Психологічні особливості розвитку дитини до народження та роль батьків у сприятливому протіканні вагітності

Сучасні наукові дослідження, проведені фахівцями різних напрямків, дозволяють виділити два найважливіших чинники, що відіграють величезну роль у розвиткові психіки плоду ще в утробі матері. До них належать:

1) сенсорні здібності плоду, які вивчаються фахівцями різних профілів;

2) емоційний зв’язок майбутньї матері і ще ненародженої дитини, який виявлений і вивчається психологами, психіатрами, психотерапевтами, психоаналітиками.

Група французьких фахівців опублікувала результати досліджень, які свідчать про наявність у плоду активної сенсорної системи. Як відомо, органи чуттів і відповідні центри мозку розвиваються вже до 3-го місяця вагітності. Так, у 6-тижневого зародка фіксується діяльність мозку. У 7 тижнів включаються у роботу сенсори, які передають сигнали через волокна нервових тканин. У цьому ж віці у плода з’являються перші рефлекси. Якщо доторкнутися до його носа чи рота, то він відкине голівку. При дотику до руки 9-тижневий зародок зробить хватальний рух, а при торканні до повік він обертає очима. Якщо вплив на руку виявиться болючим, то рука відсмикнеться.

Наприкінці 3-го місяця життя більша частина тіла зародку відчуває дотик. Їх буває достатньо, тому що сам малюк жваво перевертається, вступаючи у контакт із рідиною, пуповиною, стінками матки, а також відчуває рухи матки. Дотик розвивається раніше інших почуттів і відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні мозку та гармонійної діяльності нервової системи дитини. Це відбувається тому, що органічна речовина мозку формується не сама по собі, а під впливом сигналів, що надходять у мозок.

Внутрішнє вухо формується у 8 тижнів, пізніше ровивається внутрішнє вухо, а вся система слуху формується до 5 місяців. Якщо батько регулярно розмовляє із дитиною під час вагітності дружини, то майже відразу ж після народження дитина буде пізнавати його голос. Часто батьки також відмічають, що діти пізнають мелодії чи пісні, почуті у пренатальному періоді. Причому така музика діє на малят як чудовий заспокійливий засіб і може бути використана при знятті сильної емоційної напруги.

Щодо голосу матері, то його значення настільки велике, що дехто із психотерапевтів використовує прослуховування запису голосу матері, зробленого через рідке середовище, для зняття напруги у дітей та дорослих і повернення їх у стан рівноваги. У цьому випадку пацієнти сприймають голос так, як сприймали його, перебуваючи в утробі матері і плаваючи в амніотичній речовині. Таке повернення до пренатального періоду, яке характеризується безпекою, дає можливість як молодим, так і літнім пацієнтам установити новий контакт із первинною енергією й усунути небажані явища, а також доводить позитивну роль спілкування майбутньої матері із дитиною, яку вона виношує.

Плід також сприймає музику, яку слухає мати під час концерту. Він вибірково реагує на програму. Так, помічено, що Бетховен і Брамс діють на плід збудливо, тоді як Моцарт і Вівальді заспокоюють його. Іноді майбутні матері змушені залишати концертний зал через нестерпний бурхливий рух плоду.

Зір, який неможливий без світла, знаходиться у стані тимчасової бездіяльності. Плід сприймає лише слабке жовтогаряче світло, та й то при безпосередньому висвітленні живота матері. Нюх, що виявляється тільки при наявності повітря, також не діє до моменту народження. Смак уже добре розвинений, плід навіть надає перевагу однієї їжі іншій. Щодня він поглинає визначену кількість амніотичної рідини. Додавання до неї цукру шляхом введення його розчину змушує плід "із жадібністю проковтнути" подвійну порцію. При використанні гіркого розчину кількість спожитої плодом рідини надзвичайно мала. Більше того, вдалося одержати зображення плоду з гримасою невдоволення, що є наслідком негативних смакових відчуттів.

Однак істота, яка розвивається в утробі матері, запам’ятовує не лише сенсорну інформацію, але й зберігає у пам’яті клітин відомості емоційного характеру, що поставляє їй мати. Психологи і психіатри виявили якість емоційного зв’язку між матір’ю і дитиною. Любов, із якою жінка виношує дитину, думки, пов’язані із появою малюка, багатство спілкування, яким мати ділиться із ним, впливають на розвиток психіки плоду.

З кінця 3-го місяця палець плоду нерідко виявляється у роті. Причиною ссання пальця може стати тривалий сумний чи тривожний стан матері. Радість, хвилювання, страх, тривога впливають на ритм її срцебиття, кровообіг та обмін речовин. Коли мати радіє, то кров розносить гормони радості - ендофіни, а коли сумує чи тривожиться - гормони стресу катехоламіни. Відповідні почуття (у безпеці або небезпеці) випробовує і майбутня дитина. Маленький зародок, звичайно, ще неусвідомлено сприймає ці сигнали, однак усією своєю істотою вже відчуває, як до нього ставляться: із радістю, спокоєм чи тривогою, страхом. Ставлення матері, місце, яке займає маля в її серці, прямо впливає на його ріст, розвиток, відчуття свого місця у світі. Науковці запевняють: психіка небажаної дитини травмована ще до народження. Величина і характер емоційного контакту між матір’ю і ще ненародженою дитиною, на думку вчених, є вирішальним чинником, що впливає на психіку, яка тільки з’являється. Зовнішні стрес-чинники не впливають на плід безпосередньо; тільки майбутня мати, пропускаючи їх через себе, допускає чи ні їхній вплив на дитину.

У липні 1983 року був проведений Перший американський конгрес по перинатальному вихованню, у роботі якого брали участь багато фахівців із європейських держав і Канади. На ньому було зроблено ряд цікавих повідомлень про дорослих, причиною страждань яких була збережена у підсвідомості інформація про події, що відбувалися під час вагітності. Діти часто розплачуються за незнання їх матерями того факту, що живильним середовищем для розвитку психіки плоду є власні почуття і думки вагітної, а потреба у любові у кожної людини виникає ще до народження. Свідоме, позитивне ставлення до плоду під час вагітності є необхідною умовою для формування здорової психіки дитини. Всі труднощі цілком переборні, якщо майбутня мати усвідомлює, що тільки вона служить дитині засобом абсолютного захисту, невичерпну енергію для якого дає її любов.

Зовсім неабияка роль належить і батькові: ставлення до дружини, до її вагітності і, звичайно, до очікуваного малюка - один із головних чинників. Які формують у майбутньої дитини відчуття щастя і сили, що передаються їй через упевнену у собі і спокійну матір. Музика, поезія, спів, мистецтво, природа, різномнітна конструктивна і продуктивна діяльність майбутніх батьків допомагають досягти стану щиросердечного комфорту, що позитивно впливає на дитину, яка повинна з’явитися на світ і має право на щасливе життя.

ТЕМА 2.2.. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДИТИНИ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ (4 ГОД.)

1. Особливості психічного розвитку в дитинстві;

2. Загальна характеристика періоду новонародженості;

Дата добавления: 2014-01-04