Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Показники народжуваності для умовного покоління




Показники народжуваності

Для виміру народжуваності застосовується система показників, які дозволяють визначити як загальний її рівень і динаміку, так й інтенсивність, а також її величину в різних субнаселеннях (соціально-економічних і демографічних групах).

Як відомо, в демографії застосовуються два способи вивчення демографічних процесів й явищ – метод умовного покоління й метод реального покоління. Відповідно показники народжуваності насамперед діляться на показники, які відносяться до періоду часу (звичайно року), і показники, які характеризують певну когорту, або покоління (якщо мова йде про когорту за роком народження), або когортні показники. Перші характеризують народжуваність, яка спостерігалася протягом певного періоду, другі – народжуваність, властиву певним групам жінок, їхню репродуктивну історію. Розгляд показників народжуваності ми почнемо з показників, які відносяться до періоду часу та характеризують умовне покоління. Вони є більш простими в порівнянні з когортними й застосовуються частіше. Ми будемо їх розглядати в порядку збільшення складності й обсягу необхідних для їхнього розрахунку даних.

 

Показники народжуваності для умовного покоління відображають рівень народжуваності будь-якого конкретного періоду, найчастіше року. Вони виражаються через відношення числа народжень, які мали місце протягом даного періоду часу, до чисельності населення, у якому відбулися ці народження. Виділяють наступні шість класів таких показників:

- загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКНр);

- спеціальний коефіцієнт народжуваності (СКНр);

- повікові коефіцієнти народжуваності (ПКНр);

- сумарний коефіцієнт народжуваності (ΣКНр);

- коефіцієнти народжуваності почергового народження (КНрЧ);

- повікові коефіцієнти шлюбної народжуваності.

Ці коефіцієнти розраховують, використовуючи або дані, які відносяться до певного року, або усереднюючи (приводячи до року) дані, які відносяться до періоду тієї або іншої тривалості (наприклад, 3- або 5-річні інтервали часу). У кожному разі ці коефіцієнти є показниками умовного покоління (або, інакше, періодичними, поперечними), оскільки всі вони відображають умови народжуваності в якийсь конкретний період часу. Всі ці коефіцієнти пов'язані один з одним, однак кожен з них відображає той чи інший аспект процесу дітородіння й завдяки цьому має самостійну цінність.

Коефіцієнт (індекс) дітності. Однак почнемо ми з найпростішої і потребуючої тільки даних про вікову структуру населення конвенціональної періодичної характеристики народжуваності, якою є коефіцієнт (або індекс) дітності, тобто відношення чисельності дітей у віці 0-4 роки до чисельності жінок репродуктивного (15-49 років) віку. Коефіцієнт дітності, будучи структурним коефіцієнтом навантаження, не входить у систему показників народжуваності, однак може використатися для характеристики останньої в тих випадках, коли дані про число народжень або відсутні, або ненадійні. Коефіцієнт дітності розраховується за допомогою такої формули:



 

КД = Д0-4 , (2.6.3.1)
Ж15-49

 

де КД – коефіцієнт дітності;

Д0-4 – чисельність дітей у віці 0–4 роки;

Ж15-49 – чисельність жінок репродуктивного віку.

У таблиці 2.6.3.1 наведені дані про коефіцієнт дітності в деяких країнах.

 

Таблиця 2.6.3.1 - Коефіцієнт дітності за деякими країнами

Країна Число дітей у віці 0-4 року, тис. чол. Число дітей у віці 0-9 років, тис. чол. Чисельність жінок ре-продуктив-ного віку, тис. чол. Коефіцієнт дітності
для віку 0-4 роки для віку 0-9 років
Кенія 1,0040 1,8020
Афганістан 0,9954 1,5789
Китай 0,3811 0,8268
Німеччина (ФРН) 0,1911 0,3755
США (включаючи Гаваї) 0,2850 0,5569

 

Цей показник можна використати для первинної оцінки величини народжуваності, особливо в країнах з погано налагодженим обліком природного руху населення, але з досить точними переписними даними. Він підходить також для первісного порівняння рівнів народжуваності за різними країнами: коефіцієнт дітності високий там, де висока народжуваність, і низький у країнах з низькою народжуваністю. Недоліком коефіцієнта дітності є те, що він надзвичайно чутливий до коливань дитячої смертності й до недообліку дитячого населення. Тому його використання в країнах з високою дитячою смертністю й ненадійною статистикою може привести до невірних оцінок і висновків. Показники, які будуть розглянуті нижче, на відміну від коефіцієнта дітності, характеризують безпосередньо процес народжуваності. Першим і вихідним із цих показників є абсолютне число народжень.

Абсолютне число народжень показує, скільки всього дітей народилося в тому чи іншому населенні за певний період, звичайно за рік. Величина абсолютного числа народжень дає перше подання про “валові обсяги” народжуваності й дозволяє робити їхні порівняння за різними періодами часу й різними територіями. Інформацію про абсолютні числа народжень одержують у ході обліку природного руху населення, обробляючи статистичні реєстраційні форми свідоцтв про народження.

Однак абсолютне число народжень є малоінформативним показником, оскільки залежить від абсолютної чисельності населення. Судити з величини абсолютного числа народжених про народжуваність не можна, не зіставивши його із загальною чисельністю населення. Також безглуздо говорити про динаміку народжуваності, ґрунтуючись лише на даних про зміну абсолютного числа народжених і не беручи до уваги ні загальну чисельність населення, ні зміни демографічних структур. Народжуваність (так само, як смертність, шлюбність і т.п.) завжди виражається тільки відношенням числа народжених дітей (звичайно тільки народжених живими) до тієї чи іншої чисельності населення (або до загальної чисельності населення, або тільки до жінок певного віку, заміжніх і т.д.).

Отже, необхідний перехід до відносних показників народжуваності, які б не залежали від чисельності населення, тобто до коефіцієнтів народжуваності.

Загальний коефіцієнт народжуваності. Першим, найбільш простим і широко використовуваним відносним показником народжуваності є загальний (грубий) коефіцієнт народжуваності. Загальний коефіцієнт народжуваності розраховується як відношення абсолютного числа народжень до середньої чисельності населення за період, звичайно за рік. Це відношення для наочності множиться на 1000, тобто загальний коефіцієнт народжуваності виміряється в проміле (‰):

 

ЗКНр = Нр 1000 ‰, (2.6.3.2)
Н · Т

 

де ЗКНр - загальний коефіцієнт народжуваності;

Нр - абсолютне число народжень за період;

Н - середнє населення;

Т – довжина періоду.

Величина загального коефіцієнта народжуваності дає лише найперше, наближене подання про рівень народжуваності, оскільки дуже залежить не тільки від інтенсивності народжуваності, тобто від середнього числа дітей, народжених жінками, але й від демографічних й інших структур, у першу чергу від віково-статевиої і шлюбної. У цьому зв'язку загальний коефіцієнт народжуваності називають ще грубим її коефіцієнтом. Проте його величину можна використати й для динамічних і міжтериторіальних порівнянь рівня народжуваності, орієнтуючись на наступну наближену шкалу величин загального коефіцієнта народжуваності, запропоновану демографами В.А. Борисовим і Б.Ц. Урланісом, відповідно до якої його значення, менші 16 ‰, вважаються низькими, від 16 до 24 ‰ – середніми, від 25 до 29 ‰ – вище середніх, від 30 до 40 ‰ – високими, більше 40 ‰ – дуже високими.

Щоб елімінувати вплив демографічних й інших структур на показники народжуваності, розраховують її спеціальний і часткові коефіцієнти, а також сумарний коефіцієнт.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності розраховується відносно до тієї частини населення, що “провадить” народження, тобто по відношенню тільки до чисельності жінок репродуктивного віку (15-49 років або, у деяких країнах, 15-44 роки). Спеціальний коефіцієнт народжуваності дорівнює відношенню загального числа народжень за рік до середньорічної чисельності жінок репродуктивного віку, помноженому на 1000 ‰:

СКНр = Нр 1000 ‰, (2.6.3.3)
Ж15-49

 

де СКНр - спеціальний коефіцієнт народжуваності;

Нр - абсолютне число народжень за рік;

Ж15-49 – середньорічна чисельність жінок репродуктивного віку.

Загальний і спеціальний коефіцієнти народжуваності зв'язані між собою таким співвідношенням: загальний коефіцієнт дорівнює спеціальному, помноженому на частку жінок репродуктивного віку у всьому населенні:

ЗКНр = СКНр · Δ = Ж15-49 , (2.6.3.4)
Н

 

де Δ - частка жінок репродуктивного віку у всьому населенні,

 

тобто Ж15-49
Н

Окремі коефіцієнти народжуваності розраховуються для усунення впливу інших демографічних і недемографічних структур. Зокрема, там, де значне місце серед всіх народжень займають позашлюбні народження, часто розраховують коефіцієнти шлюбної й позашлюбної народжуваності, які дорівнюють, відповідно, відношенням чисел народжених у шлюбі й поза шлюбом до середньорічної чисельності жінок, одружених і не одружених.

Спеціальний коефіцієнт шлюбної народжуваності:

 

СКШНр = НрШ , (2.6.3.5)
Ж15-49Ш

 

де НрШ - число народжень дітей у шлюбі;

Ж15-49Ш чисельність жінок репродуктивного віку, одружених.


Спеціальний коефіцієнт позашлюбної народжуваності:

 

СКШНр = НрПШ , (2.6.3.6)
Ж15-49ПШ

 

де НрПШ - число народжень дітей у шлюбі;

Ж15-49ПШ чисельність жінок репродуктивного віку, неодружених.

Індекси Ш і ПШ ставляться відповідно до шлюбного й до позашлюбних народжень.

При розрахунку коефіцієнтів шлюбної й позашлюбної народжуваності треба мати на увазі розходження у визначенні шлюбного статусу жінок при реєстрації народження в органах загсу й при переписі населення. Якщо перший визначається чисто формально за документами (свідоцтво про шлюб), то під час перепису за самовизначенням жінки.

Інакше кажучи, між чисельником і знаменником дробу є деяка непорівнянність. Як слідство, розрахунок коефіцієнтів шлюбної й позашлюбної народжуваності применшує рівень першої й перебільшує другу. І тому про позашлюбну народжуваність краще судити з частки позашлюбних народжень серед всіх народжень.

Ця частка виявляє стійку тенденцію до підвищення й у цей час у нашій країні наближається до 30 % від усіх народжень.

Подібним чином можуть бути розраховані коефіцієнти народжуваності (загальні й спеціальні) міського й сільського населення іт.д. Загальне правило розрахунку часткових коефіцієнтів народжуваності полягає в тому, що частина абсолютного числа народжень, які приходяться на відповідне субнаселення, ділиться на його середньорічну чисельність.





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 483; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.167.219.201
Генерация страницы за: 0.085 сек.