лабораторний та природний експеримент.

3. Опитування застосовується, коли потрібно зясувати рівень розуміння досліджуваними якихось завдань, життєвих ситуацій, або коли потрібна інформація про інтереси, потреби, переконання, ціннісні орієнтації.

4. Тестування – один із способів психологічної діагностики розвитку психічних процесів і властивостей особистості.

Дата добавления: 2014-01-04