Контент-аналіз як метод одержання соціологічних даних: види, можливості та особливості застосування

Контент-аналіз – це метод збору даних і аналізу змісту текста. Цей метод застосовується для аналізу книг, газетних чи журнальних статей, об’яв, виступів, офіційних документів, пісень, фотокарток тощо.

Контент-аналіз відноситься до неопитувальних методів, оскільки процес розміщення слів,символів в тексті не залежить від впливу зі сторони дослідника, який аналізує зміст тексту. За допомогою контент-аналізу дослідник може порівняти зміст багатьох текстів і аналізувати його за допомогою діаграм, графіків тощо. Крім того, він використовується, щоб виявити ті аспекти змісту текста, які важко виявити на поверхні.

Контент-аналіз використовується для дослідження проблем 3 типів:

1. Проблеми, які передбачають вивчення великих об’ємів тексту з використанням вибірки і складним кодуванням.

2. Коли проблема має бути досліджена «на відстані»

3. Можна виявити в тексті такі повідомлення, які важко побачити відразу.

В контент-аналізі можуть використовуватись різні одиниці аналізу. Це може бути слово, сюжет, газетна стаття тощо.

Одиниці аналізу визначають систему кодування – сукупність правил запису змісту тексту, що виділяється з нього на систематичній основі. Існують 2 види кодування:

1. маніфестне – кодування змісту текста, який лежить на поверхні. Дослідник підраховує кількість появ слова чи фрази в письмовому тексті.

2. латентне – дослідник шукає приховані значення змісту текста.

Контент-аналіз починається з формулювання проблеми, далі дослідник приймає рішення про одиниці аналізу, а також про елементи вибірки і популяцію (слова, речення, статті в документах певного типу певного періоду часу).

Для кожної одиниці аналізу складається окрема таблиця запису (форма кодування). Висновки, які в змозі зробити дослідник на основі отриманих результатів, є критичним пунктом дослідження. Існує 2 види контент-аналізу:

1. Змістовний

2. Структурний.

Контент-аналіз, що базується на дослідженні слів, тем і повідомлень, зосереджує увагу дослідника на змісті повідомлення, на тому, про що в ньому йдеться. В якості першого кроку при контент-аналізі цього типу необхідно створити своєрідний словник, в якому кожне спостереження отримає своє визначення і відноситься до певного класу. При цьому необхідно враховувати контекст, в якому вжито слово чи фразу, адже він може нести як позитивні, так і негативні риси.

Окрім слів, тем і інших елементів, які означають змістову сторону повідомлень, існують і інші одиниці, що дозволяють проводити структурний контент-аналіз (кількість часу, об’єм друкованого простору, кількість газетних стовпців, сторінок, наявність ілюстрацій тощо).В цьому випадку дослідників цікавить не стільки те, що говориться, скільки, як говориться.

Взагалі, структурний контент–аналіз звичайно є більш простим в розробці і проведенні, а тому більш дешевий і надійний, ніж змістовний контент-аналіз.

Дата добавления: 2014-01-04